Ольга Русіна — письменниця, журналістка, перекладачка й авторка книжок. Цьогоріч вона куруватиме програму для дітей "Книжковому Арсеналі", що відбудеться з 28 по 31 травня 2026 року.
Суспільне Культура ексклюзивно публікує кураторський текст Ольги Русіної.
Кожна людина народжується вільною, але, зростаючи, потребує підтримки дорослих поруч, аби усвідомити, випробувати та реалізувати межі своєї особистої свободи. Відчути межі свободи інших людей поруч. І зрештою, аби дослідити в цьому всьому свої можливості, котрі нерозривно пов'язані зі свободою дій: на що ти здатен? Що ти можеш і не можеш собі дозволити? А якщо не можеш — то чому?
Кожна дитина зростає з почуттям внутрішньої свободи. Це почуття буде більш чи менш виразним, залежно від різних обставин її дорослішання та інших людей поруч, на яких вона спиратиметься у перші роки життя.
Допомогти дитині зростити у собі це почуття — не легковажності, але віри в себе і відповідальності — важливе завдання для нас, дорослих, і часом воно дуже складне. Адже це почуття є частиною її особистості, а отже, не залежить вповні від нас; з одного боку, ми хочемо стати підтримкою, а з іншого — можемо лиш просто бути поруч. Не тиснути, але давати орієнтир, на який можна спертися, за яким можна спостерігати. Тобто мати це ж саме відчуття внутрішньої свободи у самих собі, реалізовувати його у тому, як ми живемо і які вибори робимо щодня. І який контекст — зокрема, культури, літератури — ми створюємо для дітей, аби допомогти прояснити та відчути це самостійно.
На все, що їх оточує, діти спираються у розумінні того, як функціонує світ, яке їхнє місце в ньому; як вони можуть діяти у цьому світі та що їм під силу. І читацький досвід може в цьому стати не менш важливим, ніж наші пояснення та зусилля.
Дитинство — той особливий час, коли ти постійно робиш щось уперше, і дуже часто воно не вдається тобі з першої спроби. Тому ти пробуєш ще і ще. Діти — хороші наставники й для нас, дорослих. У тому, як не боятися помилок, надцятих спроб, як бути наполегливими. Зрештою — як вірити в себе. Разом зі свободою в них зростає відповідальність, а разом із кожною новою спробою, після помилки чи невдачі — сміливість. Бо тільки тоді, коли у тобі є внутрішня свобода, ти не боїшся помилятися і маєш сміливість пробувати ще і ще.
Прикметно, що у 2014 році темою дитячої програми "Книжкового Арсеналу" була "Свобода. Читати, думати, знати, жити вільно". Тема буття вільними у нинішньому загроженому світі зринає серед нас природно — особливо під впливом історичних поворотів у долі країни та несподіваних катастроф. Водночас відчуття внутрішньої сміливості й упевненості — "я впораюсь, попри все" — це одна з небагатьох констант, на яку можна спертися у часі, коли ти не знаєш, що трапиться завтра.
Утім, зараз ми вже знаємо, що трапилось: тоді, 12 років тому, був лише перший рік війни. Діти, що були тоді наймолодшими відвідувачами "Книжкового Арсеналу", вже підлітки, що за кілька років стануть молодими дорослими. Яка вона — країна, в якій вони зростали? Чи дорослішали вони вільно у світі, де свобода постійно загрожена? Що вони читали про це у книжках? Як ми самі переосмислюємо це з перспективи наступних років? І який простір для зростання, зрештою, ми самі створюємо зараз?
Це ті питання, на яке кожен із нас знатиме свою, особисту відповідь. Але навіть якщо ми відчуваємо, що десь у ці роки помилялися, якщо хочемо щось виправити, то дитинство — і наше власне, і теперішніх дітей — нагадує нам це дуже важливе відчуття: треба мати сміливість помилятися і пробувати знову.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
