Місто Слов'янськ було і залишається однією з головних стратегічних цілей російської армії на Донбасі. Ще на початку повномасштабного вторгнення російський лідер Путін заявляв, що мета так званої СВО — "повне звільнення Донбасу", а коли за всі роки бойових дій в цій частині країни це не вдалося зробити, Москва почала тиснути через американських переговорників, вимагаючи, щоб українські Сили оборони вийшли з Донецької та Луганської областей.
Зараз армія РФ має намір продовжувати і розвивати літній наступ саме в напрямку Словʼянська, про що говорять військові на цьому відтинку. У зведеннях Генштабу Словʼянський напрямок все ще не називають "найгарячішим" — водночас, за даними аналітичного проєкту DeepState, росіяни просуваються через села зі сходу, а ситуація в українській обороні тут подекуди хаотична через нестачу людей у війську. Під час травневого перемирʼя аналітики зафіксували просування російських військ поблизу Діброви й Закітного. Найбільша ж активність зараз біля Різниківки та Калеників, де ворог намагається закріпитися, щоб "пробивати" шлях у Словʼянськ.
Журналісти Суспільного провели кілька тижнів із підрозділами 30-ї окремої механізованої бригади у складі 11-го армійського корпусу Сухопутних військ, які обороняють, зокрема, Словʼянський та Краматорський напрямки. Про те, як українські військові воюють на цій ділянці фронту, попри логістичні складнощі та постійні просочування росіян у 15-кілометровій зоні навколо міста, — у нашому фоторепортажі.
***
Словʼянськ — одне з чотирьох ключових міст на сході країни, якими військові аналітики окреслили "пояс фортець" фронту. Також у цьому "поясі"— Краматорськ, Костянтинівка та Дружківка. Ще від початку російської окупації частини Донбасу 2014 року Україна створила там лінії оборони, поступово зміцнюючи їх. Краматорськ став головним хабом більшості українських підрозділів АТО, а тоді й ООС. Натомість для Росії ці міста — стратегічна, навіть сакральна, мета, щоб заявити, що "цілей СВО досягнуто".
Деактивація Starlink для росіян узимку та розширення кіл-зони ще з кінця минулого року дали шанс українським Силам оборони провести низку вдалих операцій та навіть активізувати наступальні дії. Все це вплинуло й на плани Кремля швидко "звільнити Донбас".
На околицях Словʼянська на бойовому чергуванні перебуває підрозділ ударних дронів батальйону безпілотних систем "Сапсани" 30-ї ОМБр. Екіпаж із чотирьох бійців — Міягі, Компаса, Данте та Родіна — невдовзі запускатиме борти на 50-60 кілометрів углиб російських позицій, щоб вполювати пілотів БпЛА противника.
"Працюємо з цим безпілотником вже близько пів року, — розповідає командир розрахунку Міягі. — Доволі непогано себе показує. Швидкий, простий і зрозумілий у використанні, немає ніяких космічних технологій. Зібрали й полетіли".
Міягі каже, що працюють переважно по укриттях противника, їхніх фортифікаційних спорудах, логістиці, точках злету пілотів, а також по артилерії росіян.
"Гармати, наприклад, нікуди не зникли з лінії фронту, — каже командир розрахунку. — Російські гармати продовжують працювати, тому ударні дрони — один із небагатьох засобів, який може ефективно їх знищувати".
Також усі військові погоджуються з думкою, що немає сенсу порівнювати лінію фронту на початку повномасштабної війни й зараз, бо технології змінили все. Кіл-зона, яка у 2022-му становила 2-3 кілометри, нині сягає 50.
30-та ОМБр воює на Словʼянському напрямку і відповідальна, зокрема, за оборону траси на Словʼянськ. Військові кажуть, що роблять усе можливе, аби не допустити прориву російської армії ближче до міста, але також зазначають, що ті постійно намагаються просочуватись малими групами з різних точок та ближніх сіл. Крім того, Словʼянськ — під постійним обстрілом російських КАБів та ФАБів.
"Для Словʼянська й Краматорська настали важкі часи, — каже Міягі про обстріли міст. — Їх постійно кошмарять авіацією. КАБи прилітають по центру міста. Мабуть, щоб залякати цивільне населення й потім зрівняти з землею ці міста, як вони вже робили і з Бахмутом, і з Соледаром. Їх знищено повністю. Військовим шляхом не можуть дійти, тому лише шляхом терору цивільного населення. Це в них добре виходить".
Командир батальйону БС "Сапсани" 30-ї ОМБр Михайло Трач вважає, що через невдачі росіян у спробах вийти на оперативне оточення українських військ у Донецькій області за допомогою двох ударних "кулаків" із боку Добропілля й Лиману, зараз вони намагаються просунутись якомога ближче до Словʼянська та знищити на цьому фланзі логістику. Хоча, каже Трач, просування тут усе ще незначні.
Щодо розширення кіл-зони, зокрема й на Словʼянському напрямку, куди постійно залітають російські БпЛА — командир каже, що це розширення працює в обидва боки: "Для нас теж не проблема залетіти і в Попасну, і далі. Ми працюємо й по Соледару, коли є така задача".
— Як оцінюєте ситуацію навколо Словʼянська зараз?
— Не можна виокремлювати Слов'янськ, — відповідає Трач. — Це частина великої агломерації логістичних шляхів: Словʼянськ, Краматорськ, Дружківка, Костянтинівка. У цих міст спільні шляхи забезпечення, певний спільний рельєф. Це та велика й повʼязана між собою частина фронту, яку не можна ділити на окремі ділянки. Бо противник так само сформував свій задум заволодіти всією цією агломерацією, а відтак і всією Донецькою областю.
Михайло Трач пояснює, що російська армія так активно проривається в бік Словʼянська, бо, напевно, хоче "підперти" та ізолювати Сили оборони в місті, перерізати логістику, щоб українські військові не могли ні заїхати, ні виїхати — а потім атакувати його з двох флангів. Поки що, каже комбат, успіхів у цьому росіяни не мають.
"Вони (Росія — ред.) вже другий чи третій рік заявляють, що ось-ось — і вже у Словʼянську. Це ж було вже, і не раз. — каже Трач. — Так, фронт рухається, десь стабілізувався, десь у процесі стабілізації, а десь і далі рухається. Це постійний процес: десь гірше, десь краще. Зараз це як шальки терезів, коли вони розхитуються в обидва боки. Але немає такого, що ми раз — і впали. Тут уже понад рік тривають активні бойові дії, на які менше звертали раніше увагу, бо були пріоритетніші напрямки".
Військові зазначають і те, як змінився характер логістики на лінії фронту. Фактично, пояснює Трач, у бригадах зараз перебудовують і перепридумують логістичні шляхи. Важливу роль у цьому протягом останнього року відіграють наземні роботизовані комплекси.
За даними МО України, Сили оборони збільшили кількість ударів рівня middle strike (від 50 кілометрів до 200+ кілометрів за дальністю) по противнику. У квітні кількість уражень складів, штабів, систем ППО та логістики росіян на відстані 20–150 км зросла вдвічі порівняно з березнем, та в чотири рази порівняно з лютим.
Мідлстрайки виконують ударні безпілотники середнього класу та дальності (мідлстрайк-дрони), які вражають ворожі цілі (логістику, склади, командні пункти) у найближчому тилу ворога. Ця зброя закриває тактичну прогалину між звичайними FPV-дронами на фронті (дальність ураження до 25–30 км — ред.) та далекобійними стратегічними ударами.
Значну роль у виконання мідлстрайків відіграє аеророзвідка, яка допомагає у виявленні, наведені та фіксації ударів. У нічну зміну екіпаж розвідувального дрона "ДомахаДомаха (DH-1) — український безпілотний авіаційний комплекс літакового типу, розроблений для далекої аеророзвідки, наведення цілей та коригування артилерійського вогню. Дрон отримав свою назву на честь козацької шаблі з дамаської сталі." батальйону БС "Сапсани" 30-ї бригади коригує удари по Соледару — окупованому росіянами місту за 45 кілометрів на схід від Словʼянська.
Командир розрахунку екіпажу з позивним "Саїд" каже, що Словʼянський напрямок — "найвеселіший". Робота коригувальників не зупиняється ні на день, адже росіяни, за словами військового, "хочуть продавити Краматорськ та Словʼянськ".
— Над чим зараз борт? Що це за місто?
— Соледар. Підступи до Соледара, околиця міста. У тих будівлях неодноразово спостерігали, як накопичується техніка і особовий склад.
Саїд розповідає, що ціль на середній (понад 20-30 кілометрів — ред.) відстані складніша для ураження, але коли там фіксують скупчення російської піхоти чи техніки, по ній працюють.
— Сьогодні й попрацюємо, — каже Саїд.
Основні завдання екіпажу розвідувального дрона — оглянути територію та відшукати цілі противника. "Літак, на відміну від "мавіків", не може роздивитись детально й людину в кущах знайти, — пояснює Саїд. — Але може контролювати велику територію — дороги, логістичні шляхи. Чим далі ми їх зупинимо, тим менше повзе до нас і менше буде проблем у наших пілотів FPV-дронів".
— А яке завдання сьогодні?
— Є об'єкт, по якому мають працювати. У нашого екіпажу свій квадрат, у ньому будемо спостерігати. Уже навіть видно рух, хтось там сидить.
Під час польоту на екрані компʼютера зʼявляються спалахи: ударні дрони, роботу яких коригує екіпаж "Домахи", атакують позицію росіян. На стрімі військові передають перехоплення: у росіян паніка. Підірвали їхній склад із протитанковими мінами.
— Спостерігаємо повторні вибухи всередині будівлі та 18 під*рів. Біжать до девʼятиповерхівки, якраз бачимо їх на стрімі — передає Саїд командуванню.
