10 січня 1934 року народився Леонід Кравчук — перший президент незалежної України. "Союз нерушимый"Довідник, написаний у співавторстві. і "Одна Україна, єдиний народ" — це назви книг, які Леонід Кравчук написав у різні роки, 1982 та 2010. До розпаду Союзу Кравчук пройшов шлях від завідувача сектору ідеологічного відділу до другого секретаря ЦК КПУ. Згодом — став однією з ключових фігур української незалежності.
Розповідаємо, якою людиною був КравчукПомер 10 травня 2022 на 89-му році життя – 17 травня, з ним попрощалися в Українському домі в Києві. і чим найбільше запам'ятався — від першого президента до керівника ТКГ з мирного врегулювання ситуації на сході України.
Життя
Перший гарант незалежної України родом із Великого Житина, що на Рівненщині. Леонід Кравчук народився 10 січня 1934 року.
Директор Кооперативного коледжу, в якому Кравчук навчався на спеціальності бухгалтерський облік, розповідав, що за три роки навчання юний Леонід був одним із найактивніших хлопців і учнівська самодіяльність без нього не обходилась.
Із дружиною Антоніною, теж економісткою за освітою, познайомилися молодими й прожили разом усе життя. Саме їй судилося стати першою першою леді України.
Вдача
Завдяки Леоніду Кравчуку в українському новітньому усному фольклорі з'явилися два вислови — "поміж крапельками дощу" та "маємо те, що маємо". Перша — фраза з анекдоту про Кравчука, у якому йому пропонують парасолю в дощ, а він відмовляється.
"Є анекдот про Леоніда Макаровича. Кажуть: "Леоніде Макаровичу, на вулиці дощ, а ви парасольку не взяли". А він: "Не переживайте, я між крапельками". От він завжди вмів вийти із критичної ситуації таким чином, щоб її не загострити, а навпаки — розрядити", — розповідає представник президента в Рівненській області (1992-1994 рр.) Роман Василишин.
Цей підхід певною мірою характеризував і політичну тактику першого президента — він умів лавірувати між думками опонентів та завжди знаходив для себе безпечну нішу.
А фраза "маємо те, що маємо" — слова самого експрезидента. Цим відомим висловом Кравчук оцінював роботу президента Леоніда Кучми.
Борець з українським націоналізмом
З 1950-х років Кравчук працював у відділі агітації та пропаганди ЦК Компартії УРСР. Боровся, зокрема, й із "українським буржуазним націоналізмом".
У 1982 році він звернувся до ЦК КПУ з доповідною запискою, у якій виклав заходи з протидії "східній політиці" Ватикану в західних областях України. Кравчук пропонував проаналізувати проповіді священнослужителів, обстежити територію церков та кладовищ на предмет виявлення та знищення "уніатсько-націоналістичних символів" та виявити "проуніатськи настроєних осіб".
Але згодом, розповідає Кравчук, він змінив свої погляди. Причиною стали секретні документи, які йому вдалося побачити, коли він учився в Москві в Академії суспільних наук при ЦК КПРС. Кравчук розповідав, що шоком для нього стали українські архіви часів Голодомору.
"Я мав можливість зануритись в архіви, де історія викладалася безпосередньо за допомогою оцінок, письмових і усних резолюцій Лєніна, Сталіна.
Але як жити, я не знав. Україна і раніше боролася за незалежність, але ця боротьба була дуже такою, ну не масштабною, і не принесла, найголовніше, наслідків".
В одному з інтерв'ю Суспільному Леонід Кравчук розповідав, що вже тоді органи КДБ ставилися до нього насторожено:
"До мене ставились з певним упередженням — у них були підстави. У мого батька був молодший брат Митрофан. Він, будучи ще молодим, в Україні організував групку людей, які обговорювали питання українського: української історії, української минувшини, майбутьшини, майбутнього життя. Він збирав книжки, літературу, його визнали його ворогом і розстріляли.
Уже коли я став президентом, Марчук (Євген Марчук, — ред.), керівник Служби безпеки України, знайшов ці документи у архівах Рівненській області та передав мені, я їх зберігаю. Ну а тоді такі речі всі брались до уваги. Тобто підстави придивлятись до мене дуже уважно були, але конкретних якихось дій не було".
На запитання журналістів, чому тоді, в 70-х, він продовжував будувати партійну кар'єру, Кравчук визнавав: публічна незгода призвела б до звільнення і в'язниці. Тому він вирішив "боротися всередині системи". Він називав себе перемовником між Народним рухом та комуністами, що зрештою призвело до проголошення суверенітету України конституційним складом Верховної ради.
Пересопницьке Євангеліє
Не дивлячись на ініційовані ним переслідування за релігійною ознакою в минулому, Леонід Кравчук запам'ятався тим, що саме за його каденції утвердилась традиція присягати українському народові на Пересопницькому Євангелії.
Після проголошення Незалежності Україна ще не мала своєї конституції, і дехто навіть пропонував присягати на Декларації про суверенітет замість радянської конституції 76-го року. Кравчук пояснив рішення так:
"Виникло слушне запитання: Декларація — це ж не правовий документ. Тоді вирішили поєднати духовну силу України із формальною силою конституції радянської.
Найголовніша подія в житті
У грудні 1991 року Кравчук як позапартійний кандидат переміг на перших президентських виборах у незалежній Україні. За кілька днів після цього разом з російським та білоруським лідерами він підписав Біловезьку угоду про кінець Радянського Союзу.
На фото — президент України Леонід Кравчук, голова Верховної ради Білорусі Станіслав Шушкевич та президент Росії Борис Єльцин під час підписання Біловезької угоди, яка констатувала припинення існування СРСР.
"Як українці розвалили імперію зла, тому що ця імперія душила їх і продовжує душити вже в особі Росії сьогодні, продовжує душити.
І коли ми почали випростовуваться вся система, яка грунтувалась на наших плечах, рухнула!", — так говорив Кравчук про розвал Союзу.
Незалежність
32 місяці Кравчук був першим президентом незалежної України. У 1993 році в Україні відбулись найбільші в історії шахтарські страйки. Це призвело до дочасних виборів президента, які відбулись влітку 1994 року. Кравчук програв вибори Леоніду Кучмі, але залишився у політиці — кілька разів ставав депутатом, зокрема у складі партії СДПУ(о).
Також у 2006 році він очолив блок "Не так!", який виступав за зближення України з Росією. За підсумками виборів блок не подолав трьохвідсотковий бар'єр (набрав 1,1 % голосів).
"Моя найбільша помилка – те, що я вірив Росії"
Кравчукові закидали помилковість відмови України від ядерної зброї після розпаду СРСР в обмін на гарантії безпеки і недоторканості кордонів, особливо після анексії Криму Росією та початку війни у 2014 році.
Проте сам він завжди був переконаний у правильності такого рішення.
"Ядерна зброя, що перебувала на території України, була чужою — російською ядерною зброєю: кнопка в Росії, відтворення ядерної зброї в Росії. Ми нічого не могли б зробити з цією ядерною зброєю", — заявляв Леонід Кравчук у серпні 2011 року.
У липні 2020 року Володимир Зеленський призначив Леоніда Кравчука головою української делегації в Тристоронній контактній групі щодо війни на сході України.
За кілька днів до початку повномасштабної війни Росії проти України Леонід Кравчук спільно з Леонідом Кучмою і Віктором Ющенком звернулися до країн-підписантів Будапештського меморандуму з проханням вжити кроків, аби зупинити країну-агресора, тобто Росію.
"Моя найбільша помилка – те, що я вірив Росії", — говорив Леонід Кравчук наприкінці свого життя.
На питання, що українцям дала незалежність, Кравчук відповідав:
"Українцям дала незалежність перш за все здійснення віковічних мрій. Це перше. Якщо заглибитись в історію українського життя, то ми побачимо це.
Друге: ми врешті-решт, пройшовши таку важку історію, відчули, шо ми збудуємо незалежну Україну.
І я й сьогодні говорю: збудуємо! Незважаючи на п’яту колону, незважаючи на позицію Росії, Путіна, на ворогів, які оточують нас з усіх боків, ми збудуємо, тому шо як тільки загостриться ситуація, народ стає до зброї. Так хочеться побачити, так хочеться відчути, шо вже загроз немає. Але зараз ще є загрози. Загроза найстрашніша — це Росія. І внутрішні. Але ми їх подолаємо, у мене нема сумнівів".
- У Києві відбулась церемонія прощання із першим президентом
- "Завдяки своїй мудрості він був по-особливому веселим". Яким згадують Леоніда Кравчука і що він зробив для України
- Гарант родом із Великого Житина: яким Леоніда Кравчука пам'ятають на Рівненщині
- "Усім серцем хотів для України миру": Зеленський – про Леоніда Кравчука
- Більшість українців у 1991 році навіть слова "незалежність" не вживала — Леонід Кравчук
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
