Черкащанка Світлана Шабаль з дитинства любила малювати. Тепер її дача стала місцем для творчості та натхнення — облаштовувати будинок почала 10 років тому. Кожен куточок її подвір’я оздоблений мозаїками, скляними виробами чи колекціями — усе зроблене власноруч.
Чим надихається майстриня та як дача перетворилася в артпростір, Світлана Шабаль розповіла Суспільному.
За словами художниці, любов до творчості та малювання була у неї з дитинства. Зайняття творчістю підтримувала і мама Світлани:
"Так було з дитинства, мама казала «Свєта йди прибирати», а їй — «Мама, я малюю». Мама дуже до цього докладала зусилля, усе для творчості. Свєта хоче, значить Свєта малює. Зі школи малювала стінгазети, ліпка, так воно й залишилося по життю. Сидіти просто під телевізором, проводити так час дуже скучно".
Світлана Шабаль живе у Черкасах все життя та називає їх містом, у яке хочеться повертатися після подорожей:
"Народилася я в Черкасах, жила в Черкасах, мандрівки звичайно люблю, але завжди хочу додому. Люблю Дніпро своє, не можу без Соснового бору жити. Завжди щось робила — малювала і контурами, і фарбами, потім бісер, потім скло, потім мозаїка. Мені завжди цікаве щось нове".
Заняття улюбленою справою дозволяє їй почуватися щасливою, розповіла майстриня:
"Я взагалі колись натрапила на наукове дослідження британського вченого, який досліджував, що таке щастя. Він там говорить — людина щаслива тоді, коли вона щось робить. Я з ним повністю згодна. Той момент, коли ти щось твориш, вигадуєш — це і є щастя".
За словами Світлани Шабаль, процес виробництва керамічних виробів займає багато часу та складається з кількох етапів:
"Ну взагалі з керамікою хочу навчитися працювати, це доволі складно насправді. Мало того що глину треба вимісити, форму, її правильно треба висушити, щоб вона не потріскалася. Потім пігментами, цими природні всі пігменти розмальовуєш і тільки потім вона запікається. Це перший раз. Вони будуть такі блідненькі, некрасивенькі, коли уже додаєш емалі і другий раз запікаєш, вони стають на стільки яскраві, красиві, ця глазур — краса. Хочу всю стіну керамікою оформити".
Виготовленням кераміки майстриня займається рік, посприяло цьому відвідання майстеркласів та знайомство з черкаською художницею Лесею Корж.
"З глиною рік тому я познайомилася в Мошнах у нас художниця є Леся Корж. Вона курси там проводить, до неї заїхати можна, поліпити на гончарному крузі, зараз вона вже й пічку поставила. І так ми з нею подружилися, от вона мені і глину дала, і фарби", — розповіла пані Світлана.
Зі слів майстрині, скляними виробами вона зацікавилася у дитинстві, ще коли гостювала у бабусі:
"Скло кольорове, я завжди його любила, знов з дитинства. Бабуся жила на березі Каховського водосховища, я там знаходила намистини, кусочки тарілок, і оце все воно блищить, у мене ціла тарілка була скляних намистин, от, мабуть, звідтіля воно й пішло. Кольорове скло, де не побачу — обожнюю дивитися, насолоджуватися цими кольорами".
Окрім творчості, пані Світлана збирає колекцію виробів інших майстрів. Речі, які їй до вподоби, знаходить в інтернеті:
"У мене взагалі колекція — пляшки, келихи, наливайки, баранці, штофикиШтоф — посуд для зберігання алкогольних напоїв. і пташки. Пляшки з Київщини, також у мене є з Львівщини. OLX я обожнюю, як нема чим зайнятися – полізла, подивилася, хтось продає залишки, комусь шкода викинути, є, звісно, й колекціонери, ціни там зовсім інші, отак трошки, потрошки і набрала те, що мені до вподоби".
У розписах Світлана Шабаль використовує історичні сюжети та пейзажі. Починала майстриня з точкового розпису:
"У мене є і море, і ріки, малюю Русь у своїх візерунків. Точковий розпис використовую. Спочатку були просто малюнки, а потім почала придумувати для них назви. У мене є зелена серія «Галичина», є серія, яка «Наші ангели» називається".
За словами пані Світлани, матеріали для творчості вона обирає в українських виробників:
"Мій перший мій витвір з мозаїки — підставка для квітів. Мозаїка, смальту у нас є в Україні, з Кривого Рогу мені чоловік постачає. Люблю, коли не нудно, коли є на що звернути увагу. Якісь елементи, щоб було всім цікаво і радувало око – це фарби, кольори. Я зробила, вкраплення скла, коли увечері йду із собачкою гуляю, — щоб воно світилося. Уже не скучно".
Займатися мистецьким облаштуванням дачі планує все життя, розповіла майстриня. Адже завжди мріяла про місце, де зможе втілити свої мрії:
"Ну як ми дачу купили у мене така мрія була завжди — зробити будинок і сидіти малювати квіти аквареллю, чи щось таке. Ще не виходить так, щоб я могла собі дозволити не працювати, але завжди займаюся творчістю. У мене чоловік каже, що ти з тією дачею, що ти її робиш, ото будеш все життя робити, останні цвяхи доробиш, хрясь — і тебе нема. Кажу «о, тоді я ніколи її не закінчу, буду все життя робити»".
