З 12 березня на екрани українських кінотеатрів виходить бразильський історичний трилер "Таємний агент".
Картина вже встигла отримати три нагороди на минулорічному Каннському кінофестивалі (зокрема, за найкращу режисуру та найкращу чоловічу роль), чотири номінації на майбутній "Оскар", серед яких "Найкращий фільм", "Найкращий міжнародний фільм", "Найкращий актор" і "Найкращий кастинг", а також подарувати "Золотий глобус" виконавцю головної ролі Вагнеру Моурі. Останнього глядачі можуть знати насамперед завдяки ролі Пабло Ескобара в серіалі "Нарко".
У цьому матеріалі — все найцікавіше, що варто знати про сюжет та історію "Таємного агента".
Зняв картину бразильський режисер і сценарист Клебер Мендоса Філю, який починав кар'єру як кінокритик, але згодом почав сам створювати кіно. "Таємний агент" став для нього четвертим повнометражним художнім фільмом (в активі автора також багато документальних стрічок та коротких метрів) і вже встиг принести рекордну кількість нагород.
Взагалі це не перший подібний успіх бразильських картин за останні роки, адже на минулорічному "Оскарі" найкращим міжнародним фільмом було названо соціальну драму "Я все ще тут" Вальтера Саллеса. Події тієї стрічки, як, власне, і "Таємного агента", розгортаються у Бразилії 1970-х років, у часи правління військової диктатури, тому для повноцінного їхнього розуміння необхідно трохи зануритися в історичний контекст складного і вельми неоднозначного періоду.
Почалася ця історія ще у 1961 році, коли чинний президент Бразилії Жаніу Квадруш на фоні чуток про державний переворот, пов'язаний із його нібито соціалістичними поглядами (а на той час Холодна війна була в самому розпалі, тому такі звинувачення звучали дійсно серйозно) пішов у відставку.
За законом його пост зайняв віцепрезидент Жуан Гуларт. Але він теж не викликав великої довіри в правлячої еліти.
Законопроєкти, запропоновані Гулартом, оцінили як комуністичні, тому військове керівництво країни, заручившись допомогою місцевої католицької церкви та уряду США, 1 квітня 1964-го влаштувало державний переворот, взявши владу під свій контроль.
Захопивши владу, генерали вирішили не відпускати її назад.
Понад 21 рік президентів обирали виключно серед них на закритих голосуваннях військової еліти, які слугували жалюгідною ілюзією демократії. За цей час країною формально правило 5 різних людей, але від цього не змінювалось абсолютно нічого, адже всі вони мали спільні погляди та інтереси.
Роки правління військової диктатури характеризувались жорстокою цензурою, суворими обмеженнями громадянських прав, рейдерськими захопленнями бізнесів, а також безкомпромісними репресіями проти будь-якої опозиції.
У ті часи один неправильний крок перетворював людину на ворога режиму, з яким правляча еліта дуже швидко і безжально розправлялася. Цензурні обмеження змусили багатьох митців та культурних діячів, серед яких були, наприклад, режисери бразильської нової хвилі, покинути країну.
З економічного боку все було не так погано. Влада зробила великий акцент на індустріалізацію та модернізацію економіки, співпрацюючи з іноземними корпораціями (особливо зі США, яких цілком влаштовував цей режим).
Період із кінця 60-х і до середини 70-х навіть називають "бразильським економічним дивом", але разом із його завершенням почалось і поступове послаблення самої диктатури. Авторитарність режиму почала частково пом'якшуватися з 1979-го, а офіційним його фіналом стала перемога Жозе Сарні на цілком демократичних виборах у 1985 році.
Сюжет "Таємного агента" розгортається в 1977-му, коли військова диктатура все ще насолоджувалася повнотою своєї влади.
У центрі сюжету опиняється інженер-винахідник Арамандо, який наважився заперечити впливовому та наближеному до влади бізнесмену, що планував загарбати собі інститут, де працював протагоніст, разом з усіма його винаходами та напрацюваннями. Тепер, сховавшись за псевдонімом Марсело, герой змушений тікати до іншого міста, ховатися під час гучних карнавалів і, перетворюючись на справжнього шпигуна, просити допомоги у сил підпільного опору, аби врятувати життя собі та своїм близьким.
Цікаво, що герой стрічки тікає до міста Ресіфі, де і відбувається значна частина подій. Це місто є рідним для режисера. І творець настільки закоханий у нього, що саме тут зняв майже всі свої стрічки — "Таємний агент", як ми розуміємо, не став винятком із цього правила.
Картина занурює глядацтво в епоху, де ніхто не міг почуватися спокійним чи впевненим у власній безпеці. Конспіративні будинки й секретні псевдоніми поєднуються тут із міськими легендами та елементами магічного реалізму настільки ж органічно, як і веселі карнавали з кровожерливою жорстокістю військової диктатури.
У фіналі режисер навмисно додає в картину ще один сюжетний рівень, події якого відбуваються в наші дні, щоб підкреслити критичну важливість історичної пам'яті про той похмурий період бразильської історії.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
