Журналіст-розслідувач Der Spiegel Фіделіус Шмід вважає, що Росія обміняла офіцера ФСБ Вадима Красікова, який відбував довічне ув'язнення у ФРН за вбивство, тому що відчуває зобов'язання повернути своїх кілерів додому, оскільки нових знайти буде важко. До того ж є інформація, що Володимир Путін був особисто знайомий з Красіковим ще до свого президентства.
Таку думку він висловив у коментарі Суспільному.
"Красіков, як і Путін, працював на російську розвідку, Красіков — на ФСБ, Путін — на КДБ. Гадаю, що Росія відчуває зобов'язання перед своїми вбивцями повернути їх додому, тому що інакше, загалом, буде важко знайти нових. По-друге, у нас є певна достовірна інформація, що ці двоє особисто знали один одного ще з часів Санкт-Петербурга. І ходять чутки, що Красіков працював у закритій системі охорони Путіна і, можливо, також виконував юридичні доручення", — розповів він.
Чому канцлер Німеччини Шольц віддав Росії Красікова
Шмід вважає, що "моральна проблема", щодо видачі РФ Вадима Карасікова виникла в Олафа Шольца після дискусії з президентом США Джо Байденом.
"Особливо, тому що міністерка закордонних справ ФРН Анналена Бербок порушила це питання. У той час Марія ПевчіхРосійська журналістка-розслідувачка, керівниця відділу розслідувань "Фонду боротьби з корупцією", соратниця нині покійного опозиціонера Олексія Навального. використала поняття "зламаний телефон", тому що всі зважували свої варіанти, але ніхто не хотів першим звертатися з ними до іншої сторони. І один елемент, про який ми також повідомляли, полягає в тому, що держсекретар США Ентоні Блінкен звернувся до Бербок і помітив, що вона зовсім не налаштована на це. І він не знав, що вона взагалі не мала жодного впливу щодо цього. Але це змусило їх відступити", — сказав німецький журналіст-розслідувач.
Він додав, що було ще "багато елементів, які базувалися на нерозумінні процесу обміну", а також на тому, хто буде робити "перший крок". І це на довго затримало всю цю історію з обміном.
Сприйняття обміну німецьким суспільством
За словами Шміда, найближчими днями буде видно, як німці сприйняли новини про цей обмін, адже це було досить неочікувано.
"Тому, що вчорашні новини, звичайно, були вражаючими. Це було сміливо. А тому побачимо, що вийде найближчими днями. Я гадаю, що тут є оцей моральний аспект, за яким можна сказати, що Німеччина є демократичною країною, і у нас є верховенство права, і відпустити вбивцю (йдеться про Красікова — ред.) через п’ять років – це дещо дивно, коли маєш справу з диктатурою чи, ну, клептократією", — сказав він.
Водночас Шмід зазначив, що, коли можна "врятувати власних громадян" і коли можна врятувати хоча б частину демократичної опозиції в Росії — це було виправдано.
Що відомо про Вадима Красікова
Полковник ФСБ, колишній офіцер розвідки, ветеран радянсько-афганської війни Вадим Красіков у серпні 2019 року засуджений у Німеччині до довічного терміну за вбивство колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі. Слідчі підозрюють, що вбивство скоєно на замовлення російської влади. На початку лютого 2024 року Володимир Путін заявив в інтервʼю американському блогеру Такеру Карлсону, що в "одній із союзних країн США" відбуває термін "людина, яка з патріотичних почуттів усунула бандита в одній з європейських столиць".
У лютому 2024 року також повідомлялось, що Красікова можуть обміняти на російського опозиціонера Олексія Навального. Угода про обмін також мала включати американського морського піхотинця Пола Вілана та журналіста The Wall Street Journal Евана Гершковича. Проте, як пиcала FT, після смерті Навального у в'язниці, інтерес Берліна до угоди ослаб.
Що відомо про обмін полоненими між РФ та країнами Заходу
Напередодні ЗМІ повідомили, що за останні кілька днів десятьох засуджених у Росії за політичними статтями вивезли у невідомому напрямку. У списку опозиціонер Ілля Яшин, правозахисник Олег Орлов, журналіст Володимир Кара-Мурза, звинувачений у шпигунстві американець Пол Вілан, соратниці Навального Ксенія Фадєєва та Лілія Чанишева, художниця Саша Скочиленко, Кевін Лік, петербурзький художник Данило Крінарі та журналістка Марія Пономаренко.
Reuters написало, що зникнення в'язнів може свідчити про те, що їх збираються обміняти на засуджених (зокрема, за кіберзлочини чи шпигунство) росіян у країнах Заходу.
Згодом стало відомо, що під координацією розвідки Туреччини в Анкарі 1 серпня відбувся великий обмін ув'язненими між РФ та країнами Заходу. У канцелярії президента Туреччини зазначали, що обміняються полоненими США, Німеччина, Польща, Словенія, Норвегія, Росія, Білорусь. Турецьке управління розвідки повідомило, що загалом обміняли 26 полонених з семи країн: 10 звільнених, у тому числі двоє дітей, у межах обміну в Анкарі прямують до Росії, 13 — до Німеччини та троє — до США. Остаточний список обміняних офіційно ще не оголошували.
У Білому домі підтвердили, що під час обміну ув'язненими звільнили трьох громадян США та одного власника грін-карти, яких ув'язнили в Росії. Мовиться про колишнього морського піхотинця США Пола Вілана, репортера WSJ Евана Гершковича, журналістів Алсу Курмашеву та Володимира Кара-Мурзу.
Володимир Путін підписав укази про помилування 13 ув'язнених у Росії, аби повернути у межах обміну полоненими між РФ та країнами Заходу російських громадян.
