Ніч з 31 липня на 1 серпня в Одесі та області минула без сигналів повітряної тривоги. Більше про події в регіоні читайте у хроніці.
Рятувався з трьома собаками: одесит показав зруйновану під час російського обстрілу квартиру
Мешканці зруйнованого російською ракетою будинку в Одесі щодня відвідують своє житло, аби перевіряти його стан. Про наслідки атаки 23 липня, плани людей і сподівання повернутись до рідної домівки дізнавались кореспонденти Суспільного.
У Херсоні від російського артобстрілу загинув одеський поліцейський
31 липня під час виконання службового завдання в одному з районів Херсона загинув 40-річний старший лейтенант поліції Юрій Коваш. Він помер через обстріл російської артилерії, повідомили в поліції Одещини.
Застосунок "єППО" повідомлятиме користувачам про ракетну загрозу
Додаток "єППО" повідомлятиме користувачам про рух ракет поблизу. Раніше інформація про траєкторію руху повітряних цілей була доступна лише військовим.
Про це повідомив один з учасників одеської групи "Технарі", яка минулого року створила застосунок, Геннадій Сульдін.
За його словами, з жовтня 2022 року під час російських повітряних ударів користувачі застосунку "єППО", які бачили або чули крилату ракету чи шахед, сповіщають про це систему натисканням великої червоної кнопки.
Застосунок передає системі поточні координати користувача. Штучний інтелект аналізує всі сповіщення громадян про маловисотні повітряні цілі та будує на мапі найбільш вірогідний вектор руху й вірогідні координати через 10 хвилин. Карта була доступна лише військовим.
"Від сьогодні користувачі додатка "єППО" також зможуть отримувати персональні попередження про повітряну загрозу саме для них, коли їх координати будуть близькими до обчисленої траси польоту російського металобрухту за 5-10 хвилин. Велика "точність" ракет, які можуть прийти будь-куди, та уламки з неба під час повітряного бою більш не стануть кривавою несподіванкою, бо після персонального попередження в користувачів "єППО" та їх близьких буде кілька хвилин як мінімум сховатись від вікон", — йдеться в повідомлення розробника застосунку.
На Одещині прощатимуться із загиблим сержантом
2 серпня в Болграді на Одещині прощатимуться із загиблим військовим Сергієм Кулішом.
Про це повідомили в Болградській районній державній адміністрації.
Військовий загинув 30 липня. Чоловіка мобілізували 26 лютого 2022 року. Він служив у Сумській області.
Церемонія прощання розпочнеться об 11:00 у будинку Прощання. О 13:00 жителів запрошують утворити коридор шани від будинку Прощання до міського кладовища.
Три іноземних судна обійшли морську блокаду РФ та стали на якір в портах Дунаю на Одещині
Три цивільних вантажних судна — з Ізраїлю, Греції та одне з турецько-грузинською реєстрацією — попри завершення "зернової угоди", у неділю пройшли російську блокаду в Чорному морі та стали на якір в одному з українських зернових портів у дельті Дунаю.
Про це повідомляє видання Forbes.
Кораблі рухались з ввімкнутими радіотранспондерами, зробивши своє місцеперебування та курс видимими для всіх, хто має доступ до інтернету та вебсайтів для відстеження суден.
Як зазначив Маркус Йонссон, група літаків НАТО ретельно стежила за кораблями, коли вони прямували до Ізмаїла, невеликого українського порту на річці Дунай. Ймовірно, судна будуть завантажувати зерно в Ізмаїлі, а потім повертатися в Чорне море і рухатись далі до іноземних портів, зазначив він.
"Повідомлення про три цивільні кораблі, які безперешкодно пливуть до України, можуть свідчити про те, що Росія або не бажає, або не в змозі здійснювати такі обшуки в цей час", – зазначив Інститут вивчення війни у Вашингтоні.
Що відомо про "зернову угоду"
22 липня 2022 року у Стамбулі Україна, Туреччина та ООН підписали угоду про розблокування портів та вивезення українського зерна. Таку ж угоду підписала Росія.
29 жовтня 2022 року Російська Федерація заявила, що припиняє участь у "зерновій угоді" підписаній Україною, Росією, Туреччиною та ООН у Стамбулі, яка передбачає розблокування українських портів. Причина — нібито атака кораблів Чорноморського Флоту 29 жовтня вранці.
2 листопада Росія відновила свою участь у "зерновій угоді".
17 листопада угоду продовжили на чотири місяці.
19 березня 2023 року міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський повідомив, що попри спроби тиску та шантажу з боку Росії, Україні та партнерам вдалося продовжити дію "зернової угоди" на тих самих умовах, на яких вона початково укладалася із терміном дії 120 днів.
26 квітня представники Росії у Спільному координаційному центрі у Стамбулі 25 квітня відмовились погоджувати рух суден до/з морських портів України по "зерновому коридору".
Що відомо про погрози РФ заморозити "зернову угоду"
У понеділок вночі, 24 квітня, в окупованому Севастополі пролунали два потужні вибухи. Окупаційний губернатор міста Михайло Развожаєв повідомив, що "була атака двох надводних безпілотників на зовнішньому рейді Чорноморського флоту".
У Міноборони РФ звинуватили Україну у нібито порушенні зобов'язань щодо "зернової угоди" атаками БПЛА на Чорноморський флот у тимчасово окупованому Севастополі та інші об'єкти у Криму. Там заявили, що це нібито ставить під загрозу подовження "зернової угоди" після 18 травня.
У ГУР зазначили, що заява Міноборони РФ щодо нібито порушення Україною гумкоридору й атаки на цивільну інфраструктуру Криму є "брехливою маніпуляцією з боку держави агресора".
13 червня Президент Росії Володимир Путін заявив, що Росія розглядає можливість виходу із Чорноморської зернової ініціативи.
4 липня у МЗС РФ заявили, що у Москві не бачать підстав для продовження реалізації Чорноморської зернової ініціативи, термін дії якої спливає 17 липня.
Термін дії "зернової угоди" закінчився 17 липня. Росія погрожує її не продовжити, бо для цього нема підстав. У МЗС РФ заявили, що "ситуація з нормалізацією російських постачань продовольства та добрив на світові ринки, що передбачено Меморандумом Росія-ООН, продовжувала деградувати".
Посол України в Туреччині Василь Боднар заявив, що "зернова угода" не передбачає задоволення жодних потреб РФ.
"Угода передбачає механізми функціонування зернового коридору з українських портів на міжнародні ринки. Те, що Росія намагається зараз "причепити", — це питання, повʼязані з аміакопроводом, зі зняттям санкцій з банків і організацій, які займаються торгівлею зерном і добривами. Ці питання поки що перебувають у дискусії", — сказав посол.
Раніше FT писала, що у Євросоюзі розглядають можливість дозволити підсанкційному Россільгоспбанку створити дочірню компанію, яка могла б підключитися до міжнародної системи обміну платежами SWIFT. Це виставлена Росією умова для продовження "зернової угоди".
13 липня в ООН повідомили, що Генсек Антоніу Гутерреш надіслав лист Путіну, у якому запропонував продовжити "зернову угоду" в обмін на підключення Россільгоспбанку до SWIFT.
