25 лютого виповнюється 150 років від дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач). До ювілейного року Міністерство культури та інформаційної політики підготувало низку подій, об’єднавши їх у мистецький проєкт “Леся Українка: 150 імен”. Його відкриття відбулося 25 лютого у просторі Українського дому.
У межах проєкту заплановані опера, дискусії, презентація 14 томів творів Лесі Українки, а також двотижнева виставка. Суспільне Культура підготувало матеріал про те, з чого складатиметься виставкова частина та на яких темах сфокусувалися її організатори, а UA: Радіо Культура у межах програми “Майстерня” записало інтерв’ю з Павлом Гудімовим, який є одним з організаторів мистецького проєкту.
Павло Гудімов: “Навряд чи знайдеться людина, якій буде не цікаво”
Ведуча Наталія Грабченко: Пане Павле, ви зараз знаходитеся в Українському домі, де тривають останні приготування до виставки.
- Так, я спілкуюся з вами з кімнати, куди звезені всі мистецькі роботиПортрети Лесі Українки, - авт.. Ось Ярослав Мотика, ось робота Кальченка, Мирона Левицького, Ярослави Музики – тут скарби.
- Пане Павле, що з себе являє проєкт "Леся Українка: 150 імен”?
- Ідею проєкту придумали мої друзі – агенція “Postmеn”, які виграли конкурс Міністерства культури і запросили мене головним куратором. Вони знають мою слабкість щодо об’єднання таких тем, як література та мистецтво. Три чи чотири роки тому в Національному музеї я робив великий проєкт, який називався “Енеїда” й був присвячений історії ілюстрування великого твору Котляревського. Вже тоді ми постаралися по-іншому осмислити поняття візуальної історії, не займатися смаківщиною, а об’єктивно підійти до взаємодії мистецтва і часу.
Тут“Леся Українка: 150 імен" трішки складніша ситуація. Мене підключили півтора місяця тому, але я взявся з величезним азартом. Леся сама по собі є однією з ікон української культури.
Коли ми говоримо про те, як можна десакралізувати цей образ, але не знецінити, як підійти не з пострадянською показовою виставкою, а як зробити під різні покоління, то в мене виникла ідея:
Проєкт розрахований на величезну аудиторію: буде цікаво і дітям, і дорослим, і літераторам, і тим, хто нічого про Лесю Українку не знає і прийде подивитися. Наприклад, Іван Труш в 1900 році написав два портрети Лесі України. Один з них зберігається у Львові в музеї Шептицького, інший – у Національному музеї в Києві. Ці два портрети вперше зустрінуться на цій виставці, і відвідувачі будуть гадати, який портрет є першим, а який – другим, який оригінал, а який – його копія.
Ми будемо дивитися на 200-гривневу купюру з колекції Національного банку, яку практично ніхто ніколи не бачив, бо вона зберігається у спеціальних сейфах.
Буде й кічева продукція з Лесею, і твори мистецтва, які попри 20-50 років не втратили своєї актуальності, зокрема, фантастичні портрети Любомира Медвідя.
- Чи буде супровід простору? Відвідувачі зможуть те, про що ви говорите, прочитати?
- Ми розробляємо три моделі. Будуть медіатори, які будуть супроводжувати виставку, бо не всі люблять читати. Хоча я раджу прийти на годинки дві-три та почитати.
Також я буду читати екскурсії. Вже є замовлення на чотири кураторські екскурсії, які будуть читатися вихідними. Це буде моя розповідь про те, як я працював над виставкою: як відбиралися експонати, як обиралися теми. І ще будуть працювати п’ять чи шість екскурсоводів.
Всі тексти на виставці будуть по розділах: "Особисте", "Акценти" і так далі.
От, наприклад, хто знає, як святкували 100-ту річницю з дня народження Лесі Українки? А на виставці про це буде розказано. Буде кінохроніка, будуть плакати, які були на виставці у 1971 році.
Реєстрація груп вже почалася. Охочих є маса, бо такі виставки за 30 років не проводилися.
Це унікальна подія, яка зібрала мистецькі твори й артефакти зі всієї України. От хто бачив листи Лесі, хто бачив її особисті речі, хто бачив ручку, якою вона писала? Тут є скульптура, живопис, кераміка і навіть фонограф, на який записували голос Лесі. Тут є мультимедіа і театральне мистецтво – Влад Троїцький створив оперу "LE". І якщо ми говоримо, що цей проєкт – калейдоскопічний, то навряд чи знайдеться людина, якій буде не цікаво подивитися на той світ, який був 100-150 років тому.
П'ять залів на трьох поверхах
Автори проєкту “Леся Українка: 150 імен” ставлять за мету зруйнувати стереотипи навколо постаті Лесі Українки і відкрити більше образів та аспектів її особистості. Образ Лесі Українки інтерпретували на різний лад, особливо в радянський час, викривляючи факти з життя поетки.
Її й досі сприймають переважно, як пише Оксана Забужко, через парадигму “Великої Хворої” — жінки, що хворіла на сухоти та модний “недуг доби” — істерію — і терпіла усі фізичні та емоційні страждання. Однак мало хто зауважує, що сама Леся не відчувала себе у слабкій позиції, писала: “Хто вам сказав, що я слабка, що я корюся долі?”.
Окрім Павла Гудімова, який курує виставкову частину, над мистецьким проєктом працювали Євгеній Стасіневич, Владислав Троїцький, мистецтвознавиця Діана Клочко та літературознавиця й критикиня Віра Агеєва, яка брала участь у підготовці 14 томів творів Лесі Українки, що презентовані 25 лютого.
14-томник — це повне нецензуроване зібрання творів Лесі Українки з її листами, невиданими рукописами та чернетками. Зібрання друкується вперше, попереднє — 12-томник, виданий 1975 – 1979 роках — не містив усіх творів Лесі Українки через цензуру.
Мистецький проєкт триватиме з 25 лютого по 8 березня, вхід безкоштовний, однак винятком є перший день, на який потрібне запрошення. На відкритті очікують на перших осіб країни, відбуватиметься показ опери “LE” Влада Троїцького, яку також можна буде переглянути на YouTube-каналі Суспільне Культура.
За інформацією Суспільне Культура, виставка складається з п’яти залів.
Зала “Лінія життя”
Тут розміщені основні дати життя і творчості поетки, що вписані у культурний та політичний міжнародний контекст кінця XIX — початку XX століть.
Хронологічне впорядкування допоможе під час огляду усіх наступних просторів з експонатами, цитатами та предметами Лесі Українки, які разом доповнюють часову шкалу. Такий підхід, на думку авторів, здатен мотивувати глядача до більш активного ставлення до минулого.
Зала “Акценти”
Виставкова частина порушує низку проблемних тем, серед яких:
- “Леся Українка та радянська пропаганда”
- “Історія хвороби”
- “Середовище”
- “Як святкували 100-річчя Лесі Українки”
- “Колодяжне”
- “Леся і театр”
- “Леся і музика”
Ці фокуси можуть сприйматись як фрагменти цілісної оповіді, адже саме фрагментарність є невід’ємною частиною сучасного ландшафту культури. Обрані теми взаємопов’язані, а кожна з них підсилює одна одну.
Зала “Образ”
Постать Лесі Українки розкривають через галерею її портретів. Зала пропонує прослідкувати художні трансформації образу Українки: від зображення її у народному вбранні до вродливиці із пишними формами й об'ємною зачіскою з буйного волосся. І це демонструє, наскільки реальна Леся Українка відрізняється від тієї, що ми собі створюємо. Адже Лариса Косач зачісувала волосся назад, носила скромні сукні, світлі сорочки та спідниці.
Зала “Особисте”
Письменницю розглядають з ракурсу людини, що мала романтичні захоплення, дружби, подорожувала світом, відвідуючи театри та музеї, писала та знищувала листи, розмежовувала приватне та публічне. Інакше кажучи, мала інтенсивне життя, будучи, як вона сама про себе писала, “еластично-упертою”.
Зала “Гра”
Це завершальна зала, де відвідувачі зможуть перевірити себе на знання деталей життєвого та творчого шляху Лесі України. В інтерактивній формі автоматизована система обиратиме питання та очікуватиме на вибір відповіді. За правильні відповіді обіцяють призи.
Замість висновків
Автори мистецького проєкту говорять, що до роботи над заходами ювілейного року Лесі Українки залучено близько 20 музейних інституцій та фондів, експерти, літературознавці, митці, куратори, театро- та кінознавці.
Міністерство культури та інформаційної політики запрошує приєднуватися до національних і місцевих заходів, зокрема використовувати брендбук проєкту, який безкоштовно можна завантажити за посиланням і на його основі створювати власні ілюстрації та проєкти.
Читайте також
Що ти знаєш про Лесю Українку. Кросворд
Прогресивна, активна, феміністична. За кого б голосувала Леся Українка
Що потрібно знати про Лесю Українку, щоб розуміти її творчість: до 150-річчя письменниці
