Навіть якщо ваша любов до к-попу не поширюється на дорами, є один тип корейських телевізійних програм, які ви, ймовірно, бачили. Це шоу на виживання, де трейні (умовно, стажери) з різних агенств або всередині компанії змагаються одне з одним за шанс дебютувати як артисти.
Серед найпопулярніших і найвідоміших шоу на виживання останніх років — кілька сезонів шоу Produce від телеканалу Mnet (яке породило такі гурти, як IZ*ONE і Wanna One), I-LAND (де створили ENHYPEN) і Sixteen та Stray Kids від JYP Entertaiment (так з'явилисяTWICE та Stray Kids відповідно).
Ще до того як к-поп вийшов на світовий рівень, концепція таких шоу вже була популярною. Багато айдолів починали свої кар'єри на таких програмах, як Superstar K (яка тривала з 2009 по 2016 рік) та K-Pop Star (яка розпочалася у 2011 році й закінчилася у 2017-му).
Суспільне Культура розповідає все, що варто знати про корейські шоу на виживання, а також пояснює, до чого тут Україна.
Project 7 та Україна
Нині у Південній Кореї починається ще одне шоу на виживання — Project 7 на телеканалі JTBC. Участь у проєкті візьме найбільша кількість учасників за всю історію – одразу 200 трейні.
На відміну від традиційних шоу, де глядачі просто голосують за улюблених учасників, продюсери вирішили представити нову концепцію. З першого туру шанувальники обиратимуть учасників і формуватимуть команди, допомагаючи своїм улюбленим конкурсантам розвиватися.
Трейні допомагатиме команда з досвідчених учасників к-поп-індустрії. Серед них:
- продюсер Раян Джун, що створив такі хіти, як Kick It від NCT 127 та ELEVEN від IVE;
- співачка та креативна продюсерка Лі Хеїн, яка сама раніше брала участь у шоу Produce 101;
- співак Ха Сунвон, колишній учасник Wanna One, що теж були сформовані на шоу;
- хореографи RYUD та Бада Лі.
Ведучим проєкту стане актор Лі Сухьок (ви могли бачити його у дорамі "Завтра").
Продюсерська команда поділилася: "Ми зібрали найвпливовіших фігур у світі кастингів. Ми впевнені, що їхня пристрасть створить ідеальних світових кумирів".
Оскільки за результатами шоу планують створити глобальний гурт, то учасники зібралися з усього світу: Корея, Японія, США, Таїланд, Китай, Гонконг, Тайвань, і… Україна.
Серед 200 трейні, які братимуть участь у Project 7, зʼявиться українець Свят.
Свят народився у грудні 2010 року, нині йому лише 13, що робить його одним зі наймолодших (якщо не наймолодшим) учасником шоу.
Раніше він був трейні у компанії ChoCo Entertainment. А у 2024 році знявся у кліпі к-поп-гурту CRAVITY — C’est La Vie.
Перший випуск шоу покажуть 18 жовтня о 20:50 за корейським часом на телеканалі JTBC.
Корейські шоу на виживання: що варто знати
Шоу подібного формату часто проводять у різних країнах світу. Відомі усім українцям "Фабрика зірок", "X-Фактор" або "Шанс" досить близькі за своєю суттю: учасники змагаються одне з одним у співах, танцях та перформансах, а журі та глядачі обирають, хто варті перемоги.
Однак корейські шоу відрізняються від цих традиційних форматів.
Учасниками є група трейні (переважно корейців, але часто й представників інших азійських країн), які зібралися разом, щоб спробувати дебютувати у складі одного колективу. Хто потрапить до фінального складу — здебільшого вирішують глядачі.
Корейські шоу на виживання зачаровують глядачів по всьому світу, оскільки пропонують захопливе поєднання конкуренції, драми та відкриття дивовижних талантів.
Серед найвідоміших шоу:
- Produce 101 (I.O.I), Produce 48 (IZ*ONE);
- Boys Planet (Zerobaseone);
- I-Land (Enhypen);
- Find Momoland (Momoland);
- Stray Kids;
- SIXTEEN (TWICE);
- No Mercy (Monsta X) та багато інших.
Шоу на виживання існують і для айдолів, які дебютували:
- Kingdom: Road to Kingdom (участь брати Pentagon, ONF, Golden Child, The Boyz, VERIVERY, ONEUS, TOO);
- Queendom: Comeback Battle (MAMAMOO, Park Bom, AOА, Lovelyz, Oh My Girl, (G)I-DLE);
- Kingdom: Legendary War (BTOB, iKON, SF9, The Boyz, Stray Kids, ATEEZ).
І прямо зараз триває другий сезон шоу Road To Kingdom: Ace of Ace (учасниками є гурти THE NEW SIX, The Crew One (ATBO і JUST B), 8TURN, ONEUS, YOUNITE, CRAVITY і TEMPEST), ведучим якого став Темін.
Існує два основні патерни, за якими побудовано те чи інше шоу.
За першим створено проєкти Produce 101, The Unit та MixNine: ці шоу збирають величезну кількість трейні з різних компаній (кількість може сягати сотні) і змушують їх змагатися у масштабному конкурсі.
Складність таких програм полягає у тому, шо екранний час обмежений і кожен учасник чи учасниця намагається показати себе якомога краще, оскільки у кожному раунді вибуває одразу десяток стажерів.
Фінальний гурт зазвичай визначають на основі глядацького голосування. Ці колективи зазвичай тимчасові й мають короткий термін контракту, оскільки компанії часто мають власні плани на трейні.
До другого можна зарахувати шоу Treasure Box, Sixteen, No Mercy, Finding Momoland.
У цих шоу компанія лише співпрацює з телеканалом (зазвичай MNet), але змагаються їхні власні трейні. У таких проєктах учасників набагато менше, зазвичай близько 20.
Формат шоу може змінюватися, але переважно трейні змагаються між собою, їх оцінює головний продюсер і відсіює на різних етапах проєкту. Фінальна група визначається або самою компанією, або поєднанням думки компанії та голосів глядачів.
Чому шоу на виживання такі популярні
"Глядачі сьогодні, здається, стали залежними від цих шоу на виживання", — зазначають шанувальники у мережі.
Під час перегляду таких проєктів можна легко потрапити на справжні емоційні "американські гірки" через хвилювання за улюблених трейні. Також такі шоу дають глядачам відчуття, що це більш неупереджений варіант вибору найталановитіших учасників до майбутнього колективу.
Крім того, самі компанії розуміють, що завдяки шоу глядачам буде легше познайомитися з гуртом, щоб підтримувати його у майбутньому. А також гурти стають більш видимими серед величезної кількості колективів, що дебютують щороку (а таких близько сотні).
Дуже часто гурти, які пройшли шоу на виживання, від початку популярніші — наприклад, Cravity і Treasure дебютували в той самий час, але про другий колектив знають більше (і це не тільки тому, що гурт із компанії "великої трійки").
Самі телеканали також люблять формат шоу на виживання, оскільки його лосить легко створювати. Простий заклик на прослуховування збирає всіх охочих, заощаджуючи час і гроші на кастинги.
Крім того, завдяки тому, що глядачі активно стежать за шоу в мережі, вони можуть залучати дорогу рекламу. Гроші продовжують надходити навіть після того, як завершується трансляція — від переглядів випусків на YouTube та стримінгу конкурсних пісень.
У Кореї впевнені: кількість шоу на виживання ще довго зростатиме. Вони навіть поширюються по всьому світу: SM Entertainment та HYBE планують розпочати виробництво шоу на виживання у США та Латинській Америці відповідно, а JYP Entertainment у 2023 році вже провела шоу A2K (America to Korea), де дебютував гурт VCHA, який планують просувати у Америці.
"Зважаючи, що іноземні учасники можуть допомогти к-поп-гурту побудувати сильнішу глобальну фанбазу, в майбутньому, ймовірно, буде створено більше програм для некорейських співаків, які сподіваються на успіх", — додають музичні критики.
Які проблеми приховують корейські шоу на виживання
Однак не всі є фанатами шоу на виживання.
Багато глядачів вважають ці проєкти клішованими та повторюваними, хоча окремі компанії і намагаються створювати унікальні формати.
Крім того, багатьох не влаштовує, що часто більше уваги приділяють трейні, які вже дебютували, а не тим, хто вперше потрапили на шоу. Оскільки що б вони не робили — люди вже знають їх і будуть підтримувати, тому це трохи несправедливо щодо нових трейні, які борються за підтримку публіки.
Але найбільшого удару по громадській думці завдали маніпуляції телеканалу Mnet. Це насамперед стосується проєктів Produce та Idol School.
У липні 2019 року під час фінального епізоду шоу Produce X 101, кілька глядачів запідозрили, що загальною кількістю голосів маніпулювали. Загалом 272 глядачі подали позови проти Mnet. Це призвело до обшуків у офісів CJ E&M (материнської компанії телеканалу).
Було виявлено голосові записи, де працівники обговорювали фальсифікацію результатів проєкту. Тому перевіряти почали й попередні проєкти телеканалу.
Пізніше з'ясувалося, що двоє продюсерів шоу, Ан Чжунйон і Кім Йонбум, маніпулювали рейтингами і брали хабарі від різних розважальних компаній (таких як Starship, Woollim і MBK), які хотіли забезпечити дебют своїх трейні.
Також під час розслідування з'ясувалося, що продюсерські команди були упередженими до трейні. Наприклад, окремі учасники отримували більше рядків у пісні чи більше екранного часу. А один стажер анонімно розповів, що його товариша про наступну місію заздалегідь попередив один із хореографів.
Ан Чжунйона оштрафували на 37 млн вон (1,1 млн гривень) і засудили до двох років ув'язнення, Кім Йонбума засудили до 20 місяців ув'язнення. Покарання отримали й інші представники телеканалу.
Розслідування вплинуло на просування гуртів, що були сформовані на проєктах Mnet: за кілька місяців розпустили X1, а IZ*ONE пішли на перерву.
Окрім того, часто шанувальники та глядачі помічають упередження щодо учасників-некорейців.
Переважно у корейських шоу на виживаннях беруть участь представники інших азійських країн: Китаю, Японії, Таїланду, Вʼєтнаму, або етнічні корейці, чиї сімʼї емігрували до інших країн (США, Канади чи Австралії).
У минулому корейська громадськість завжди негативно ставилася до іноземців на шоу, зокрема Кім Семюель у другому сезоні Produce 101 стрімко впав у рейтингу, як тільки люди дізналися, що він наполовину мексиканець.
Але широко у мережі про це заговорили після виходу шоу Boys Planet. У цьому проєкті застосували метод змагання, який створив неймовірно складні умови для іноземних стажерів.
Усіх стажерів поділили на дві команди G (global) та K (Korean). І суперництво розпочалося з першого епізоду, коли було сказано, що залежно від того, скільки "зірок" отримають учасники кожної групи в кінці, команда-переможець отримає перевагу.
"Я вважаю, що це було несправедливо — дозволити такому конкурсу відбуватися таким чином, оскільки корейські групи, які виконують ті ж пісні, мали б перевагу завдяки своїй правильній вимові, дикції та впевненості, оскільки вони виступають перед великою корейською аудиторією, стажерами та з корейськими піснями", — зазначають глядачі у мережі.
Глобальна група, що складалася з учасників з Японії, Таїланду, Китаю та Канади, мала набагато гірші знання корейської мови і часто вимовляла слова неправильно або пропускала їх. Це призвело до того, що вони зазвичай програвали.
Крім того, саме учасники глобальної групи частіше потрапляли під так званий злий монтаж (evil editing). Найчастіше його застосовували, щоб показати трейні з Китаю упередженими, злими чи егоїстичними.
"Ви можете побачити закономірність — їх знову зобразили як таких, що мають проблеми у стосунках і зриваються на своїх колег по команді через розбіжності в окремих частинах пісень", — додають глядачі шоу.
Ба більше, навіть фінальний склад гурту Zerobaseone викликав незадоволення корейських глядачів. У колектив потрапило двоє китайців (Чжан Хао і Рікі) та трейні з Канади (Метью), так ще й вперше на корейському шоу на виживання переміг представник іншої країни — перше місце за кількістю глядацьких голосів посів Чжан Хао.
Глядачі Boys Planet звинуватили фанбазу Хао у підтасовці голосів, а також почали поширювати фейкові повідомлення про нього.
Варто згадати й інші шоу, де учасники стикалися зі "злим монтажем".
Нішимура Рікі (Ni-Ki з гурту ENHYPEN) брав участь у шоу I-LAND, йому було лише 14 років. Через те, як його персонажем маніпулювала знімальна команда, глядачі вважали, що йому бракувало залученості до командної роботи, коли він нібито ставив власні амбіції вище за загальний виступ.
Також це торкнулося і Хюнін Бахі (учасниця гурту Kep1er), яка брала участь у шоу Girls Planet 999.
Бахі була мішенню для гейтерів протягом усього шоу, оскільки вона молодша сестра двох відомих айдолів — учасника Tomorrow x Together Хюнін Кая та колишньої учасниці VIVA, Хюнін Леа.
Вона отримувала менше екранного часу за інших дівчат, а глядачі сприймали її лише як родичку відомих артистів і вважали, що тому вона не заслуговує на місце у шоу. Та, незважаючи на всі труднощі, дівчина гідно виступила на проєкті й, посівши друге місце, отримала можливість дебютувати.
Міжнародні шанувальники к-попу вважають, що всі ці фактори сприяють поширенню ксенофобії в південнокорейських медіа, хоча там її намагаються ігнорувати.
Попри всі складнощі та проблеми, шоу на виживання залишаються популярними як у Кореї, так і за її межами, і щороку їх стає більше.
Компанії прагнуть якомога раніше залучити фанатів, щоб мати змогу в майбутньому отримувати більше грошей, а стажери, які часто проводять у тренуваннях кілька років, намагаються здобути місце в гурті. Глядачі ж дивляться шоу, щоб отримати дозу драми, та часто сприймають їх як серіал, забуваючи що за кожним з учасників стоять роки тренувань та бажання заслужити свою мить слави.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
