29 червня відбулася прем’єра проєкту "Поміж нас" – циклу зі сімох відеоновел із поезією українських поетів і поеток XX століття жестовою мовою. Всі відібрані вірші спершу перекладені, а потім продекламовані професійними акторами з порушеннями слуху, щоби згодом вийшли зрежисеровані новели з анімацією, сценографією та саундтреком. Журналістка Суспільного Марія Бліндюк розпитала організаторок проєкту про вибір і переклад поезії, роботу акторів і акторок та про жестову мову в Україні.
"Поміж нас" складається з семи поезій: Михайля Семенка, Василя Симоненка, Тараса Мельничука, Ліни Костенко, Василя Стуса та Івана Драча. Художниця-постановниця проєкту Оля Пінаєва розповіла, що вірші добирали так, щоби вони могли прозвучати як театральні монологи.
Темою стала людяність, тому намагалися обрати актуальні тексти, написані в минулому столітті, щоби створити паралель між історією та сьогоденням. Вірші мали викликати образні асоціації та адаптуватися жестовою мовою, зберігаючи літературний текст, мовні звороти та метафори.
Водночас режисерка-постановниця проєкту Катерина Тушдер розповідає, що добирали поезію, яка близька для людей із порушеннями слуху: "Ми намагалися уникати віршів, де детально й поетично описані звуки природи, оскільки розуміли, що цей досвід для них – чужий. У мене є родичі з порушенням слуху, тому я розуміла цю специфіку від початку".
В Україні є й інші ініціативи для людей із порушенням слуху. Наприклад, "Доступне кіно" створює до фільмів звукоописи для людей із порушеннями зору та розгорнуті субтитри для людей із порушеннями слуху. Але людина з порушенням слуху може знати жест і розуміти його значення, але не впізнати це слово, якщо воно надруковане. Саме тому такий важливий супровід жестовою мовою.
Працюючи над проєктом "Поміж нас", режисерки звертали увагу на те, щоби зберегти ритм вірша в жестах, під ритм підлаштовували й театральну сценографію. З адаптацією допомагала перекладачка жестової мови Олександра Кущенко. Вона була присутня на всіх репетиціях, зйомках і під час монтажу, слідкувала щоби жести були читабельні й не було неточностей.
В жестовій мові є слова, які показують за буквами, дактилем – це зазвичай складні, іншомовні або сленгові слова. Відтак люди з різних країн можуть розуміти жестову мову одне одного, хоча багато слів відрізняються. Для цього є онлайн-словник із перекладу жестової мови різних країн.
Олександра Кущенко пояснює, що в Україні професія перекладачки жестової мови є вже давно, але раніше не всі про це знали. Знайти перекладачку легко через "Відчуй" або "Інклюзивно привітні": "Одного разу мене знайшли навіть через знайомих, виставивши пост у фейсбуці".
Навчитися жестової мови можна в УТОГ – Українське товариство глухих, а також на курсах Відкритого Університету або Відчуй. Олександра Кущенко каже, що наразі в Україні ще немає стабільного супроводу жестовою мовою багатьох подій. Але розвивається музичний переклад.
Наприклад, Atlas Weekend уже вдруге запрошує перекладачок і перекладачів жестової мови на головну сцену музичного фестивалю. За словами журналіста Суспільного Культура Олексія Бондаренка, цього року біля екрану з трансляцією перекладу зібралися понад 100 людей із порушеннями слуху.
На відео перекладачка жестової мови Ембер Ґелловей на виступі The Hardkiss 2019 року.
Але для "Поміж нас" поезію треба було не тільки перекласти жестовою мовою, але і втілити на екрані. Жестова мова доволі пластична, отже, її добре відтворювати в театрі. Акторів і акторок для проєкту допомагали шукати партнерська організація "Відчуй", яка займається допомогою та соціальною адаптацією людей із порушеннями слуху. Режисерки озвучили, які типажі хочуть бачити, а благодійний фонд влаштував кастинг. Усі люди в кадрі відеоновел – професійні актори й акторки з порушеннями слуху. Разом вони грають у театрі міміки та жесту "Радуга".
Загалом в Україні за даними 2014 року проживає 223 000 носіїв жестової мови. Для багатьох людей із порушеннями слуху жестова мова зручніша для розуміння, ніж читання по губах, оскільки в кожної людини є свої особливості дикції та міміки, що можуть ускладнювати "читання".
