Десять громад на Черкащині продовжують брати участь у діалогах, покликаних вирішувати питання, що їх турбують на місцях. Все це відбувається у межах проєкту "Лабораторії творчого діалогу у громадах", який впроваджує громадська спілка "Громадські ініціативи України". Які громади області долучилися, та які питання хвилюють черкащан — у етері Українського Радіо Черкаси розповіла регіональна координаторка проєкту Любов Ропало.
Як обирали громади для участі в проєкті?
Проєкт стартував з грудня 2022 року. Тоді оголосили конкурсний відбір громад в проєкт. Ми відбирали з 12 областей по 10 громад в кожній. В кінці січня оголосили результати. Цей проєкт має на меті знайти порозуміння між мешканцями та іншими зацікавленими сторонами у громаді, врахувати інтереси різних сторін і побудувати якісну комунікацію між представниками влади та жителями громади для вирішення актуальних проблем. В лютому-березні 2023 року відібрали про кілька представників з кожної громади і провели обласні тренінги, де ділилися методологією та сенсами цих діалогів, як одного з інструментів комунікації на місцях.
Це щось схоже на громадські слухання, але більш неформальні.
Опісля, як відбулись навчання, з квітня 2023 року ми почали проводити діалоги. Дуже важливо було не тиснути, а в процесі перемовин вийти на ті теми, з якими та чи інша громада хоче вийти на діалог зі своїми жителями. Нині ми маємо понад 137 діалогів в 101 громаді з цих 12 областей. Звісно, що не всі громади, які відібрали, продовжили свою участь. Зокрема, в Черкаській області відібрали 10 громад: Ватутінську, Вознесенську, Золотоніську, Канівську, Катеринопільську, Ладижинську, Леськівську, Мліївську, Новодмитрівську і Паланську. Але наразі активну участь беруть лише вісім громад. Ми провели 12 діалогів, і до середини серпня 2023 року ми плануємо провести ще сім діалогів.
Питання, які турбують жителів громад на Черкащині
По всій Україні є питання, які перекликаються з тими, які хвилюють Черкащан. Умовна "пальма першості" — це оптимізація закладів освіти, правила поводження зі сміттям в громаді і третя тема — як активізувати молодь, що зробити такого, щоб молодь не виїздила з громади?
У черкащан теж виникали ці три "типові" питання, але є і такі теми, які унікальні, наприклад про те, як будувати довіру в громаді, або чи має майбутнє ідея того, щоб надавати послуги реабілітації для захисників та захисниць в громадах, або як вшановувати пам'ять тих, хто загинув на війні. Це добре, що людей це цікавить, що на ці питання відгукуються представники влади. І коли виникають питання "чи на часі, під час війни про таке говорити?", то я відповідаю, що на часі. Бо під час діалогу ми виокремлюємо різні категорії мешканців громади і шукаємо способи, як їх згуртувати. Щоб люди спілкувалися не тільки на вулиці, чи коли зустрічаються в магазині, а у неформальній обстановці можна обговорити питання, поділитися власним досвідом і разом спробувати знайти вирішення проблеми. Бо під час війни громади мають не лише вистояти, а і розвиватися, щоб місцеві жителі розуміли, що вони — невід'ємна частина цього розвитку.
Які результати співпраці в громадах на Черкащині - слухайте у повній версії програми тут.
Інтерв'юер - Іван Лила
