З 2019 року Угорщина поставила на паузу свою участь у «Євробаченні«. Серед неофіційних версій — консервативна політика колишнього премʼєр-міністра Віктора Орбана та контроль його партії над суспільним мовником.
На нещодавніх парламентських виборах перемогла партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром, який заявляв про необхідність повернути незалежність ЗМІ. Серед них — суспільний мовник MTVA, що транслював пісенний конкурс до 2020 року.
Розповідаємо про шлях Угорщини на «Євробаченні» та роздумуємо, чи повернеться країна на змагання після змін у владі.
Угорщина намагалася долучитися до «Євробачення» у 1993 році, однак співачка Андреа Шуляк із піснею Árva reggel не пройшла спеціальний відбір.
Офіційний дебют Угорщини на «Євробаченні» відбувся у 1994 році. Тоді країну представляла Фрідеріка Баєр із піснею Kinek mondjam el vétkeimet?, посівши четверте місце.
На сьогодні це найкращий результат для Угорщини на конкурсі.
Участь Угорщини супроводжувалася перервами та нестабільними результатами. За сімнадцять разів країна лише п'ять разів фінішувала у першій десятці та кілька разів не кваліфікувалася у фінал.
Останній виступ представив Йоці Папаї у 2019 році, після чого країна поставила на паузу свою участь.
Як пише газета The Guardian, відмова Будапешта пояснюється зростанням гомофобної риторики влади. Там «Євробачення» вважають «занадто гейським». Ще у 2019 році MTVA назвав конкурс «гомосексуальною армадою», стверджуючи, що для «психічного здоров'я» Угорщини важливо вийти з нього, як передає DW.
Речник Віктора Орбана Золтан Ковач у Х спростував чутки про гомофобію, назвавши ці повідомлення «фейковими новинами». Проте він не назвав жодної офіційної причини виходу Угорщини.
Колишній голова делегації Угорщини Льорінц Бубно у YouTube-проєкті Humans of Eurovision поскаржився на витрати щодо участі в конкурсі, які країна не може собі дозволити.
«З іншого боку, угорцям все ще потрібен певний час, щоб підготуватися до Західної Європи та ЛГБТК+спільноти, а також до того, як приймати людей», — каже він.
Бубно додав, що така думка переважно закріплена серед старшого покоління в Угорщині.
Зазначимо, що угорський суспільний мовник офіційно не випускав заяву з причинами, чому країна надалі не бере участі в конкурсі. Шістнадцять років при владі був консервативний Віктор Орбан, що могло певною мірою вплинути на ухвалення рішення про виділення коштів на відбір та участь в «Євробаченні», оскільки уряд розподіляє бюджет і для мовника теж.
Окрім того, у 2010 році мовник Duna Médiaszolgáltató виявив бажання стати частиною Європейської мовної спілки, що безпосередньо дозволяє транслювати конкурс та проводити відбір. EBU підтримала це прагнення лиш у 2015 році.
Як зміна влади в країні може вплинути на участь
Дванадцятого квітня 2026 року в Угорщині відбулися парламентські вибори, де перемогу здобула опозиційна партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром. Він заявляв, що зупинить трансляцію провладних державних медіа та відновить свободу ЗМІ після того, як стане прем'єр-міністром.
«Після формування уряду одним із наших перших кроків стане зупинення роботи служби новин цих пропагандистських ЗМІ», — сказав лідер партії «Тиса».
Орбан заперечував підрив будь-яких демократичних стандартів і заявляв, що його уряд мав на меті захистити християнський характер Угорщини від ліберальних ідей, які нібито просуває Європейський Союз.
У питанні незалежності йдеться не лише про зміну риторики, а й про спробу перезапустити принципи функціонування медіа загалом. Мадяр неодноразово наголошував, що незалежні медіа — базова умова для функціонування демократії. У його баченні це означає зменшення впливу влади на редакційну політику, створення умов для плюралізму думок і забезпечення доступу до інформації без політичних обмежень.
Також важливим напрямом є реформування медійної системи, зокрема суспільного мовлення. Йдеться про зміну підходів у роботі структур на кшталт MTVA, які тривалий час критикували за залежність від уряду. Потенційні реформи можуть передбачати створення незалежного регулятора, оновлення керівництва та запровадження стандартів, близьких до європейських.
Для культурних проєктів такі зміни мають пряме значення. В умовах більш відкритого медійного середовища зростає ймовірність повернення до міжнародних форматів, зокрема до «Євробачення». Це пов'язано з тим, що рішення про участь у подібних подіях часто залежать не лише від фінансів, а й від редакційної політики мовника та загального політичного клімату.
Водночас зменшення політичного впливу на медіа означає більшу автономію в ухваленні рішень. Якщо суспільний мовник отримає реальну незалежність, він зможе самостійно визначати, чи брати участь у міжнародних культурних подіях, орієнтуючись на інтереси авдиторії та індустрії, а не на політичні сигнали. У такому випадку «Євробачення» стає не питанням ідеології, а звичайним програмним рішенням.
Станом на середину квітня ні MTVA, ні Duna TV не повідомляли, що транслюватимуть «Євробачення» у 2026 році.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
