До Різдва й Нового року залишається все менше й менше днів. Здавалось би, має з'являтися легкість та святковий настрій, але навколо лише зростає напруга. Що ж робити, як не створювати цей настрій самостійно, попри всі обставини.
Редакція Суспільне Культура вирішила поділитися своїми улюбленими фільмами, книжками та піснями, без яких ми не уявляємо зимові свята. Від класики до неочевидних рекомендацій: пропонуємо разом із нами поринути в спогади та відтворити приємну атмосферу свят, де б ви не були.
Поліна Горлач, редакторка новин і журналістка
"Один вдома". Звісно, дуже мейнстримно, але це улюблений фільм мого молодшого брата. І відколи йому виповнилося 6, ми завжди свята починали з перегляду цього фільму. Разом з ним у комплекті завжди йшов мультфільм "Тачки" (обов'язково в українському перекладі!). Тому це завжди лишатиметься таким собі символом різдвяних свят.
"Різдвяна пісня в прозі" Чарльза Дікенса. Я прочитала цю історію ще у початковій школі, і тоді вона мене не вразила. Потім повернулася до неї, бувши старшою (десь у класі 9, мабуть), і вона лишається зі мною досі. Це, мабуть, про рефлексію і переосмислення себе та світу навколо. І якраз під закінчення року хочеться зупинитися й оцінити — яким був рік і яким був ти сам.
Stray Kids — Christmas EveL. Вона вийшла у 2021 році, і з того часу стала однією з моїх улюблених різдвяно-новорічних пісень, бо вона зовсім на таку не схожа. Тут не про романтизацію зими, а навпаки — якраз про те, що взимку холодно, великі черги за подарунками, і якщо ти один, то тобі заздрісно, що всі ходять парами. Але вона водночас іронічна і весела. Тому вона й подобається — що це не стандартна різдвяна пісня.
Вікторія Желєзна, дизайнерка
З дитинства захоплювалась Тімом Бертоном. Тому завжди перед новорічними святами передивлялась його фільм "Чарлі і шоколадна фабрика" — це, можна сказати, класика, трохи дивний і казковий твір. Також полюбляла передивлятись мультфільм "Жах перед Різдвом" Генрі Селіка — ця трохи крипова, сумна і водночас тепла атмосфера, яку хочеться проживати кожен рік. Ще з останнього мені дуже зайшов фільм "Памфір", занурює в зимові й прекрасні Карпати під час святкування Маланки.
Рекомендасьйон від мене — це "Різдво та Маланка", класна книга, яка розповідає і занурює більше в українську культуру і те, як із давніх часів і дотепер проводять свято Маланки. Дуже хотілося б побувати на цьому дійстві та зробити собі якусь чудернацьку маску. В книзі детально розповідається про все це та поєднується з яскравими фотографіями.
Добірка трохи меланхолійних, різдвяних пісень. Бажано слухати їх під кінець вечора, сидячи на підлозі з келихом вина:
- Christmas Lights — Coldplay;
- All I Want for Christmas Is You — Mariah Carey;
- Don't Shoot Me Santa — The Killers;
- Christmas Celebration — B. B. King.
Катерина Яковленко, шеф-редакторка сайту Суспільне Культура
Я би назвала усю серію фільмів про Гаррі Поттера, трилогію "Володар перснів" і фільми Тіма Бертона "Бетмен" (1989), "Бетмен повертається" (1992) та "Бетмен назавжди" (1995). Мій вибір, мабуть, спричинений тим, що всі ці фільми на мене дуже вплинути у дитинстві. Усе це — пригодницькі та фантазійні фільми, де співіснують дуже різні персонажі та істоти, а проте разом із тим завжди перемагає добро, якою б страшною та складною не була б ця боротьба. Мені здається, що саме такі фільми вчать дивитися на Іншого (і тут я не маю на увазі поганців) не як на щось, що відрізняється від "норми", а як на те, що цю норму формує та говорить про те, що баланс світу полягає й його розмаїтті.
На жаль, у мене поки що немає книжки, яка б асоціювалася з Різдвом; останніми роками я переважно читаю літературу науково-популярного характеру, пов'язану з процесами культури, соціологією, антропологією, сучасною філософією та мистецтвом. Дуже рідко до цього переліку потрапляє художня література. А проте, я лише відкрита до нового, і зокрема ця добірка може допомогти мені у цьому.
У мене немає якоїсь конкретної мелодії, яку я переслуховувала б у цей час. Але, окрім традиційних мелодій та пісень — як українських, так і іноземних, — напевно, окремий стиль я можу виділити. Передусім Різдво для мене асоціюється з американським соулом та джазом. Але це не можна назвати лише музикою, кожна з пісень розповідає окрему історію, і часто всі вони не є вигаданими, а побудовані на історіях життів тисяч людей, що потребували змін та своєрідного дива.
Альона Шилова, журналістка
"Клаус" (2019). Одна з найкращих анімаційних робіт за останні роки, з дотепними героями, цікавою історією та прекрасним візуальним оформленням.
"Різдво Еркюля Пуаро" Агати Крісті. Це все одно що різдвяні спешли серіалів, тільки на папері. Агату Крісті класно читати у будь-яку пору року, але коли у самому творі події відбуваються під час Різдва, то вибір на зимові світа стає очевидним.
Fairytale of New York — Ronan Keating, Moya Brennan. Мені подобаються фолкмотиви у цій пісні, а також дует жінки та чоловіка. Ти ніби спостерігаєш за яскравим фрагментом із вистави чи фільму, де двоє закоханих то мило сваряться, то втішають одне одного — і все це, звісно, на Різдво.
Євгенія Луценко, заступниця шеф-редакторки сайту
З періодом свят у мене асоціюється українська короткометражка "Нічний швидкий": трохи абсурдна й хаотична. Але її немає у вільному доступі, тому моя рекомендація — "Ґрінч". Мені подобається і фільм із Джимом Керрі, і анімація з Бенедиктом Камбербетчем. Похмурий і відлюдькуватий герой врешті добрішає і починає любити Різдво. Історія, у якій все зрозуміло, історія, у якій позитив перемагає. Хоча наприкінці мені стає сумно, що Ґрінч піддається безтурботності, люблю його похмурим.
"Коли сніг пахне мандаринками" — це збірка оповідань для дітей та підлітків від різних авторів, яка вийшла у "Видавництва Старого Лева". Перед святами у 2020 році я придбала її та збірку історій для дорослих. Але щороку перечитую саме історії для дітей. Вони всі різні, але у кожній відчувається життя без зайвих ускладнень, а після прочитання залишається надія.
KRUTЬ — "Народився Бог на санях" на слова Богдана-Ігора Антонича. Поезію пам'ятаю ще зі школи, а разом із музикою та виконанням Марини Круть від неї стає дуже й дуже затишно.
Оксана Заблоцька, редакторка новин і журналістка
Святкові короткометражки від Дзідзьо — "Лист до Миколая" та "Ангели чудяться". У них — автентичний колорит новорічно-різдвяних днів у селі на Галичині, який я завжди відчуваю в гостях у бабусі з дідусем. Незвичний вибір, але точно вартий уваги, якщо притерлися Санта Клаус, імбирні пряники та Ґрінч. Вперше подивилася в дев'ять років і звідтоді традиційно переглядаю щороку.
"Замок у хмарах" Керстін Гір — цю книжку мені в шкільні роки приніс Миколай, і звідтоді я перечитувала її десь тричі в передсвятковий період. Вона ідеальна для зимового настрою: легка детективна історія про готель у швейцарських Альпах напередодні Різдва.
Frank Sinatra — Have Yourself A Merry Little Christmas. Ця пісня в мене асоціюється з періодом, коли передсвяткова метушня вже позаду, а до Різдва залишаються лічені дні — приїжджаєш в село до рідні, сидиш біля каміна й подрімуєш під баритон Френка Сінатри. А ще я дуже люблю українські колядки, від них стає дуже спокійно й світло на душі.
Олеся Котубей-Геруцька, журналістка
"Це дивовижне життя" Френка Капри (1946) — дуже раджу подивитися цей фільм тим, хто, можливо, трошки упереджено ставиться до старого кіно. Він просто перевертає уявлення про те, як могли знімати у 1946 році: окрім неймовірної різдвяної атмосфери, тут цікавий динамічний сюжет і яскраві герої, яким співпереживаєш. Він про різдвяне диво для людини, яка зневірилася і навіть готова на самогубство. В американському кіно цей фільм вважається одним з найбільш популярних і надихаючих, його перегляд став традиційним для Різдва.
"Троє в одному човні (якщо не рахувати собаки)" — гумористична повість англійського письменника Джерома Клапки Джерома. У ній не йдеться саме про Різдво, але вона просто ідеальна за настроєм до свят. Це саме те, що називають англійським гумором. Джером був новатором у тому, що ледь не першим у вікторіанській Британії написав книгу без пишномовства і критики "недостатньої моральності" співвітчизників — його історія правдива і поблажлива до людських слабкостей. Цікаво, що герої книги змальовані з реальних друзів Джерома, а от у песика Монморансі прототипа не було. Щоправда, лише до виходу книги, бо опісля саме завдяки літературному герою із "Трьох у човні" автор завів фокстер'єра.
Альбом Тараса Чубая "Наше Різдво". Тепла українська музика з відчуттям дому. Абсолютно захопливий авторський погляд на колядки від лідера гурту "Плач Єремії". Тут і знайома "Нова радість", магічна "Спи, Ісусе", запальна "Нині Рождество". Перлина альбому — колядка на слова лемківського письменника Богдана-Ігоря Антонича і музику Василя Жданкіна (який, до речі, теж має чудовий запис цієї пісні) "Народився Бог на санях". Чубай уперше записав цей альбом ще в 1999 році й згодом перевидав у оновленому звучанні й з новими піснями в 2017-му. Чому ці пісні досі не звучать у кожній кав'ярні?
Юлія Кузьменко, редакторка новин і журналістка
Я не по фільмах. Для мене, мабуть, це мультик "Рататуй" — його зазвичай чомусь у нас показували по телебаченню на Різдво, 6 січня ввечері. Ми всією родиною його дивилися: бабуся, яка тоді була ще жива та здорова, мама і я. Один із небагатьох спільних сімейних спогадів.
"Ідеальне Різдво для собаки" Брюса Кемерона. Я ще не знайома конкретно з цією книгою, але вже придбала. А читала іншу цього ж автора — "Життя і мета собаки". Спершу скрушно та іронічно хитала головою: мовляв, як життєво, які люди зіпсовані, а тварини — щирі, а другу частину книги взагалі проплакала. Але там тепла й затишна кінцівка.
Oh Holy Night (є різні виконання, у мене HomeTown). Відкрила її для себе торік, коли перед Новим роком замість святкової ілюмінації були блекаути. Вона повертала мені внутрішнє світло, такі мурахи та сльози наверталися. А ще я під неї вперше їхала за кордон — теж торік, і теж із темряви у світло.
Анастасія Сарапина, редакторка соцмереж
Важко визначити якийсь один фільм, який асоціюється з Різдвом, але на першому місці у мене однозначно перша частина Гаррі Поттера. (Потім, звісно, передивляюсь усі частини). Це простір для любові, дружби, хоробрості та перемоги над злом – так як у всіх казках. Хочу виділити фільм "Володар часу" (Hugo), колись дивилась його в кінотеатрі, а потім вже перегладала вдома. Дуже щемка історія про мрії та чудеса, які втілюються в реальність. І не можу не згадати про мультфільм "Різдвяна історія", який точно потрібно подивитись (а перед цим ще книжку Дікенса прочитати). Стрічка створює напружену атмосферу протягом перегляду, але все, що там відображено – частина нас. Інколи ми відчуваємо себе, як Скрудж, але не треба думати, що це ніколи не зміниться.
Асоціація прийшла доволі швидко – "Цілодобова книгарня містера Пенумбри" Робіна Стоуна. Уявіть: наш час, знайоме XXI століття, книгарні занепадають через розвиток технологій, проте є чари – вони закладені в книжках. Головний герой не має вірити в магію, але, потрапляючи до Пенумбри, починає розуміти не тільки світ навколо, але й самого себе.
"Щедрик" – стовідсоткове потрапляння у Різдво в моєму серці. Ця пісня сповнює мене неймовірно щирих емоцій, закутує у теплу хурделицю і несе на своїх нотах у світ, де скрізь щастя та добро. Під кінець пісні всередині я сповнена натхненням. Коли ми збираємось із друзями взимку чи на якісь свята, завжди вмикається пісня Wham! — Last Christmas. Всі однозначно знають слова, тому це перетворюється в тандем співів. Ми просто поринаємо у зимову казку. І ще одна асоціація із зимою (зокрема, Новим роком) — пісня The Chordettes — Mr. Sandman. Можливо така асоціація виникає через просту і веселу мелодію, а можливо через те, що взимку ми передивлялись фільм "Містер Ніхто" і там вона була саундреком.
Марина Саражин, літературна редакторка
"Едвард Руки-ножиці". У різдвяних добірках буде багато адаптацій Дікенса (заслужено), але ця рекомендація — переосмислення персонажа Мері Шеллі. Втім, якщо пройтися чеклістом зимової класики, цей фільм цілком відповідатиме більшості критеріїв. Магія — є. Сцена, де герой Джонні Деппа вирізає красиві льодяні скульптури, а героїня Вайнони Райдер гарно кружляє у хуртовині білої стружки — є. Легенда про походження снігу як прояв вічного кохання — є. Історія з простою мораллю про те, що робить нас людьми, а що монстрами — є. Ностальгійний вайб, якщо ви народилися у дев'яностих — бонусом.
"Кресало" Ганса Крістіана Андерсена. Думаю, найбільший відбиток на нас часто залишають твори, з якими ми стикнулися в дитинстві. В подруги моєї бабусі була книжка "Кресало", яку мені малій дозволяли погортати, коли ми приходили в гості. І мою уяву дуже захопив момент про політ уві сні над нічним містом верхи на величезному псі, в якого очі розміром із чайні блюдця. Ще більш особливою книжку робило те, що вона була не моя! Але це історія з гепіендом: нещодавно я купила видання "Кресала" для своєї 5-річної сестри (і дитини всередині мене) від "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ". Ілюстрації Єрка там — дуже зимові й атмосферні.
Саундтрек до фільму "Щасливого Різдва, містере Лоуренс" від Рюічі Сакамото. Якось у передноворічну пору ми зібралися з подругами подивитися Love, Actually ("Реальна любов"). І — не применшити б кінематографічну цінність і попкультурну вагу цього фільму — вже першу сцену не подужали через її солодкавий тон. Тому суворі двадцятирічні студентки, якими ми були, кардинально змінили напрям і обрали до перегляду картину Merry Christmas, Mr. Lawrence 1983 року, де не було атмосфери свята, але була Друга світова, багато насилля та розмов про честь і Девід Бові. І якщо цей фільм я з обережністю раджу тим, хто може зараз дивитися щось про війну, то саундтрек звідти — задоволення, доступне для всіх. Послухайте, це прекрасно і не схоже ні на що.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media