"Задача не в тому, щоб помститися минулому": експертка Мінкульту прокоментувала дерусифікацію у Києві

"Задача не в тому, щоб помститися минулому": експертка Мінкульту прокоментувала дерусифікацію у Києві

"Задача не в тому, щоб помститися минулому": експертка Мінкульту прокоментувала дерусифікацію у Києві
. Колаж: Суспільне

У червні при Міністерстві культури та Інституті нацпамʼяті було створено новий орган – Раду з питань дерусифікації, декомунізації та деколонізації, яка координуватиме процеси демонтажу памʼятників. До неї увійшли письменники, культурні діячі, видавці та історики.

Членкиня експертної ради з питань декомунізації та дерусифікації Міністерства культури та інформаційної політики України, керівниця культурного центру Києво-Могилянської академії Владислава Осьмак під час телемарафону більше розповіла про роботу Ради, про необхідність просвітницької кампанії та задачу змін, які необхідно провести.

Не готова оцінювати ситуацію з дерусифікації в масштабах країни, тому що нашу експертну раду щойно створено. На сьогодні ми можемо запропонувати фундаментальний документ, який дає рекомендації стосовно того, як мав би і як може відбуватися процес позбавлення публічного простору наших міст і сіл від поки що засилля пов’язаних і з Російською імперією, і з радянським минулим назв.

Навряд чи маю оцінювати успішність поза межами Києва, принаймні, оскільки ухвалення таких рішень – це цілковита відповідальність місцевих адміністрацій, місцевих територіальних громад. У Києві, скажімо, цей процес був настільки масовим, що на аналіз результатів знадобиться ще не один день.

Проблема загалом у тому, що все відбувається дуже швидко. Випадає дуже важливий елемент – просвітництво. З деякими іменами, якими було названо вулиці у Києві під час останньої хвилі перейменувань, я й сама не знайома. Тобто якби була просвітницька кампанія, якби було супроводжено кожну пропозицію хоча би стислою інформацією про те, хто ці люди, то, думаю, ухвалення рішень було би і менш болісним для декого, і більш продуктивним.

Кожному з нас доведеться робити над собою певні зусилля, оскільки позбуватися старих назв – це певна внутрішня робота по зміні власної ідентичності, по вилученню зі свого власного "я" якоїсь частини свого минулого. Це не може бути легким процесом.

Саме тому діалог, інклюзивна розмова, де кожна людина має право висловитися, обов'язково мають бути присутні. Це спільна позиція експертної ради. Ми наголошуємо в наших рекомендаціях, що і перейменування вулиць, площ, населених пунктів, і вилучення із публічного простору якихось символічних знаків попередніх епох – пам’ятників, меморіальних дошок – має ґрунтуватися саме на науковому підході.

По-друге, бажано уникати, як це було в Києві, голосування списком, а до кожної ситуації підходити окремо. І залучати до обговорення громадськість.

Як переконати одеситів, приміром, чому потрібно перейменувати вулицю Пушкінську? Можемо переадресувати тих, хто бажає переконатися, чому "пушкіних" в Україні забагато, до дослідження видання Texty. Воно проаналізувало топонімічну карту України і склало список найбільш вживаних в радянський час назв. Пушкін – один з лідерів цього списку.

Якщо одне ім'я використовується для назви більше, ніж десять разів, це означає, що цією постаттю радянська або імперська влада користувалася як інструментом для створення єдиного з Російською [та радянською, – ред.] імперією культурного простору.

Задача змін, які зараз відбуваються, не в тому, щоб помститися минулому. Воно відбулося, ми в ньому нічого не можемо змінити. Але ми робимо це для себе і свого майбутнього. І задача полягає у тому, щоби нарешті відокремити культурний простір України від культурного простору імперії. Зробити його унікальним і впізнаваним, щоби людина, яка приїжджає до України, розуміла, що вона в Україні, а не в РФ чи Російській імперії.

Більше про українську культуру в часи війни

Читайте нас у Facebook: головні новини культури України та світу

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!

На початок