Привабити електорат за допомогою співпраці з музичними виконавцями — далеко не нова практика у сучасній політиці. І президент США Дональд Трамп ніколи не був винятком із цього правила.
Ба більше, кожна його передвиборча кампанія супроводжувалася тим самим скандалом, який повторювався десятки разів — команда кандидата використовувала музику без узгодження з її виконавцями.
Здебільшого це поп- та рок-виконавці або гурти.
Іноді меседжами пісень у цих жанрах дуже легко маніпулювати. Особливо коли там фігурують слова "свобода" або "сила", характерні для обох жанрів. Водночас зробити це з хіпхопом було би набагато важче, адже меседж хіпхоп-треків зазвичай сформульований набагато конкретніше та чітко висвітлює проблему.
Але Трамп не покидав спроб встановити контакт із хіпхоп-спільнотою. А чи були ці спроби вдалими — читайте у новому лонгріді від Artилерії.
Красива, темна і "збочена" дружба з Каньє Вестом
Перший репер, чиє ім’я спадає на думку при згадці Трампа — це Каньє Вест, або ж Ye. Зараз артиста та політика заведено вважати друзями, але так було не завжди.
У 2009 році Трамп засудив поведінку Веста на церемонії вручення MTV Video Music Awards. Тоді Каньє вийшов на сцену та забрав мікрофон у Тейлор Свіфт, яка отримала нагороду.
Втім, уже у 2014 році Трамп привітав Каньє Веста та Кім Кардаш'ян із весіллям та назвав їх "своїми добрими друзями".
Ще через рік, у 2015, Каньє оголошує про плани балотуватися у президенти на виборах у 2020 році. Трамп схвалює це рішення та висловлює зацікавленість у тому, щоби поборотися з Вестом за президентське крісло.
Забігаючи наперед, з політичною кар'єрою у Веста так і не вийшло: на президентських виборах у 2020 році він набрав всього лише 1 % голосів. У Каньє не вийшло навіть виконати функцію технічного кандидата, щоб забрати голоси у демократа Джо Байдена, який зрештою переміг на виборах.
Але багато для кого відправною точкою у стосунках Веста та Трампа був візит Веста до Білого дому у 2018 році та натхненний монолог про те, як сильно він вірить у Трампа.
З того часу Каньє зібрав християнський хор Sunday Service, з яким випустив альбом Jesus is King, підтримував Трампа у наступних кампаніях, викладав фото з Ілоном Маском та висловлював своє захоплення Адольфом Гітлером.
Звільнити A$AP Rocky
Влітку 2019 року A$AP Rocky потрапив до в'язниці у Швеції через бійку з нетверезими фанатами. Арешт репера викликав обурення світової фанбази, а за судовим процесом спостерігали по всьому світу. Через арешт A$AP Rocky навіть не зміг потрапити на Atlas Weekend 2019 у Києві.
Звісно ж, Дональд Трамп не міг пропустити шансу використати це на свою користь. У розпал скандалу він запостив твіт, де закликав випустити Рокі з ув'язнення. Там він використав гру слів, обігравши першу частину псевдоніма (і водночас назву угруповання A$AP Mob, до якого належав репер) та абревіатуру ASAP (as soon as possible), яка в англійській мові використовується, аби наголосити на терміновості справи.
Також Трамп зазначив, що втрутитися у справу його попросив Каньє Вест. На такі заяви тодішній прем'єр-міністр Швеції Карл Більдт відповів, що з репером поводитимуться як зі звичайним ув'язненим, а підтримка Трампа йому ніяк не допоможе.
Уже після звільнення, в документальному фільмі Stockholm Syndrome, присвяченому справі, A$AP Rocky заявив, що втручання Трампа не тільки не допомогло йому, а навіть "трохи ускладнило ситуацію".
Також цікаво, що за рік до арешту A$AP Rocky згадав про Трампа у треку Gunz N Butter з альбому Testing. The President a a-hole, Prayin’ for a JFK, all we got was KKK (укр."Президент — м*дило, ми просили Кеннеді, а отримали ку-клукс-кланівця") — йдеться в тексті треку.
Фото з фанатами
До того як стати ментором для нового покоління виконавців та купити собі декілька ретроавтомобілів, Tyler, the Creator та його гурт Odd Future були головними трикстерами хіпхоп-сцени. І Дональду Трампу теж довелося стати жертвою одного з їхніх пранків.
За два роки до того, як Трамп почав випускати свої кепки з гаслом Make America Great Again, він став гостем шоу Джиммі Феллона. Тоді він давав інтерв'ю ще навіть не як кандидат у президенти, а як звичайний бізнесмен та політик.
Музичний номер у тому випуску виконував Tyler, the Creator разом з Hodgy Beats, іншим учасником Odd Future.
Після зйомок інший учасник гурту та друг Тайлера, Тако, попросив Трампа про спільне селфі. У момент зйомки фото Тайлер підкрався ззаду та підняв футболку, прикриваючи груди руками та кривляючись. Наступного дня світлина облетіла інтернет.
Коли зрештою воно дійшло і до самого Трампа, він прокоментував ситуацію так: "Хлопець спереду попросив про фото, сказав, що він великий фанат. Я не побачив хлопця позаду".
Трохи про жадібність
Довгу історію з Трампом мав і Мак Міллер, в якого нещодавно вийшов посмертний альбом Baloonerism.
Один із перших хітів Мак Міллера — сингл Donald Trump з мікстейпу Best Day Ever 2011 року.
Самому Трампу, чиє ім'я було використане у назві, це не сподобалось. Зокрема, його бентежило те, що він ніяк не може отримати гроші за пісню Міллера. У своєму твіттері він заявив, що репер має "трохи заплатити йому".
З того часу Трамп часто згадував пісню у своїх твітах та навіть погрожував судом щодо авторських прав. Водночас реакція Мак Міллера була скоріше стриманою: репер ігнорував мільярдера, аж допоки сингл не став платиновим. Тоді Мак Міллер відправив поштою призову табличку Трампу. Той, своєю чергою, відмовився від подарунка.
Коли Трамп подався у президенти, Мак Міллер заявив, що не хоче, аби сингл асоціювали з його політичною позицією.
"Я написав пісню у 2011-му. Тоді він був просто символом фінансового успіху", — пояснив він в інтерв’ю для VF.com.
У тому самому інтерв'ю артист також прояснив свою політичну позицію: "Він смішний, але він не той, кого я бачу обличчям того, чим є Америка".
Попри роки згадок у твітері Трамп ніяк не прокоментував трагічну смерть Мака Міллера у 2018 році.
Кишенькові репери
Від свого початку хіпхоп був протестною музикою, а репери виступали й досі виступають проти дискримінації, свавілля поліції та економічної нерівності. Політика Трампа ж, своєю чергою, часто асоціюється саме з усіма цими речами.
Однак ніша консервативного та подекуди прямо протрампівського репу існує. Іноді виконавців пов'язують із грошима Трампа, хоча самі репери це часто заперечують і кажуть, що виступають за "свободу слова" та є "незалежними творцями".
Найвідомішим із них є Том Макдональд. Саме завдяки йому з'явився термін MAGA-реп.
Ця музика має суто політичне спрямування і створюється людьми з дуже поверховим розумінням хіпхопу. Біти звучать дешево, а тексти сповнені наївного політичного пафосу. Кожен трек Тома Макдональда стає мемом у реп-ком’юніті та потрапляє у кринж-добірки музичних оглядачів.
Звісно, Макдональд перебуває поза контекстом процесів, які відбуваються у хіпхопі як субкультурі, і тому його треки звучать дуже примітивно. Але його аудиторія так само не слухає реп, зокрема через расові упередження.
Однією з найсмішніших деталей кар'єри Тома Макдональда є те, що він сам — громадянин Канади.
Здавалося б, американська політика не мала б хвилювати його аж настільки, аби він присвячував їй усю свою творчість, але кожна його пісня — це еталонна протрампівська агітка. Під час цьогорічної передвиборчої кампанії Трампа до Макдональда на треку Facts доєднався його земляк та однодумець — блогер Бен Шапіро.
Шапіро і так отримував багато насмішок через свій голос та манеру говорити, та, спробувавши себе у репі, отримав їх у десятки разів більше.
А як щодо корифеїв?
Багатьом зіркам та кумирам молоді властиво старіти та міняти свої погляди в бік більш консервативних. Але чи багато реперів, чиї пісні досі лунають на протестах, стали на бік тих, із ким боролися?
Є ті, хто залишилися вірними своїм принципам. Наприклад, Ice Cube, чий творчий шлях почався в легендарному гурті N.W.A, випустив дисДис — пісня, присвячена людині, з якою виконавець чи виконавиця має конфлікт або яку зневажає. на Трампа ще під час його першої каденції. У треку з промовистою назвою Arrest the President він назвав Трампа шахраєм та російським шпигуном.
Втім, у 2020 році Ice Cube контактував із людьми з команди Трампа, які займалися програмою Contract with Black America, метою якої було розв'язання проблем афроамериканського населення. Таке його рішення викликало багато обурення, хоча сам Ice Cube заявив, що не порушував своїх принципів і просто пристав на пропозицію людей, яким була небайдужа доля афроамериканців.
Також під час першої каденції Трампа не забарився з відповіддю й Емінем. У чотирихвилинному фристайлі, який вийшов в межах трансляції премії BET Awards, Емінем назвав президента "дідом-расистом".
Висловлювання отримало шквал захвату від інших реперів. Серед них були J. Cole, T-Pain та Snoop Dogg. Втім, вже через 8 років Snoop Dogg публічно підтримав Трампа, за що фанати назвали його зрадником та захейтили у соцмережах.
Тенденція пристосування до поточних політичних реалій не оминає і хіпхоп. Навіть Jpegmafia, відомий радикальною критикою Трампа та інших правих політичних і культурних діячів, публікує фото з Каньє Вестом у футболці BurzumBurzum — блекметал-проєкт норвезького музиканта Варґа Вікернеса, відомого своїми расистськими поглядами..
Навіть Потап після втечі з України намагається вгодити протрампівській аудиторії своїм новим проєктом Slavic Balagan.
Що далі чекає на хіпхоп і наскільки поміняються політичні орієнтири реперів — покаже тільки час. Але якщо американці все ж захочуть чинити спротив, у них є багато хорошої музики, яка може на це надихнути.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
