Після виходу другого сезону серіал "Розрив" отримав нову хвилю популярності — від тренду на робочу естетику до бажання працювати у компанії зі схожою назвою, як у серіалі.
"Розрив" швидко став одним із найпопулярніших шоу Apple TV+, пропонуючи моторошне дослідження корпоративного контролю, ідентичності та етики праці. Ці теми знайшли відгук у багатьох глядачів, порушивши питання про складнощі сучасної робочої культури.
Але що робить ці "робочі історії" такими популярними? Що саме в декораціях офісу приваблює глядачів?
У цьому матеріалі Суспільне Культура розповідає про історію комедій та драм на роботі у фільмах і серіалах.
Серіали та фільми про роботу — чи то комедії на кшталт "Офісу", чи напружені драми на кшталт "Форм-мажорів" — набули великої популярності серед глядачів, адже вони зачіпають універсальні теми.
Робота — це місце, де люди проводять значну частину свого життя. Незалежно від того, чи йдеться про офісну політику, чи про спілкування з ексцентричними колегами, чи про роботу з під великим тиском — ці серіали та фільми відображають виклики, абсурдність та емоції реальної роботи.
"Протягом останніх кількох років Голлівуд розповідає все більше і більше історій про роботу, представляючи професії з різних галузей — згадаймо харчову промисловість та освіту, маркетинг і фінанси та багато іншого. Мок'юментарі тип фільму чи телевізійного шоу, в якому вигадані події представлені в документальному стилі для створення пародіїта документальні фільми про корпоративні банкрутства також процвітають, і перед ними неможливо встояти", — BBC.
У тематичному матеріалі BBC зазначає, що експерти називають дві головні причини, чому глядачі прагнуть бачити робоче середовище на екрані.
Перша — це ескапізм, який часто був основним принципом для споживання телевізійного продукту.
"Нам пропонують найрізноманітніші види розваг з різних сфер роботи — це більше схоже на вилазку туди, де вас немає, ніж туди, де ви є. Зрештою, незалежно від того, на якій посаді ви працюєте, ви, напевно, хочете подивитися щось, що не має нічого спільного з вашою повсякденною професією", — пояснила консультантка з кадрового пошуку Александра Мосса з нью-йоркської компанії Mossa Projects.
На думку експертів, глядачам також подобаються серіали та фільми про роботу, бо вони "стирають межі між повсякденним життям і роботою".
"Люди відчувають, що їх бачать через ці серіали, які відображають їхні власні багатошарові, нюансовані, а іноді й болючі життя", — BBC.
Більшість глядачів, незалежно від сфери діяльності, знайомі з динамікою робочого місця — компроміси з начальником, хаотичні наради, несподівана дружба.
Серіали та фільми про роботу беруть цей повсякденний досвід і перетворюють його на видовище, що захоплює, смішить чи напружує.
Але якими саме бувають ці історії?
Комедія на робочому місці
Піджанр "комедії на робочому місці" (в англійській мові workplace comedy) почав розвиватися ще понад 70 років тому, беручи свій початок від радіопередач і ранніх кінофільмів. Найчастіше це були ситкомижанр комедійних програм, що зародився в США на радіо в 1920-х роках, які передавали дух різних епох, відображаючи мінливу динаміку професійного життя.
Першими зразками у цьому піджанрі вважають серіали "Я люблю Люсі" (1951–1957) та "Шоу Мері Тайлер Мур" (1970–1977), які заклали основу класичної workplace comedy, ознайомивши глядачів з робочим середовищем, наповненим гумором і впізнаваними персонажами.
Найвідомішим прикладом "комедії на робочому місці" є серіал "Офіс". Спочатку він виходив на британському телебаченні, але саме його американська адаптація стала всесвітньо відомою.
Створена Рікі Джервейсом та Стівеном Мерчантом, британська версія виходила на каналі BBC Two з 2001 по 2003 рік і тривала лише два сезони (всього 14 серій).
Серіал показував буденне офісне життя вигаданої паперової компанії, а Рікі Джервейс зіграв роль Девіда Брента — незграбного та самозакоханого менеджера.
Зйомка у стилі мок'юментарі, саркастичний гумор і комедійні взаємодії персонажів зробили серіал культовою класикою (хоча спочатку він мав скромні рейтинги). Згодом він здобув визнання критиків: три роки поспіль (2001, 2002 і 2003) Джервейс вигравав премію BAFTA в категорії "Найкращий комедійний актор", а у 2004 році серіал отримав "Золотий глобус".
У 2005 році на каналі NBC дебютувала американська версія (адаптована Грегом Деніелсом). Хоча перший сезон серіалу був дуже схожий на британський оригінал, з часом він знайшов свій власний унікальний голос.
Стів Карелл зіграв роль Майкла Скотта (перебільшеної, але більш милої версії Девіда Брента з британської версії). Серіал також розширив акторський ансамбль і надав глибину таким персонажам, як Джим, Пем і Двайт. Це допомогло глядачам доєднатися на емоційному рівні, а поєднання улюблених героїв з абсурдним гумором офісного життя зробив американську версію величезним мейнстримним хітом.
У наступні роки жанр комедії на робочому місці продовжив розвиватися, охоплюючи все більше коло професій.
Наприклад, серіал "Клініка" (2001–2010), що розповідає про навчання, роботу та життя молодих лікарів, також вважається workplace comedy. Схожим чином, такі серіали, як "Парки і зони відпочинку" (2009–2015) чи "Бруклін 9-9" (2013–2021), також стали культовими представниками комедії на робочому місці.
Характеристики комедії на робочому місці
- Дивакуваті персонажі
Одна з ключових рис цього піджанру — поєднання унікальних, і, здавалося б, несумісних персонажей.
У ситкомах героїв часто роблять гіперболізованим втіленням певних характеристик, і у комедіях на робочому місці ці риси часто безпосередньо повязані з "робочими архетипами".
Наприклад, нетямущий бос Майкл Скотт з "Офісу" чи одержима правилами поліціянтка Емі Сантьяго з "Брукліну 9-9". Їхні персонажі є перебільшеними, але також у них є відображення реальних моделей поведінки, що підсилює гумор і створює нескінченну кількість комедійних ситуацій.
- Буденні ситуації, доведені до абсурду
Звичайні офісні будні — безглузді наради, офісна політика, корпоративний сленг — усе стає перебільшеним заради сміху.
Незалежно від того, чи це дебати про степлер (як, наприклад, було у фільмі "Офісний простір" (1999)), чи спілкування з недолугими клієнтами (серіал "Супермаркет" 2015–2021), гумор полягає в тому, що звичайні ситуації перетворюються на смішні.
- Сатира та критика "робочої культури"
Багато з цих серіалів та фільмів критикують корпоративну культуру, бюрократію чи застарілі норми праці на робочому місці через призму гумору.
Наприклад, у фільмі "З дев'яти до п'яти" (1980) підкреслюється абсурдність капіталзму, у "Парках і зонах відпочинку" — неефективність деяких систем уряду, а у "Брукліні 9-9" — недоліки правоохоронних органів.
Драма на роботі
У кіно та серіалах робоча сфера стає не тільки простором для комедійних ситуацій, а й дослідженням емоційної та часто напруженої динаміки професійного середовища. Місцем подій можуть слугувати як юридичні чи медичні установи, так і корпоративні офіси та правоохоронні органи.
Свого часу серіал "Божевільні" (2007–2015) був новаторським шоу, яке змінило ландшафт престижного телебачення. Серіал занурював глядачів у світ реклами 1960-х років, і був більше ніж просто "робочою драмою" — це було дослідження амбіцій, ідентичності та суспільних змін.
Це також був один із перших мейнстримних серіалів, який, подібно до "Клану Сопрано", сфокусувався на антигерої: Дон Дрейпер (Джон Гемм) був недосконалим, але переконливим персонажем, що вплинуло на подальший розвиток складних телевізійних героїв (наприклад, Логана Роя у "Спадкоємцях" (2018–2023) і Волтера Вайта у "Пуститися берега" (2008–2013).
Робочий простір у "Божевільних" ставав своєрідним відзеркаленням тодішньої культури — замість того щоб просто зосередитися на офісній політиці, серіал використовував робоче місце для дослідження гендерної динаміки, залежності, капіталізму та американської мрії.
При цьому моделі поведінки на робочому місці, які показані у "Божевільних", залишаються актуальними й сьогодні.
Наприклад, у матеріалі Forbes "Чи можете ви помітити поведінку цих «Божевільних» у своєму офісі?" виділяють ряд взаємодій, які існують у сучасних офісах (хоча події серіалу і розгортаються у 60-х):
"У «Божевільних» Пеггі та Піт розчаровані тим, що вони виконують більшу частину роботи, тоді як старші партнери потихеньку відходять від справ. Таку саму сюжетну лінію можна було б написати і для сьогодення. Ми не очікуємо, що вищі керівники будуть працювати так само, як вони робили це на попередніх посадах — власне, вони й не повинні. Однак необхідність демонструвати цінність лежить на кожному. Коли її немає, навіть на короткий час, ми всі це знаємо, і повага втрачається".
У матеріалі також згадується явище непотизму. В офісі "Божевільних" працівники наче на голках намагаються зорієнтуватися в роботі з новою дружиною партнера фірми Дона, Меган.
Схожу стилістику можна побачити у серіалі "Форс-мажори" (2011–2019), який запропонував свіжий погляд на жанр юридичної драми, зосередившись на гострих діалогах, офісній політиці та боротьбі за владу у великій корпоративній юридичній фірмі.
На відміну від типових судових драм, "Форс-мажори" більше зосереджувалися на корпоративному праві, закулісних угодах та офісних стосунках, а витончена і стильна естетика робочого місця зробила "робочі драми" більш гламурними і візуально привабливими.
Один із найвідоміших серіалів, що занурив глядачів у світ роботи, але також і розкрив значно глибші теми — "Ведмідь".
На перший погляд, це шоу про кухню ресторану — робоче місце з високим рівнем стресу. Але за стрімким хаосом, що панує на кухні, ховаються теми горя, сімейних травм, амбіцій, психічного здоров'я та прагнення до досконалості, що робить цей серіал набагато більшим ніж типова робоча драма.
У основі "Ведмедя" — глибоко особиста історія. Кармен Берзатто (Джеремі Аллен Вайт) — шеф-кухар світового класу, який повертається додому, щоб після самогубства брата очолити його збанкрутілий фастфуд. Горе персонажа вплетене в кожну сцену, формуючи його перфекціонізм та емоційну боротьбу. Кухня стає символом травми, отриманої у спадок, де під поверхнею ховаються незагоєні сімейні рани.
Характеристики робочої драми
- Високі ставки
На відміну від комедій на робочому місці, які зосереджуються на повсякденних ситуаціях, події робочих драм часто відбуваються у сферах з високим тиском, таких як юриспруденція, медицина, політика або фінанси. У цих ситуаціях автоматично вбудований конфлікт, де рішення персонажів можуть мати серйозні наслідки — чи то порятунок життя, чи то виграш судового процесу, чи укладення мільйонних угод.
- Комплексні, амбітні персонажі
Персонажі у цих сюжетах часто дуже цілеспрямовані, морально неоднозначні або глибоко недосконалі. Вони можуть бути геніальними, але емоційно вразливими (доктор Хаус), владолюбними та маніпулятивними (Логан Рой у "Спадкоємцях") або ідеалістичними (Вілл Макевой у серіалі "Новини" (2012–2014). Особисті амбіції та внутрішні суперечності цих персонажів підсилюють драму.
- Етичні дилеми та боротьба за владу
Теми "робочих драм" часто заглиблюються у дослідження сірих зон моралі. Наприклад, адвокати захищають винних клієнтів, лікарі ухвалюють рішення про життя або смерть, керівники компаній віддають перевагу прибутку над етикою. Робоче місце стає полем битви за владу, корупцію та чесність, змушуючи персонажів протистояти своїм цінностям.
У матеріалі 2022 року The Guardian зауважує, що спільною рисою всіх серіалів про робоче місце є тема балансу між роботою та особистим життям:
"Жоден із персонажів цих серіалів не вважає баланс між роботою та особистим життям практичною чи актуальною концепцією. Працівники «Ведмедя» віддані та щирі, але з тунельним баченням, банкіри «Індустрії» все ще працюють за природою своєї готовності до самопожертви. Засновники «Кремнієвої долини» були в омані (а їхні працівники — ошукані) до межі. Працівники компанії Lumon спробували остаточно відокремити роботу від особистого життя і натрапили на нудьгу, а потім на антиутопію".
Історії про робоче місце булийі залишаються популярними тому, що вони відображають реальний життєвий досвід, містять драматизм і гумор, досліджують людські амбіції, стосунки та боротьбу в середовищі, яке зрозуміле кожному. Незалежно від того, чи це комедії про абсурдність роботи в офісі, чи напружена драма про судові процеси з високими ставками, фільми та серіали про роботу роблять життя працівників цікавим, змістовним і навіть наснажливим.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
