"Пропаща сила" (стилізовано як "пропаща сила") презентувала свій другий повноформатний альбом "Панорама". На відміну від першого — "Показники особистісного зросту" — ця робота вже більш цілісна та доросла, у ній значно ширше розгортається палітра жанрів, до яких вдаються хлопці: від хіпхопу до панку.
"Панорама" — більш "попаяна". Тут можна натрапити як достатньо абсурдну лірику ("І коли я їм котлету, піднімаючи її з ескалатора / Не забуваю, що я все ще українець"), так і глибокі та серйозні рядки, притаманні зумерам, чия молодість припала на найбільш нестабільну еру української незалежності ("а судини звужуються, прямо як світогляд всіх навколо").
В альбомі порівняно з "Показниками…" менше гумору та студентської безпосередності, хоча досі є стрьомні треки, як-от "Маша Кондратенко". П’ятірка хлопців гурту дорослішає, а разом з ними і їхня музика.
"Artилерія" провела презентацію альбому "Панорама" у просторі Squat 17b за два дні до офіційної прем’єри. У межах неї Юля Ткачук поспілкувалася з усіма учасниками гурту. Публікуємо текстову версію розмови.
У пресрелізі до альбому "Панорама" ви зазначали, що він написаний у дуже попаяний період вашого життя. Що це означає?
Коля Дудченко (фронтмен): У цьому альбомі я хотів передати певний вайб 2025 року. Чомусь мені здається, що це був дуже попаяний рік — це слово підходить найкраще.
Багато треків написані після дуже страшних особистісних подій. Я недавно бачив інтерв'ю одного артиста, який казав, що для нього музика і написання пісень — це психотерапія. Ця думка дуже резонує зі мною. І мені здається, що весь цей альбом, якщо вслухатись у текст, в гітарки, в загальну атмосферу — дуже моторошний.
Чому альбом називається "Панорама"?
Коля: Я зрозумів, що я пишу пісні в дуже різних жанрах. Це то панк, то якийсь репчик, то балади акустичні, то якась індюшатина. Деякі з них я хотів відправляти на сольний проєкт. І потім я зрозумів, що, в принципі, за сенсами це дуже "Пропаща сила".
Хлопці, розкажіть, як у вас відбувається придумування пісень? Коля до вас приходить зі словами: "Я написав пісню", і ви такі: "Ми зараз додумаємо"?
Ігор Капкан (ритм-гітарист): Ну, спочатку ми всі це бачимо в тіктоці. (сміються)
У Колі от стаються якісь потрясіння особистісного характеру. Він це записує спочатку в тікток, потім — у свій телеграм-канал "Коля Дудченко 2026". Там [збирає] багато вогняних сердечок, багато лайків, і каже: "По ходу, це хіт!". Кидає Дані (саундпродюсер гурту — Ред.) і той такий: "Давайте робити! Їдьте на Татарку". Потім ми приїжджаємо за потреби. Оскар не приїжджає. Він за весь альбом приїхав один раз.
Оскар Магай (басист): Я — талісман гурту. (сміється)
Даніїл Горбенко (гітарист, саундпродюсер): У цьому альбомі в Колі з'явився свій ноутбук, звукова карта. Коротше, Коля вже може сам писати музику, я йому скоро буду не треба.
Якщо в минулі рази ми клепали трек з нуля в мене, то тут Коля вже піаніно в себе написав, щось ще, навіть вокали міг записати на айфон чи сходити для цього в студію біля свого дому.
Розкажіть історію першого треку в альбомі — "Токмак". До неї також вийшов дуже дивний кліп.
Оскар: Щас от я включаю, значить, своє передбачення майбутнього: я передаю мікрофон Колі й він буде дякувати якійсь людині з Запорізької області.
Коля: Історія цієї пісні дуже весела і цікава. Одинадцятого травня 2025 року ми тусувалися з Валентином Едуардовичем Переверзою — басистом гурту Soul Delusion. Ми йшли о п'ятій ранку на площу Українських Героїв, зайшли на "МакДрайв" і він замовив бургер.
Потім ми зайшли на ескалатор в метро. І там у Валіка падає бургер з котлетою. Він піднімає котлету і каже: "Ну, коли я їм котлету з ескалатора, я відчуваю себе більше українцем, аніж зазвичай". Я почув цю цитату і поняв, що це щось геніальне. (Ця фраза лягла в текст пісні "Токмак" — Ред.)
Коли я слухала "Токмак", мені в ній дуже вчувались Idles. Ви надихались ними?
Коля: У Валіка постійно якісь ідеї: "Давай зробимо панк-гурт у стилі Idles чи Viagra Boys".
Ви знаєте таку групу — Viagra Boys? Там є одна пісня — Sports, у якій кричать: "Sports! Sports!" (кричить) і всі роз*обані. Вибачте за цей раптовий деп. У Idles буквально є пісня Never Fight a Man with a Perm (з англ: "Ніколи не бийтесь із чоловіком з хімзавивкою") і там є такий момент (наспівує) "дум-дум-дум-дум". Я надихався більше першим їхнім альбомом.
Що у вас за історія з Машею Кондратенко, що про неї є цілий трек в альбомі?
Коля: Є такий чувак, Дмитро Самсонов, веде телеграм-канал "Про це". Він дуже гарний тип, пише смішні рецензії. Може написати: "Трек «Пропащої сили» — кал, найгірший трек найгіршої групи" — і він не помиляється ніколи! Він також дуже великий "фанат" Маші Кондратенко.
Маша приєдналась у телеграм-чат "Шоубіз" і я подумав: "А чому б не написати про неї пісню?". Почав джемити, і там було: "Набери мене, не можу знайти свій телефон. Маша Кондратенко, я переслухаю всі твої демки".
І якщо "Токмак" — це пісня про провінційне українське місто, куди приїжджає американська діва Лана Дель Рей, "Маша Кондратенко" продовжує цю історію тим, що коли ти приїжджаєш як молода людина в Київ, ти зустрічаєш якихось людей, які є представниками умовного шоу-бізнесу.
Записували ми її, коли був обстріл і у Дані вибило вікна на квартирі. Я пишу зранку: "Так що, ми сьогодні не записуємося?". Даня каже: "Та нє, чо, приїжджай". І ми паралельно потім ходили за плівкою, щоб завішувати розбиті вікна. Ось така сюрна, попаяна історія.
Оскар: "Пропаща сила" завжди фокусувалася саме на таких маркетингових прийомчиках. "Пропаща сила" — це про скандал, про те, що Коля — це Коля Гузєй (персонаж із реаліті-шоу "Кохана, ми вбиваємо дітей", відомий мемом "Єслі б я не сохранився" — Ред.), про те, що Маша Кондратенко — це возлюблена навіть не Колі, а наша колективна. Якщо скласти всі наші IQ, то в цілому можна зібрати один мозок однієї людини.
Хлопці, хто з вас фанат Breaking Bad ("Пуститися берега")? У альбомі є цитати з серіалу, зокрема у треку "Буси".
Кілька хлопців: Усі абсолютно.
Коля: Історія трека "Буси" — це просто жесть. Тридцять перше січня 2026 року. Ми були вдома в пана Артура Ситнікова з гурту "Скажи щось погане" і робили обкладинку до його альбому "Панельна драма". Там були всі причетні до альбому і так вийшло, що ми перебрали.
(далі редакція пропустить детальний опис і вдасться до скорочення)
Я лежу на спині в спальні Артура і мене починає просто лежачи нудити. У моменті мені стає соромно, мені здається, що я зараз помру — максимально "невмінозний" стан. Я в процесі ще поплакав десь годину і ми десь до другої ночі говорили з Артуром. Я кажу: "Мені кажеться, що я тільки що п'ять хвилин побув мертвим".
Тож якщо "Токмак" був натхненний Валентином Переверзою і його світом, то "Буси" — це максимально Артурчик.
"Буси" змальовують образ класичної рок-зірки. А яким, на вашу думку, взагалі зараз є образ рок-зірки для зумерів? Наскільки він актуальний?
Оскар: У будь-якого покоління має бути певний символ рок-зірки. Я не знаю, хто це у нашому поколінні, якщо чесно. Можливо, YungBlud.
Рок — це не про покоління, а про етап у житті. У якийсь момент пацан або дівчинка дізнається про якісь альтернативні жанри: рок, метал. Щось у голові відбувається, і ти кажеш: "Мама, тепер я емо".
Рок-зірка — це вже навіть не стільки саме людина, яка виконує музику в жанрі року. Це більше якийсь лайфстайл, коли ти не слухаєш те, що тобі кажуть люди старші, не старші, однолітки, політики.
Мені здається, що кожен із нас рок-зірка. Просто не всі це ще зрозуміли. Хтось випускає цю людину на волю, а хтось ні — в силу своєї розбещеності. Нам немає чого втрачати, тому ми можемо це випустити, та й все.
Ігор: Мені здається, що останньою рок-зіркою України був Вакарчук. Потім намагалися зробити цей образ із "Без обмежень".
А Женя Галич?
Ігор: Женя Галич як рок-зірка не дотягнув — "Євробачення" все попсувало, на жаль. Зараз нема такого, щоб хтось зібрав Палац спорту як рок-зірка. "Антитіла" — це не рок-зірки. Зараз не епоха року і не епоха протестів в Україні. Хіба що "Хейтспіч" співає про якісь гостросоціальні теми.
У наступному треку "Баланс" та скіті є семпл із треку Renie Cares — "Сина". Як виникла ідея цієї співпраці, а особливо — поєднати у скіті Renie Cares і цитату з Breaking Bad?
Коля: Мені завжди подобався гурт Renie Cares. Увесь її мініальбом La princesse lointaine послужив певним натхненням для нашого альбому. Пісня "Номера", наприклад, дуже натхненна треком "Любові більше". А "Пітарда" натхненна треком "Зараза". Я взагалі вважаю, що Renie Cares — це українська PJ Harvey.
Загалом у треці "Баланс" багато семплів із "Сина". Я додумався до того, що якщо послухати "Буси", "Баланс" і оцей скіт, то в "Бусах" є рядки: "Я міг врятувати і не врятував". Потім у "Балансі": "Я би врятувала тебе, але не вмію". І так воно поєднується.
А ідея поєднати Breaking Bad і Renie Сares — це загалом про сюрну естетику альбому. Цей скіт зробив Даня.
Хлопці, а що для кожного з вас означає "зберігати баланс"?
Коля: Моя квартира — це така старенька хата, там постійно відбувались всякі двіжухи. І в мене постійно була в голові заїжжена ідея, що мені треба зберігати баланс. Це як мантра.
Іван Лут (барабанник): У мене дуже схожа аналогія з Миколою — про хату, на якій ти тусуєшся, наприклад, в неділю. У неділю взагалі дуже погано тусуватися, бо ти розумієш, що понеділок — найгірший день у цьому тижні, бо тобі треба повертатися до роботи. Це режим — і в цьому є баланс: витримати паузу, не пити в неділю, щоб бути більш свіжим у суботу. І тим самим чином нажратися в п'ятницю, бо в суботу нічого не треба робити.
Чи баланс у харчуванні. Їм п'ять днів на тиждень гречку і курку, і потім у суботу — три піци. (сміються)
Даня: Я не знаю, що таке баланс. У мене в житті взагалі нема ніякого балансу. У мене он зараз голова крутиться, тому що я в навушниках перепрацював.
Ігор: Баланс полягає в тому, щоб була десь золота середина між правильно і неправильно прийнятими рішеннями. Поки ми цей баланс зберігаємо, то ми на плаву.
Оскар: Для будь-якого музиканта в Україні зберегти баланс — це жостко давать джазу на концерті, а потім іти працювати в "Сільпо", тому що треба купити хліба з молоком і мамі сказать: "Я поїв".
Коли ми з Олексієм Бондаренком (музичний критик, головний редактор "Ліруму" — Ред.) слухали трек "НВМНЗ" на ютуб-каналі "Звучить", він висловив думку, що в цьому треку ви заходите на територію артиста Nikow. Що ви про це думаєте?
Коля: Я думаю, що у нас схожі референси. Бо я знаю, що він любить одного темношкірого репера, на якому я теж виріс, — Каньє Веста. (Коля засуджує антисемітські висловлювання Каньє Веста — Ред.)
Але насправді головним референсом для цього трека був Dr.Dre і його піанінка, яка грає на одній ноті. І вокал, як у 50 Cent. Чи це заход в сторону Nikow? Я думаю, що ні: у нього все одно трошки інший стиль.
Розкажи ще історію треку "Пітарда" — одного з тих, що вийшли вже з самим альбомом, а не постились синглами.
Коля: Я зрозумів, що весь альбом написаний буквально на моєму ліжку. Я приходив додому, відкривав свій ноутбук або брав гітару чи клавіші й просто щось собі наспівував, записував у свій канал демки.
Ну, загалом пісня така, що я водночас і розумію, і не розумію, про що вона. Основний референс — це мій улюблений альбом Arctic Monkeys "Humbug" — там, де просто ці гітари всюди літають. Просто якісь тексти дуже поетичні й незрозуміло, про що там пісня — наприклад, Crying Lightning.
Ще один автор "Аrtилерії" Вінстон Вон стверджує, що ти, Колю, — недооцінений геній лірики на українській сцені. Іноді у твоїх текстах дуже прості, але зрозумілі й чіпкі рими, також вони дуже спостережливі. Колю, як працює твій мозок?
Коля: Я сам не розумію. У мене є телеграм-канал, називається "Демки", я туди виписую всі ідеї, які тільки приходять мені в голову. А ще я відкриваю словник рим і дивлюсь максимально дивну риму, яка підходить під якесь слово. Дивлюсь: римувати дієслово на дієслово — це кринж, значить я буду римувати дієслово і словосполучення.
Є прикольний факт про трек "НВМНЗ". Цей прийом із диханням — незасемплений. Я реально сидів у студії і три хвилини вдихав-видихав під метроном. А останній рядок ("моє обличчя з поезії і прози") в треці — це просто фристайл, який з мене вилився. Таке неможливо скласти, коли сідаєш і думаєш: "Зараз я придумаю текст для пісні, ось такі маю рими".
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
