Сценарій знайомий багатьом: "Ще одну серію — і спати", а за вікном вже світає.
Платформи на кшталт Netflix одразу викладають повні сезони серіалів, і дедалі більше глядачів обирають не "дозований" перегляд, а справжні марафони — від першої серії до фіналу без зупинки.
Лише за одну ніч чи вихідні ми проживаємо ціле життя разом із героями. Але що саме змушує нас натискати "наступна серія" знову і знову, відкладаючи сон, справи й реальність?
У цьому матеріалі Суспільне Кульутра розповідає, чому "запійний" перегляд став нормою, які психологічні механізми стоять за цим явищем — і що ми насправді шукаємо в цих багатогодинних історіях?
Binge watching та феномен "ще однієї серії"
В останні роки у центрі сучасної культури споживання контенту з’явився новий звичний ритуал — binge watching (що можна перекласти як "запійний перегляд"). Цей англійський термін, що означає перегляд великої кількості серій поспіль, за один раз або за дуже короткий проміжок часу.
І термін, і саме явище "запійного перегляду" набували все більшої популярності. Настільки, що у листопаді 2015 року словник англійської мови Collins обрав "binge-watch" словом року.
Якщо раніше глядачі чекали на новий епізод щотижні, то тепер вони можуть "проковтнути" весь сезон за вечір. І це не якийсь особливий ритуал, з пачкою чипсів чи попкорну — тепер це типовий і поширений спосіб взаємодії з серіальним контентом.
Проте "запійний перегляд" це не лише про захоплення серіалом. Binge watching змінює не лише телебачення, а й саму психологію глядача: він формує звички, впливає на емоційне залучення і навіть перетворюється на своєрідну форму втечі від повсякденності.
Як Netflix змінив усе
Ще не так давно серіали виходили за чітким графіком — по одній серії на тиждень. Це створювало ритуал очікування: глядачі поверталися до телевізора в один і той самий день, обговорювали серію наступного ранку, будували теорії та рахували дні до наступного епізоду. Такий підхід формував спільний досвід і ритм споживання.
Однак з появою стримінгових платформ, зокрема Netflix, ситуація почала змінюватися. Одним із перших переломних моментів став 2013 рік, коли Netflix випустив усі серії першого сезону серіалу "Картковий будинок" одночасно. Це було революційним кроком: глядачі вперше змогли самі вирішувати, коли і скільки серій подивитися. І вони скористалися цією свободою на повну.
Відтоді модель binge watching набула масового характеру й кардинально змінила те, як ми сприймаємо серіали — з планового перегляду раз на тиждень на марафони, що поглинають цілі ночі або вихідні.
Такий підхід виявився зручним і привабливим для глядачів, і невдовзі інші стримінгові платформи — Amazon Prime Video, Hulu, Apple TV+ та Disney+, також почали експериментувати з подібними форматами.
Деякі з них все ж повернулись до традиційних щотижневих релізів. Наприклад, HBO та Apple TV досі випускають епізоди поступово. Але навіть у випадку, коли серії виходять щотижня, платформи часто створюють серіали з урахуванням звичок binge watching-аудиторії. Це може включати коротші епізоди, інтриги наприкінці кожної серії (кліфгенгери), динамічні сюжетні арки, що тягнуться через увесь сезон.
У результаті сам формат серіалів змінився. Вони стали більше схожими на довгі фільми, поділені на серії. Сценарії тепер пишуть із розрахунком на те, що глядач переглядатиме кілька епізодів поспіль. Такий підхід не лише вплинув на темп і структуру оповіді, а й переосмислив саму роль серіалів у масовій культурі — з "розваги на вечір" вони перетворилися на повноцінний формат глибокого й тривалого занурення.
Журналістка Шеріл Айделл зазначає, що пандемія коронавірусу 2020 року призвела до різкого збільшення запійного перегляду. Наприклад, на HBO кількість американських підписників, які дивилися три або більше епізодів поспіль, зросла на 65 %, починаючи з 14 березня 2020 року, приблизно в той час, коли багато штатів запровадили протикоронавірусні заходи, що передбачали перебування вдома.
На момент 2025 року 77 % американців щомісяця переглядали серіали запоєм. А найпопулярнішою платформою для binge watching став Netflix. Представники покоління Z ті, хто народився між 1997-2012 роками найбільш схильні до запійного перегляду — 86 % споживають контент таким чином щомісяця. Найпоширенішою причиною припинення перегляду була виснаженість або потреба у сні, і лише потім — завершення сезону.
Захоплення чи залежність?
Дослідження Алессандро Габбіадіні та його колег показує, що люди часто дивляться серіали запоєм через психологічні причини. Серед основних — самотність, бажання втекти від проблем (ескапізм) та емоційна прив’язаність до персонажів. Тобто серіали стають своєрідною розрадою, способом відволіктися або навіть замінити живе спілкування.
Адже серіали побудовані так, щоб утримувати увагу: історія розтягується на багато епізодів, і глядач встигає "прив’язатися" до героїв — більше, ніж за один фільм. Саме тому binge-watching — це вже не просто перегляд, а цілий емоційний процес.
Схожим чином дослідження, проведене в Техаському університеті в Остіні, показало, що запійний перегляд серіалів може бути пов’язаний із депресією, самотністю, проблемами з самоконтролем і навіть ожирінням. Автори підкреслюють, що така звичка — це не просто "нешкідливе хобі", як часто вважають. У деяких випадках це вже розглядають як форму залежності, з якою навіть звертаються по допомогу до фахівців.
Дослідниця медіа Енн Світ порівнює binge watching із такими звичками, як переїдання чи надмірне вживання алкоголю. Вона вважає, що це може бути формою залежності від серіалів, оскільки такий перегляд має риси компульсивної, тобто неконтрольованої, поведінки.
Втім, не всі з цим погоджуються. Наприклад, американські дослідники Піттман і Штайнер у 2019 році дійшли висновку, що сприйняття запійного перегляду залежить від мотивації глядача. Якщо людина дійсно захоплена серіалом, вона може й не шкодувати про витрачений час. Але якщо це лише спосіб відволіктися чи втекти від проблем — почуття жалю виникає частіше.
Окрім психологічних чинників, binge watching може впливати і на фізичне здоров’я. Одна з найпоширеніших проблем — це порушення сну. Люди часто залишаються перед екраном до пізньої ночі, що не тільки скорочує час відпочинку, а й знижує його якість.
Ще одне поширене явище — малорухливий спосіб життя. Під час тривалого перегляду ми годинами сидимо або лежимо майже без руху. Це може призводити до проблем із серцево-судинною системою, болю в спині, набору ваги та інших наслідків, пов’язаних із недостатньою фізичною активністю.
Вплив на успіх серіалів
Формат запійного перегляду суттєво змінив те, як стримінгові платформи оцінюють успіх серіалів. Коли серіал виходить повним сезоном одразу, перші дні після релізу стають критично важливими. Якщо глядачі не починають дивитися активно вже в перші вихідні, серіал може швидко втратити видимість у стрічці рекомендацій, а отже — й аудиторію. Це створює своєрідні "перегони за увагу": серіали змушені одразу "зачепити", щоб вижити.
У багатьох випадках саме початкові показники переглядів визначають, чи отримає шоу продовження. Деякі серіали закривають після одного сезону не тому, що вони неякісні або не мають потенціалу, а через те, що не зібрали достатню кількість переглядів у короткий проміжок часу. Наприклад, серіал "Пісочна людина" на Netflix довго не міг отримати продовження на 2 сезон, саме через те, що глядачі не дивилися перший сезон запоєм.
Стримінгові платформи на кшталт Netflix, Amazon чи HBO Max часто орієнтуються на аналітику, яка включає не лише кількість переглядів, а й те, скільки глядачів подивилися сезон повністю, наскільки швидко і чи стали проєкти активно обговорювати в соцмережах.
Такий тиск на миттєвий успіх змушує творців адаптуватися: серіали стають більш динамічними, з численними сюжетними гачками й фіналами серій, які підштовхують одразу увімкнути наступну. Це змінює й сам підхід до сценаристики — серіали часто будуються так, щоб утримати увагу binge-аудиторії. З одного боку, це дозволяє створювати інтригуючі, емоційно насичені проєкти. З іншого — ризик швидкого закриття серіалу, який не "вистрелив" одразу, залишається надзвичайно високим.
Чи є переваги у "запійного перегляду"?
Доступ до усіх епізодів одразу дає глядачам можливість самим вирішувати, скільки серій дивитися за один раз, що створює більше свободи і зручності у споживанні контенту. Цей контроль над власним часом дозволяє дивитися серіал у зручному темпі — чи то кілька серій підряд для повного занурення, чи розтягувати перегляд на кілька днів.
Ще одним позитивним аспектом binge watching є відчуття спільноти. У тематичному матеріалі Later зазначається, що "запійний перегляд" став соціальним і поп-культурним феноменом:
"Можливість поглинати цілі сезони за один раз призвела до спільного глядацького досвіду та обговорення серед друзів, сім'ї та онлайн-спільнот. Глядачі можуть обговорювати улюблені серіали, розмірковувати про повороти сюжету, обмінюватися думками та теоріями. Запійний перегляд сприяв формуванню фан-культури в соціальних мережах".
Окрім того, binge watching може стати способом відпочинку і розслаблення після напруженого дня. Зрештою, для багатьох "запійний перегляд" є своєрідною винагородою, яка приносить задоволення і підвищує мотивацію у повсякденному житті. Таким чином, хоча binge watching має і свої мінуси, він також дарує глядачам чимало приємних і насичених моментів.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
