"Євробачення" занесене до Книги рекордів Гіннеса як найдовший пісенний конкурс в історії. Цьогоріч йому виповнюється сімдесят років. За цей час проєкт вийшов далеко за межі Європи: до участі долучалися країни з інших регіонів, з’являлися локальні адаптації, а також розвивалися національні відбори та пов’язані з конкурсом музичні події.
31 березня стало відомо, що "Євробачення" робить новий крок у розширенні — цього разу в азійський регіон. Розповідаємо, як конкурс перетворився на глобальну індустрію та почав системно виходити за межі європейського континенту.
З чого почалася історія
Пісенний конкурс "Євробачення" створили у 1956 році під егідою Європейської мовної спілки (EBU) як експеримент із трансляції міжнародного телевізійного шоу. Його запуск був пов'язаний із розвитком телебачення після Другої світової війни та спробою об'єднати європейські країни через культурний продукт. Перший конкурс відбувся 24 травня 1956 року у швейцарському Лугано й об'єднав лише сім країн-учасниць.
У наступні роки кількість учасників швидко зростала: вже до початку 1960-х у конкурсі регулярно брали участь шістнадцять-вісімнадцять країн. У 2008-му та 2022-му кількість учасників сягала 43. Це було пов'язано з розвитком телемереж, розширенням членства в EBU та зацікавленістю країн.
Поступово "Євробачення" перестало бути виключно європейським проєктом. До нього почали долучатися країни з географічно суміжних регіонів, зокрема Західної Азії та Північної Африки (Марокко зайняло 18-ту сходинку в 1980 році). Участь таких країн стала можливою завдяки членству або асоційованому статусу мовників у Європейській мовній спілці.
Одним із ключових прикладів глобалізації конкурсу стала участь Австралії. Країна дебютувала у 2015 році як спеціально запрошена учасниця, однак згодом її участь стала регулярною. Австралійський мовник SBS співпрацює з EBU, а сама країна стабільно належить до списку учасників конкурсу.
Інтерес до конкурсу демонструють й інші неєвропейські держави. Зокрема, Канада як асоційований член EBU неодноразово обговорювала можливість дебюту, однак станом на 2026 рік участь так і не взяла. Подібні переговори також вели щодо Казахстану, який кілька разів брав участь у дитячій версії "Євробачення".
Окрему увагу привертають азійські країни. У різні роки інтерес до участі або співпраці з форматом демонстрували Казахстан, Китай, Японія та Південна Корея. Частина з них розглядає участь через асоційоване членство або через створення регіональних адаптацій конкурсу. Саме ці процеси стали передумовою для появи окремого азійського формату.
Азійська адаптація "Євробачення"
Ідею створення азійського аналога "Євробачення" вперше озвучили у 2008 році. Тоді Європейська мовна спілка повідомила про плани запустити конкурс під назвою Our Sound: The Asia-Pacific Song Contest, який мав об'єднати до 15 країн регіону. Перший запуск планували вже на 2009 рік, однак проєкт не реалізували. Попри наявність зацікавлених країн — серед яких Китай, Індія, Японія та Південна Корея — організаційні та фінансові труднощі призвели до відкладення конкурсу.
У шістдесяту річницю конкурсу, 2016 року, EBU повернулася до ідеї та почала розроблення нового формату разом з австралійським мовником SBS. Проєкт отримав назву Eurovision Asia Song Contest і мав стартувати у 2017 році, однак знову був відкладений через політичні та ринкові фактори.
Тридцять першого березня 2026 року EBU офіційно повідомила, що азійський аналог "Євробачення" відбудеться 14 листопада на арені IdeaLive у Бангкоку (Таїланд). Участь підтвердили десять країн: Таїланд, Південна Корея, Малайзія, Філіппіни, В'єтнам, Камбоджа, Лаос, Бангладеш, Бутан та Непал. Очікується, що додаткові країни оголосять найближчими тижнями.
На офіційному сайті EurovisionAsia вказано, що організаторами стали Європейська мовна спілка (EBU) та компанія VoxovationГлобальна розважальна компанія, що спеціалізується на розробці, виробництві та масштабуванні широкоформатного телебачення та прямих трансляцій.. Також відомо, що до співпраці запросили S20 ProductionsТайська компанія, що спеціалізується на розвагах та продакшені живих виступів..
Платформа ZOOP стала партнером конкурсу, яка відповідатиме за взаємодію з глядачами. Її мета — зробити аудиторію не просто глядачами, а активними учасниками подій завдяки сучасним технологіям. Платформа дозволить фанатам спілкуватися з артистами, об'єднуватися у спільноти та отримувати винагороди за активність.
Організатори позиціюють цей проєкт як спробу адаптувати європейський формат до азійського культурного контексту, зберігши при цьому ключову ідею конкурсу — об'єднання країн через музику.
Окремо варто зазначити, що запуск азійської версії збігається із сімдесятиріччям "Євробачення". Це дозволяє розглядати проєкт не лише як розширення бренду, а і як символічний етап трансформації конкурсу з європейського у глобальний культурний продукт.
Провал "Америкобачення"
Американською адаптацією "Євробачення" став проєкт American Song Contest, який відбувся у 2022 році. Його організували телеканал NBC разом з EBU. Формат повністю наслідував європейський, але учасники представляли не країни, а штати та території США.
Ведучими шоу стали Келлі Кларксон та Снуп Доґ. Конкурс тривав вісім тижнів і охоплював кваліфікаційні раунди, півфінали та фінал. Хто переможе, визначали за комбінованою системою голосування: глядачі голосували онлайн і через застосунок, а також діяло професійне журі.
Перемогу в першому і наразі єдиному сезоні здобула AleXa, яка представляла штат Оклахома з піснею Wonderland.
Попри масштаб виробництва та впізнаваний бренд, шоу не змогло досягти високих рейтингів. За даними Deadline, середня аудиторія фіналу становила близько 2,9 млн глядачів, що вважається низьким показником для праймтайму на національному телебаченні США. Причинами називають відсутність традиції подібних конкурсів у США та слабку емоційну прив'язку глядачів до "представництва штатів".
Ще одним фактором стала конкуренція з уже усталеними музичними форматами, такими, як American Idol та The Voice, де акцент робиться на особистостях виконавців, а не на територіальному представництві. У США саме цей підхід історично краще працює з аудиторією.
У підсумку NBC не продовжила шоу на другий сезон. Формально про закриття не оголошували, однак нових випусків після 2022 року не було. Фактично це означає, що проєкт заморожено.
Досвід American Song Contest показав, що формат "Євробачення" не є універсальним для всіх ринків. Водночас проєкт не вважають повністю провальним. Він став тестом для глобального розширення бренду "Євробачення" і вплинув на обережніший підхід до запуску нових регіональних версій, зокрема в Азії та Латинській Америці.
"Євробачення" в Канаді
Ідея створення Eurovision Song Contest Canada з'явилася у 2021 році як частина стратегії розширення бренду "Євробачення" за межі Європи. Проєкт передбачав адаптацію знайомого формату: учасники мали представляти провінції та території країни, а переможців визначали б шляхом поєднання глядацького голосування та оцінок журі. Виробництвом займалася Insight Productions у співпраці з мовником CBC.
Запуск шоу планували на 2023 рік, однак проєкт так і не дійшов до етапу виробництва. Однією з ключових причин стала ситуація на сусідньому ринку — провал American Song Contest. Це підвищило обережність мовників у Північній Америці щодо запуску подібних масштабних форматів.
Водночас Канада не втратила інтересу до самого "Євробачення". Країна є асоційованим членом EBU, що теоретично дозволяє їй брати участь у європейському конкурсі. У лютому 2026 року стало відомо, що Канада вивчає можливість участі країни в пісенному конкурсі у майбутньому. На це з бюджету виділили щонайменше 150 мільйонів доларів.
"Євробачення" в Латинській Америці
Паралельно з азійським напрямом Європейська мовна спілка розглядала можливість створення версії "Євробачення" для Латинської Америки. Переговори щодо цього тривають щонайменше з 2022 року.
Проєкт передбачає адаптацію формату під регіональні особливості музичного ринку, зокрема врахування іспаномовного та португаломовного простору. Важливим фактором є також сильна локальна індустрія попмузики.
За попередніми планами, участь могли б взяти країни Південної та Центральної Америки, включно з Бразилією, Мексикою, Аргентиною та Чилі. Однак на відміну від азійського проєкту запуск латиноамериканської версії досі не має чітких термінів.
Експерти пов'язують затримки із фінансовими ризиками, складністю координації між мовниками та високою конкуренцією з іншими музичними шоу в регіоні.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
