Політична аналітикиня, викладачка та перекладачка, авторка книжки "Схід українського сонця" Катерина Зарембо спеціально для Суспільне Культура поділилася книжками, які варто прочитати, про Донеччину та Луганщину.
Гіроакі Куромія, "Свобода і терор у Донбасі: Українсько-російське прикордоння, 1870 — 1990-ті роки"
Переклад з англ. Галина Кьорян, В'ячеслав Агеєв; передм. Григорія Немирі, "Основи", 2002
Книга, яку написав професор історії Гіроакі Куромія, розповідає про історію Донбасу від часів козацького краю, що був наповнений духом волі. Степ ставав притулком для шукачів кращого життя чи для тих, хто тікали від сваволі інших. Прагнення свободи не змогли знищити ні Російська імперія, ані Радянський Союз в його сталінській тоталітарній епосі. Гіроакі Куромія стверджує: упродовж усієї історії Донбас був утіленням свободи, і саме ця свобода, нездоланна та вічна, визначила вкрай різку і жорстку політичну ситуацію. Автор почав цікавитися історією Донбасу, коли досліджував сталінізм.
Гіроакі Куромія — американський вчений історик японського походження. Професор університету в Індіані. Він досліджує сталінський період, період відлиги та становище відносин сучасної України і Росії.
Станіслав Кульчицький, Лариса Якубова, "Триста років самотності: український Донбас у пошуках смислів і Батьківщини"
Видавництво "Кліо", 2016
Книга розповідає про політичні, соціально-економічні, етнокультурні чинники історії Нового та Новітнього часу регіону. Також в ній відтворено обставини колонізації Донеччини та Луганщини. Оповідь висвітлює те, як різні етнічні групи освоювали регіон, як відбувалася етнокультурна взаємодія та де траплялися її суперечності. В книзі також наведений аналіз державних практик регулювання міжнаціональних взаємин та інтеграції регіональної ідентичності в загальнонаціональний і загальнодержавний контекст. Структуралізовано форми соціальної та міжетнічної взаємодії регіону. Також книга містить нові теоретико-методологічні засади взаємодії на прикладі конфліктогенних відносин регіону з "ядром націєтворення".
Станіслав Кульчицький — доктор історичних наук, автор численних праць з історії України XIX — початку XXI століть. Він написав такі книги: "Демографічні наслідки голодомору 1933 р. в Україні", "Комунізм в Україні: перше десятиріччя. Роки 1919–1928".
Лариса Якубова — українська історикиня. Докторка історичних наук, старша наукова співробітниця, завідувачка відділу Інституту історії НАН України. Членкиня-кореспондентка Національної академії наук України. Вона також написала такі праці: "Етнонаціональна історія Донбасу: тенденції, суперечності, перспективи в світлі сучасного етапу українського націотворення" та "Русский мир в Україні: на краю прірви".
Денис Казанський, Марина Воротинцева, "Як Україна втрачала Донбас"
Видавництво "Чорна гора", 2020
Книга розповідає про новітню історію Донецької та Луганської областей. Вона містить економічну історію регіону, пояснює, як виникли фінансово-політичні клани на тлі економічного занепаду регіону. В ній також описані джерела розширення російського впливу та поява сепаратизму. Показано історію ворожнечі кланів, що захлинулися в боротьбі, яку самі почали.
Денис Казанський — журналіст-розслідувач, відеоблогер та телеведучий. Він також написав книгу "Чорна лихоманка" про нелегальний видобуток вугілля на Донбасі. У 2020 році був одним із представників Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі.
Марина Воротинцева — співзасновниця та до 2014 року головна редакторка газети й інтернет-видання "Восточный вариант". Директорка книжкового видавництва "Чорна гора". Працювала комунікаційницею в державних структурах та приватних компаніях.
Олександр Михед, "Я змішаю твою кров із вугіллям. Зрозуміти український Схід"
Видавництво "Наш формат", 2020
У 2016 році Олександр Михед відвідав шість міст Луганської та Донецької областей. Він дослідив життя місцевих і архівні історії. Автор зібрав історії, нашарування міфів, через голоси тамтешніх жителів. Письменник розповідає історію сходу України, який намагалися приборкати британські та бельгійські колоністи, імперська і радянська влада.
Олександр Михед — письменник, член "Українського ПЕН". Остання книга Михеда — "Позивний для Йова. Хроніки вторгнення", що вийшла друком у 2023 році, — здобула Премію імені Юрія Шевельова за найкращу книжку есеїстики, була номінована на Шевченківську премію 2024 року.
Катерина Зарембо, "Схід українського сонця. Історії Донеччини та Луганщини початку ХХІ століття"
Видавництво "Човен", 2023
Ця книжка містить відомості про українські спільноти Донеччини та Луганщини, які діяли від початку нульових до російського вторгнення на схід України у 2014 році. Існування цих груп заперечував російсько-радянський міф про Донбас. В праці можна прочитати про культурні простори, студентські середовища, українське село, розмаїті релігії. У книжці йдеться про те, що на Донбасі були групи людей, які бажали жити в демократичному і вільному українському суспільстві, а не в міфологізованому минулому. Спільноти мали зв'язок із всеукраїнським контекстом. В книзі також показано, як українство, що було приспаним, пригнобленим, винищеним та закатованим, розвивається в спільнотах цих двох областей.
"Я вирішила написати «Схід українського сонця», тому що мною рухало бажання відновити справедливість. Мені здавалося, що громадянські рухи та спільноти Донеччини і Луганщини, які існували у незалежній Україні, були незаслужено забуті або й геть невідомі широкому загалу, на противагу цілій низці негативних стереотипів щодо регіону. Тим часом саме ці спільноти першими пережили російську агресію, чимало людей втратили домівки, а також були серед тих, хто давав Росії відсіч. Мені хотілося про них розказати", — коментує Катерина Зарембо.
Катерина Зарембо — аналітикиня, фахівчиня з питань зовнішньої та безпекової політики й громадянського суспільства України. З травня 2022 року — гостьова дослідниця Технічного університету Дамрштадту (Німеччина). Асоційована аналітикиня Центру "Нова Європа", викладачка Національного університету "Києво-Могилянська академія".
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media