У Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" презентували бронзове погруддя Івана Мазепи. Відкриття скульптури приурочили до дня Всеукраїнського референдуму, який відбувся 1 грудня 1991 року. Тоді український народ проголосував за незалежність України.
Про це йдеться у пресрелізі, наданому Суспільне Культура.
Погруддя створене з бронзи, а прототипом слугувала прижиттєва гравюра авторства Мартіна Бернігерота. Над проєктом працювали скульптори Олесь Сидорук та Борис Крилов разом з архітектором Віктором Юрківим, дослідницею Ольгою Ковалевською та Українським інститутом національної пам'яті.
Для постаменту використали справжній гранітний цоколь, що залишився після руйнації Успенського собору в 1941 році, а також елементи його різьбленого іконостаса. Саме на цей храм Мазепа та його мати Марія Магдалина виділили щедрі пожертви.
Виконувачка обов'язків генеральної директорки заповідника "Києво-Печерська лавра" Світлана Котляревська переконана: "Поява скульптури Мазепи в Лаврі є проявом тяглості української державницької традиції та перемоги історичної правди".
Побачити скульптуру можна у першій залі виставки "Мазепа. Стратегія європейської України" у 4-му корпусі заповідника "Києво-Печерська лавра" (Келіях соборних старців). На виставці також представлено документи мазепинської епохи, твори мистецтва, коштовності, зброя, стародруки, предмети побуту козацької старшини та інші експонати, що презентують Україну кінця XVII — початку XVIII століття.
Що відомо про Івана Мазепу та чому на нього наклали анафему
Іван Мазепа — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687–1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704–1709). Князь Священної Римської імперії (1707—1709).
Іван Мазпа був гетьманом української автономії під владою Російської імперії у часи правління російського ще царя Петра I.
Під час Північної війни Московського царства зі Шведською імперією довгий час підтримував росіян. Проте 1708 року став на бік шведів. Після поразки останніх під Полтавою був вимушений переселитися до Молдовського князівства.
Тоді наказом Петра I було знищено його столицю Батурин, а самого Мазепу відлучили від церкви. Понад два століття в усіх церквах Російської імперії щорічно в першу неділю великого посту проголошували анафему.
Досі Російська православна церква та Українська православна церква Московського патріархату анафему не зняли, навіть попри прохання керівництва України.
У вересні 2018 року Вселенський патріархат після надання автокефалії Українській православній церкві повідомив, що ніколи не визнавав неканонічної анафеми, яка була накладена на Мазепу.
Константинопольська православна церква наполягає на тому, що гетьман помер як вірянин Вселенського патріархату: "В еміграції в м. Бендери Іван Мазепа вільно сповідався у православних священників Вселенського патріархату. Саме вони напутствували його на смертному одрі й відпустили від гріхів, а потім і відспівували".
Крім того, ще у 1918 році у Софійському соборі єпископ Назарій з дозволу митрополита Київського і Галицького Антонія відслужив панахиду за гетьманом Іваном Мазепою.
У 2023 році вперше в історії Києво-Печерської Лаври провели панахиду за її меценатом — гетьманом Іваном Мазепою.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
