Січень — перший місяць у році, в якому триває зимовий цикл свят, продовжують тривати різдвяні свята та є умовне завершення зимового циклу свят, що припадає на Петра Вериги (16 січня).
Українською назва "січень" відсилає до споглядання за природою та походить від слова "сікти" або ж "просіка". Цього місяця в давнину сікли ліс, вичищали його від старих повалених дерев, тобто створювали ділянки під сільське господарство та поля.
Ще одна інтерпретація ховається у руських стародруках XVI–XVII століть, де цей місяць називають стычень (styczeń), тобто "перший".
Цього місяця бувають дуже сильні морози, саме січень вважають найхолоднішим у році.
Суспільне Культура розповідає про церковні, народні свята, іменини, традиції святкувань та прикмети на ці дні.
1 січня — Василія Великого
Василія Великого — церковне свято, що вшановує пам'ять отця церкви Василія Великого, який був архієпископом візантійським єпископом Кесарії в Кападокії (зараз південніше від турецької Анкари).
Василій Великий отримав шановане звання отця церкви за формування церковних правил. Він створив свою літургію Василія Великого, яку відспівують з урочистої нагоди лише 10 разів на рік.
Але також Василія Великого припадає на Новий Рік, за юліанським календарем 14 січня на Старий Новий рік, що за новоюліанським змістився на 1 січня).
У народі в цей день парубки вставали якомога раніше, щоб засівати хату зерном пшениці й примовляти посівання. В кожному регіоні вони могли звучати інакше, однак найбільш вживаний варіант починається так:
"Сію-сію посіваю,
з Новим роком вас вітаю".
Опісля звучать побажання господарям: здоров'я, достатку, гарного урожаю.
За посівання парубкам платили гроші. Зазвичай посівання тривало в першій половині дня. Першого посівальника зазвичай називають полазником: так само як і на Введення, вважають, що в оселі, яку навідав полазник, буде щастя цілий рік.
Натомість у народній уяві, якщо в хату першою прийде дівчина, то це принесе нещастя, так само як і на Введення. З цієї причини за традиціями дівчата не посівали.
На Слобожанщині був звичай, коли полазника господиня просила сісти на порозі — "аби кури висиджували курчат". Зерно, яким засівав посівальник домівку, віддавали свійським птахам, "щоб добре неслися".
"Колись були такі добрі господині, що сміття з хати не виносили від Святого вечора аж до Нового року — «щоб не винести з ним і своєї долі». Ранком на Новий рік те сміття все ж таки виносили і сипали на одну купу в саду; там його підпалювали, воно горіло, і вогонь той мав чудодійну силу — ним обкурювали садові дерева, «щоб ліпше родили». Гуцули стрибають через такий вогонь, примовляючи на врожай", — пише Олекса Воропай у книзі "Звичаї українського народу".
Прикмети на Василія
- На Василя туман або сніг — чекай на врожайний рік.
- Якщо вранці йде сніг, то зима теж буде сніжною, а весна — пізньою.
- Молодий місяць в ніч на свято — до сильної повені навесні.
5 січня — Голодна кутя, другий Святвечір
Перед Водохрещам, на 5 січня, припадає другий Святвечір, або ж Голодна кутя, оскільки в давнину українці в цей день намагалися дотримуватися строгого посту і сідали їсти тільки ввечері, коли на небі сходила перша зірка.
В цей день триває одноденний піст, то і страви на Святвечір — пісні. Зазвичай споживають вареники з капустою, рибу, кутю, узвар.
По всій території України побутував звичай, коли в церкві брали свячену воду, заготовлене кропило і кропили нею оселю та всі господарські приміщення.
6 січня — Водохреща
За тиждень до Водохреща хлопці вирізали хреста в льоді на воді, його ставили поруч з ополонкою, обливали буряковим квасом для забарвлення, а опісля ще й споруджували престол.
На Водохреща відправляли службу, після якої люди йшли зі священником до цього місця, де він освячував воду, а люди набирали її.
Прикмети на Водохреща
- Якщо на Водохреща дерева вкриті інеєм, то на весні у той самий день тижня треба сіяти ярову пшеницю — "вродить, як гай!".
- Якщо на Водохреща день ясний, сонячний, то хліба в цьому році будуть чисті, а якщо понурий, небо вкрите хмарами — у хлібі буде багато сажки (грибкової хвороби пшениці).
7 січня — Івана Хрестителя
Іван Хреститель охрестив Ісуса в Йордані, був пророком, що передвіщав прихід Ісуса у світ. В цей день церква східного обряду вшановує святого Іоана, який проповідував пришестя втіленого Бога на землю.
Прикмети на Івана
- Якщо на Івана погода туманна, сніжна й морозна — буде добрий урожай.
- Ясна погода — літо буде посушливим.
12 січня — День Тетяни
Великомучениця Тетяна була ранньою християнкою, яка померла в тортурах у III столітті за те, що не зреклася християнської віри.
Дівчата в ніч на свято ворожили на судженого за допомогою листка і золотого кільця. Вони водили кільце над іменами, написаними на листку: якщо кільце заворушиться найбільше над конкретним ім'ям — то це і буде суджений.
Прикмети на Тетяни
- Сонце тепло гріє — варто чекати раннього прильоту птахів.
- Тепло і заметіль — врожаю не буде.
- Лелеку зустрів — буде щасливий день.
- Як дощ — то дощитиме і в літі.
Читати ще
Тетянин день: традиції та прикмети свята16 січня — День Петра Вериги
День вшановує апостола Петра, якого закували в кайдани за дорученням царя Ірода в 42 році.
За християнськими переказами йому в в'язниці явився ангел і вивіз із неї, а окови залишились у керівника в'язниці. Пізніше їх розділили, передали як реліквію в Константинополь і в Рим, де вона зберігається в базиліці святого Петра.
Народні прикмети
- Якщо напередодні Петра Вериги ніч місячна і на небі видно зорі — літо урожайне буде, а рік — щасливий.
- Якщо ніч понура, то й рік понурий: неврожай, пошесть на худобу.
- Як мороз у цей день, то літом — спека.
- Якщо дворова птиця (гуси, качки), сидячи на снігу, махають крилами, ніби плавають, — буде відлига. Те саме, як пси качаються по снігу.
- Гайвороння кряче в цей день — на метелицю.
17 січня — свято Антонія Великого
В цей день церква вшановує засновника відлюдницького чернецтва святого Антонія Великого, що жив в III–IV столітті. Він усамітнювався в єгипетській пустелі.
25 січня — День Григорія Богослова
В цей день християни вшановують одного з отців церкви Григорія Богослова, патріарха Константинопольського і друга Василія Великого. Був християнським поетом, ритором, за що отримав вшанування як богослов і гуманіст, вважається покровителем поетів.
Народні прикмети
- Дерева інеєм вкрилися — буде тепло.
- Подув північний вітер, а небо безхмарне — буде похолодання.
30 січня — Трьох святих: Василія Великого, Іоана Злотоуста, Григорія Богослова
В цей день вшановують трьох святих отців церкви, які найбільше вплинули на формування ранньої церкви: Василія Великого, Іоана Злотоуста і Григорія Богослова. Свято почали відзначати з XI століття в Греції.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
