Грудень — це місяць, сповнений атмосфери зимових свят, під час яких оживають давні українські традиції у всій своїй чарівності й різноманітті. Час, коли майже кожен день стає особливим і щомиті може статися диво.
Сама назва місяця походить від слів "груда" або "грудка" і пов’язана з настанням холодів, часом непроїзних доріг, коли земля перетворюється на тверді замерзлі грудки.
Грудень — останній місяць у році, в якому святкують ключові події зимового циклу, включно з Днем святого Миколая, Святвечором та Різдвом.
Суспільне Культура розповідає про церковні, народні свята, традиції святкувань та прикмети на ці дні.
Більша частина інформації про свята і прикмети спирається на матеріали з путівника про українські традиції "Витоки. Зимовий цикл" та "Ілюстрованої енциклопедії українського народу: Звичаї. Свята. Традиції".
1 грудня — День пророка Наума
В Україні пророк Наум відомий як покровитель розуму, науки та освіти. До нього звертаються з проханнями про допомогу в навчанні та опануванні нових умінь.
"Наум — берися за ум", "Святий Наум наводить на ум" — говорять народні приказки.
День Наума вважається сприятливим для початку навчання або нової роботи. Тож якщо нова справа або наука даються важко, слід почекати Наумів день, аби розпочати з новою вірою в успіх.
4 грудня — День святої Варвари
Свята Варвара — великомучениця, яка відмовилася зректися християнства, за що зазнала катувань та була страчена в Іліополі (306 рік). Вона вважається покровителькою жінок, дітей, ремісників, шахтарів та військових.
По традиції свято вважається жіночим. У цей день жінки звертаються до Варвари з проханнями про захист, здоров’я і добробут для себе та усіх мешканців дому.
Важливим обрядом на це свято є приготування вареників, їх намагалися робити з найрізноманітнішими начинками, що символізувало достаток та багатство.
За традицією хлопців запрошували на вечерю почастуватися варениками, серед яких ховалися жартівливі — з часником, вовною або навіть монетою. Найкумеднішими були "пирхуни" — вареники, начинені просто борошном. Хто з’їв такий, той отримував прізвисько Пирхун, інколи на все життя.
Прикмета на Варварин день:
- Знайти монету у варенику — добрий знак, до щастя.
5 грудня — День преподобного Сави Освяченого
Преподобний Сава — святий, що уже у 17 років став ченцем, а згодом заснував Лавру Сави Освященного в Юдейській пустелі, яка діє і до сьогодні. За повір’ями святий Сава був здатний творити дива, цей дар він отримав за довге служіння богу.
Якщо День святої Варвари вважався жіночим святом, то Святого Сави — скоріше чоловічим. До преподобного Сави Освяченого звертаються з молитвами про мир у сім'ї, міцний шлюб, зцілення близьких, добробут у справах.
На Савин день печуть гречані млинці з олією, щоб родили гречка й коноплі.
6 грудня — День святого Миколая
Традиційно зранку 6 грудня під подушкою шукають подарунки, залишені святим Миколаєм (миколайчики).
За однією з версій, святий Миколай народився в ІІІ столітті в місті Патара (сьогодні — територія Туреччини), у заможній і набожній родині. Він був єпископом у місті Мира. Відомий своїми добрими справами та допомогою бідним і нужденним. За переказами він також мав дар творити дива. Святого Миколая вважають покровителем дітей, мандрівників і моряків та часто звертаються, коли лишається остання надія — на диво.
Існує багато традицій, пов’язаних із Днем святого Миколая. Напередодні діти пишуть йому листа зі своїми проханнями та побажаннями щодо подарунків.
Святий Миколай залишає свій подарунок під подушкою або у шкарпетці. Це підкреслює важливість добрих справ, зроблених таємно.
Нині ж подарунки отримують не тільки діти, а й дорослі. Миколай став чудовим приводом подбати про рідних, показати свою любов і турботу.
У цей день печуть і роздають солодкі пряники, влаштовують гучні та пишні застілля, щоб сповна насолодитися світлим святом.
Прикмета на Святого Миколая:
- Якщо на Миколая впаде великий іній, то буде гарним врожай хліба, коли ж мороз, то також на добрі хліба й огородину (овочі).
9 грудня — Зачаття праведною Ганною Богородиці Діви Марії
За Євангельськими переказами Ганна й Іоаким довго не мали дітей, але після 20 років молитов ангел сповістив їм про зачаття Марії.
В українській традиції це жіноче свято, під час якого бездітні жінки ставили свічки й просили святу про допомогу. На Поділлі існувало повір’я, що саме цього дня можуть завагітніти навіть ті пари, які дуже довго не могли цього зробити.
12 грудня — День святого Спиридона Триміфунтського
Спиридон Триміфунтський — християнський святий, якого вшановують як захисника мандрівників і бідних, чудотворця, який зцілює хворих на важкі недуги.
Дванадцятого грудня люди моляться святому про здоров’я, добробут і захист дому, а також намагаються провести день у добрих справах.
24 грудня — Святвечір
Особливою подією для християн є Святвечір, переддень Різдва.
В українській традиції Святвечір починається з внесення дідуха до хати. Дідух — оберіг у вигляді снопа жита чи пшениці. Вважали, що в ньому перебувають душі предків. Господар разом зі старшим сином урочисто вносив дідуха до хати й ставив на покуті, поруч з іконами.
Традиційно на стіл подається 12 пісних страв, серед яких кутя з її багатим символічним значенням (пшениця — символ життя, родючості, достатку; мед — це солодкість та насолода життям; мак — багатство та відновлення).
Саме на Святвечір починається Коляда, яка триватиме до Водохреща. Колядники ходять по хатах, співають, прославляють народження Христа:
"Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився! Застеляйте столи, та все килимами, радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився!".
Прикмети на Святвечір:
- Ожеледь на деревах — вродять горіхи й садовина (фрукти).
- Сніг іде — врожай на яблука.
- Іній або сніг — на мокре літо й дорід зернових.
Дивляться після вечері у вікно: якщо чисте й зоряне небо, то буде сухе й урожайне літо, і навпаки.
25 грудня — Різдво
Одне з найвеличніших свят в українській культурі, яке розпочинається опівночі після Святвечора і відзначає народження Ісуса Христа.
Традиційно у цей день люди йшли до церкви на нічну службу, щоб віддати шану новонародженому Христу. Після цього вся родина збиралася разом на святковий сніданок із різноманітними стравами, адже піст був уже завершений.
У цей день молодь збиралася на коляду, нерідко до груп належали не лише співаки, а ще й музики з танцюристами. На Сході України частіше ходили з різдвяною зіркою, а на Заході — з ляльковим або живим вертепом.
Різдво символізує народження надії на спасіння та краще життя. Для українців це особливий час, коли всі близькі збираються разом. Це можливість відчути зв’язок із попередніми поколіннями та віддати шану давнім традиціям.
31 грудня — Щедрий вечір та Маланка
Маланка — це українське народне свято, яке відзначають у ніч із 31 грудня на 1 січня. Воно поєднує давні язичницькі та християнські традиції, символізує оновлення, прихід Нового року.
Особливість Маланки — театралізовані дійства та щедрування. Молодь і діти ходять від хати до хати, співають щедрівки, танцюють і розігрують невеликі сценки. Головні персонажі: Маланка (часто одягнений у жіноче вбрання жартівник), Василь, Коза, Циган та інші, переодягнені у яскраві, часто смішні костюми й маски.
Святкування супроводжується жартами, веселощами й танцями, а господарі пригощають щедрувальників смаколиками.
Прикмети на Маланку
- Якщо на Меланії відлига, то слід чекати теплого літа. "Яка Меланка — такі й Петро з Павлом".
Авторка: Альона Павлюкова
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
