За дебютний роман українські письменники й письменниці отримували від 930 до 25 000 гривень. На розмір гонорару не скаржилися, бо початківцями важливо опублікуватися у видавництві, на заробіток тоді мало розраховують. Проте наскільки відрізняється ситуація, коли дебютанти переросли у популярних авторів?
Суспільне Культура розповідає, скільки заробляє український письменник чи письменниця, спираючись на дослідження Українського інституту книги 2020 року "Читання в контексті медіаспоживання: Вплив карантину на читацьку поведінку українців" і сайту "Читомо" 2018 року "Читання в Україні".
Під час опитування авторам і авторкам поставили однакові запитання, але традиційно про фінансовий бік "творчих професій" не всі розповіли охоче. Запитання не поставили тільки Ліні Костенко, яка останні декілька років не дає інтерв’ю та коментарі. Не відповіли на запитання взагалі Оксана Забужко, Ірена Карпа, Софія Андрухович, Юрій Іздрик, Люко Дашвар, Василь Шкляр та Ірен Роздобудько.
Макс Кідрук
Автор книжок "Доки світло не згасне назавжди", "Де немає бога", "Не озирайся і мовчи"
Найбільший мій заробіток на сьогодні – це "Не озирайся і мовчи". Хоча "Де немає Бога" й "Зазирни в мої сни" не дуже відстають. Наклади у всіх трьох співмірні. Нічим, окрім літератури та навкололітературної діяльності, не займаюся.
Юрій Винничук
Автор книжок "Груші в тісті", "Танґо смерті", "Аптекар"
Якщо рахувати дохід на рік лише від українських видань, то це такі суми, які повністю проїдаються і проживаються. Відкласти нічого неможливо.
"Танґо смерті" принесла найбільший заробіток. Але значно більший заробіток отримують видавці та книгарні. Письменник останній у цьому ланцюжку. За кордоном письменників запрошують читати платні лекції, усі презентації теж платні – від 250 до 500 євро. Участь у фестивалях теж оплачується. А в нас всюди шара.
Сергій Жадан
Автор книжок "Постійне місце проживання", "Хлібне перемир’я", "Ворошиловград"
Вибачте, про гроші я не хочу говорити.
Марина Гримич
Авторка книжок "Клавка", "Юра", "Ажнабія на червоній машині"
Навряд із українських письменників хтось наважиться називати цифри своїх доходів через те, що в одних вони малі (тож соромно зізнаватися), а в інших – високі (знову ж, хизуватися не пасує). Я дам відповідь мовою видавчині (Марина Гримич – головна редакторка видавництва "Дуліби" – ред.).
Я добре знаю, скільки коштує видати книгу (особливо, коли ти вкладаєш свої власні й зароблені бізнесом кошти, у моєму випадку – це 95% видань). Добре знаю, як важко продавати книги в нашій країні. Маю досвід видання збиткових книжок і маю досвід відчаю, коли ти на книжковому складі й не знаєш, що робити з непроданими книгами – хорошими книгами, але які ніхто не хоче купувати. Тому я навчилася оцінювати дохід від книги й заробітки себе як авторки трохи інакше, ніж інші письменники.
Коли я активно вела свій видавничий бізнес, я робила для себе аналітику. На доходи від одного свого роману плюс роялті (раніше я їх не отримувала, оскільки відразу ж вкладала в бізнес) я могла видати одну-півтори нові книжки. Якщо це були романи Люби Клименко, то дві-чотири з половиною нових книжок. Чотири з половиною – це перевидання "Пор’ядної львівської пані", що впродовж усіх років "годувала" видавництво "Дуліби". Видавати наукові книги – це збитковий бізнес, який я робила завдяки романам Люби Клименко й Марини Гримич.
Із 2016 року я як романістка працюю з "Нора-друк", і вперше в житті почала отримувати роялті. Це виявилося приємною справою. А коли вийшли "Клавка" та "Юра" (їхня популярність значно вища, ніж усіх моїх попередніх романів), – то стало не просто "дуже приємно", а й відчутно для мого особистого бюджету.
Просто я 10-40% своїх доходів витрачаю на підтримку тих, кому важче від мене. Тож основним джерелом моїх доходів є гаманець мого чоловіка (дай Боже йому здоров’я).
Юрій Андрухович
Автор книжок "Коханці Юстиції", "Дванадцять обручів", "Рекреації"
Володимир Лис
Автор книжок "Століття Якова", "Соло для Соломії", "Обітниця"
Кілька років тому на фестивалі "Бандерштат" у Луцьку виступав Сергій Жадан, і він сказав мені: "Той письменник, який не живе за гонорари, – поганий письменник". Тому вважайте, що я – поганий письменник. Але, боюся, в Україні щонайменше 99% таких поганих письменників.
Я знаю, що в Європі зараз діє стандартна міжнародна форма роялті – 10-15% (ні, такого стандарту немає – ред.). Наскільки мені відомо, у нас немає таких роялті.
І в мене, і в моєї дружини, відомої письменниці Надії Гуменюк, – гонорари є додатком до пенсії. Думаю, що навіть у найбільш "пишучого" письменника України Андрія Кокотюхи основний заробіток – це кіносценарії. Люко Дашвар також заробляє насамперед за кіносценарії й телесценарії. Деякі письменники також можуть заробляти публічними виступами.
Я зараз на пенсії займаюся тільки літературною працею. До 2013 року працював у редакції газети "Волинь". Якщо в мене пенсія мала, то гонорар іще менший. Якось я поставив видавництву запитання про підвищення роялті, вони сказали: "Нема проблем. Але водночас зросте вартість вашої книжки". І вони назвали таку суму, що я відмовився. Буває, ставлять на книжки понад 300 гривень – ну, я не знаю, хто це купує. Справжній ринок у нас ще попереду.
Брати Капранови
Автори книжок "Паперові солдати", "Справа Сивого", "Забудь-річка"
Андрій Кокотюха
Автор книжок "Червоний", "Гімназист і Біла ворона", "Темні таємниці"
"Заключний звіт 2020" Українського інституту книги – пояснення, чому в Україні автори книжок не можуть заробити на утримання родин навіть теоретично. Популярність автора книжок в Україні – поняття досить умовне, що не конвертується у фінансовий еквівалент. Як автор 83 виданих книжок, знаю це напевне.
Тому будь-які інші коментарі – брехня чи бажання виглядати багатшим, ніж є насправді. Ніхто не заробляє з продажу книжок свого авторства в Україні.
Андрій Курков має тиражі дві-три тисячі нової книжки, хоча в Європі стартує від 15-50 тисяч. І з цього він справді живе. [Оксана] Забужко живе з грантів. Якщо вам раптом натрапив на очі такий собі Ананьєв (Валерій Маркус, військовий, ветеран російсько-української війни, блогер, автор книжки "Сліди на дорозі" – ред.) – це аферист. Але його афери можливі лише в Україні, де обліку проданих примірників не існує, як і ринку. Пропоную згадати в цьому контексті Віктора Януковича, який списав на так званому гонорарі за книжку грубі гроші.
Є два варіанти. Аванс і потім виплата роялті, хоча аванс у 99% випадків залишається основною сумою виплат, стаючи гонораром. Або фіксований гонорар, який передбачає виплату за весь тираж авансом, без роялті. Роялті ж нараховується в разі, якщо тираж додруковано. Що в 95% не відбувається. Отже, в обох випадках це всі виплати. Звісно, якщо автор – не Кокотюха чи ще кілька окремо взятих: Шкляр, Жадан, Дашвар, Кідрук, Гримич, Лис, Винничук.
Одного разу мені заплатили аванс 40 000 гривень. Іншого – чотири тисячі доларів. Від 2018 року, коли почалися чесні закупівлі для бібліотек (держзакупівлі, що реалізовує Український інститут книги – ред.), я маю стабільно 9-10 позицій у списку. Кожна така закупівля передбачає окремий тираж. До кризи – одна-п’ять тисяч копій, минулого року – 440 штук. Так можна отримати раз на рік 100-120 тисяч гривень додатково.
Мій основний заробіток – кіно й телебачення. Я можу адаптувати для фільму чи серіалу будь-який свій художній твір. Сценарій серії – від 20 000 гривень до двох-п’ятьох тисяч доларів. Сценарій повного метру – від 10 до 30 тисяч доларів. У кризу розцінки впали.
Найбільше заробітків приніс роман "Червоний". Після виходу фільму було додруковано відразу 10 тисяч копій. Загальний тираж на сьогодні – 50 000, але це за вісім років. Далі йдуть дитячі книги та ретро-романи, найперше – "Адвокат із Личаківської", проданий для кіно.
Андрій Курков
Автор книжок "Львівська гастроль Джимі Хендрікса", "Шенгенська історія", "Сірі бджоли"
На жаль, я не даю інтерв’ю про свої фінансові та особисті справи.
Галина Вдовиченко
Авторка книжок "Містельфи", "Найважливіше – наприкінці", "36 і 6 котів"
У мене аванс за книжку зазвичай становить (вже після вирахування податків) – від 16 000 до 34 000 гривень. Видавець бере цифру не зі стелі, її вираховує спеціальна комп’ютерна програма, яка згодом обчислює й роялті, залежно від накладів та інших показників. Раз на пів року я отримую звіти продажів, і згодом – роялті за реалізовані книжки. Так ми співпрацюємо з "Видавництвом Старого Лева".
Мабуть, зайве наголошувати на тому, що для книжки важливим є такий показник, як попит на неї. Тобто наклади. У квітні прийшов із друкарні черговий – двадцятий – наклад книжки "36 і 6 котів". Дитячі книжки мають більший попит. Щодва роки виходить наступна книжка з цієї серії. Нова – "36 і 6 котів-рятувальників" – вийде в травні.
Мені цікаво працювати над цими історіями, саме вони мають велику дитячу аудиторію й заробляють найбільше з усіх моїх книжок. Перша книжка – "36 і 6 котів" – уперше вийшла у квітні 2015 року, на неї й далі є попит.
Письменник в Україні може жити зі своєї праці. Особливо, якщо книжки постійно виходять новими накладами. Мають значення й наклади, і кількість книжок, які одночасно є на полицях книгарень. У мене їх зараз дванадцять.
Як гонорар за книжку розраховується за кордоном і які правила гри у нас?
За звичайних умов видавництво має виплачувати автору аванс за роботу – він підраховується за декількома критеріями, зокрема, згідно з жанром і накладом книжки. У своій пояснювальній записці для письменників-початківців британське видавництво Penguin Books пише, що воно виплачує аванс чотирма частинами:
- після підписання контракту з видавництвом
- після закінчення рукопису
- після публікації у твердій обкладинці
- після публікації в м’якій обкладинці
У контракті з видавництвом також мають бути прописані роялті – відсоток, який отримує автор із продажу книжок. І хоча немає єдиного реєстру чи стандарту роялті у світі, можна знайти поодинокі дослідження цифр. У США видавництва пропонують 10-12 %, у Великій Британії – 8-10 %. І зараз суттєво зростає популярність самвидаву, оскільки дистриб’ютори на кшталт Amazon чи Google Play Книги можуть платити до 70 % роялті за ексклюзивні електронні версії книжок.
Але з роялті не все так просто. Є два варіанти контрактів: відсоток від роздрібного продажу та від чистого продажу. Скажімо, ви домовилися про 2000 накладу, де 100 гривень за книжку, роялті – 10% з роздрібного продажу. Тут ви отримаєте 20 000 гривень.
Якщо ж ви домовилися про 2000 накладу, де 100 гривень за книжку, роялті – 10% з чистого продажу, й видавець продав книгарні вашу книжку оптом за 50 гривень – ви отримаєте тільки 10 000 гривень.
Оскільки в Україні немає відкритих даних щодо умов співпраці видавництв із авторами, кожне видавництво самостійно визначає свої правила гри.
Через те, що в Україні досі не розвивається практика літературних агентів, які займатимуться пошуками видавництв, попереднім редагуванням книжок і укладанням угод, – усе це має робити автор. Заробіток від книжки залежить від її популярності. Взагалі поширенням накладу має займатися видавництво, організовуючи тури та медіакампанію навколо публікації, однак часто цим також займаються самі автори, поєднуючи ролі маркетолога, менеджера й письменника.
Значну роль у збільшенні накладу книжки також мають закупівлі Українського інституту книги для бібліотек, на які щороку виокремлюється від 50 до 114 мільйонів гривень. Експертна рада щороку добирає список книжок, які будуть відправлені до бібліотек. Так, у 2019 році закуповували від 1000-1500 примірників кожної книжки (у лютому 2020 року середній наклад в Україні – 700-800 примірників).