Від початку осені Росія почала прицільно бити по українських дата-центрах та інших ланках інтернет-звʼязку. Приміром, 23 вересня внаслідок російської атаки близько 100 тисяч домогосподарств у Києві мали проблеми з мережею через пошкодження обладнання провайдерів.
Пізніше Міноборони РФ підтвердило свої атаки на дата-центри в Києві, заявивши, що це буцімто впливає на військовий звʼязок України. Але насправді — як зазначають опитані Суспільним експерти — впливає це тільки на звичайних користувачів домашнього інтернету.
Більшості провайдерів, чиє обладнання уразили, вистачило доби для повного відновлення своїх послуг. Але очевидно, що інтернет-звʼязок став однією з цілей Росії. Наскільки провайдери здатні протистояти атакам у майбутньому та чи вплине це на ціну інтернету для населення — розбиралося Суспільне.
Наслідки атак
Хоч помітними для киян наслідки атак на дата-центри стали починаючи з 23-го вересня, РФ розпочала такі удари ще три тижні тому, розповів Суспільному Анатолій Фроленков — представник точки обміну інтернет-трафікомІнфраструктура, призначена для швидкої взаємодії між незалежними інтернет-мережами., який безпосередньо працює на одному з таких центрів. Тоді атака позначилася, зокрема, збоями в роботі одного з великих банків, каже експерт (ймовірно, мова про збої в роботі ПриватБанку).
За словами Фроленкова, свої атаки росіяни розпочали з найбільших дата-центрів у країні. Один із таких розмістився в столичному конгресно-виставковому центрі «Парковий». Безпілотники вдарили й по ньому.
Знайти адреси найважливіших дата-центрів для росіян не було проблемою, каже народний депутат і колишній голова Інтернет-асоціації України Олександр Федієнко. До 2022 року подібні сервери збирали в єдину відкриту базу даних — з фізичними адресами.
— Сьогодні ті ж оператори переносять [інформацію] в інші дата-центри, які інтернет-оператори вже тримають в секреті. Вони не розповідають [адреси] ні державі, ні партнерам — нікому, — каже Федієнко. — І мені здається, що так має тривати, доки не завершиться війна, а держава навчиться зберігати цю інформацію, не розоголошуючи її в публічному просторі.
Попри прицільні удари армії РФ по дата-центрах, завдати будь-якої шкоди звʼязку Сил оборони чи інших держструктур вони не змогли — адже там комунікацію ведуть іншими, захищеними мережами. «Станом на 23 вересня я як голова підкомітету не отримав на свої запити жодної відповіді, що якась державна інституція зупинилась», — додає Федієнко.
Як захищаються провайдери
Дата-центри — це як скупчення серверів із носіями інформації, так і комунікації провайдерів. Відповідно, крім перебоїв в інтернет-звʼязку відомо й про зникнення даних із частини сайтів. Вже відомо про збої в роботі файлообмінника FEX.NET та державної системи закупівель Prozorro.
— Якщо росіяни почнуть знищувати дата-центри, може зникнути доступ до певних українських сервісів. Тому зараз основна вимога до всіх гравців ринку — максимальна децентралізація. У дата-центрів мають бути бекапи (резервні копії. — Ред.) у «хмарі» або «дзеркала» в інших частинах України чи світу, щоб не можна було одним кінетичним ударом їх знищити»,— каже колишній член правління Інтернет-асоціації України Олександр Глущенко.
Деякі провайдери почали робити це раніше. Зокрема, один із постраждалих після недавніх обстрілів провайдер, «Павутина», ще раніше переніс копії найважливішої інформації на своїх носіях за межі України, розповів Суспільному директор провайдера Олександр Арутюнян. Це, зокрема, допомогло «Павутині» відновитись після обстрілу менше ніж за добу.
— Це вже втретє ворожий снаряд влучає [в наше обладнання]. Тобто ми мали план дій і паніки не було, — каже Арутюнян. — Думаю, більшість операторів в Україні розробляють такий план і для себе.
Інтернет навряд чи зникне…
Чи здатна Росія фактично вимкнути інтернет для України? На це всі співрозмовники Суспільного давали одну відповідь — ні, не зможе. На це є декілька причин.
Історично ця галузь розвивалась в Україні без будь-якої регуляції від держави. Як наслідок, в Україні зараз має понад три тисячі провайдерів, а ринок існує в умовах жорсткої конкуренції. Це, зокрема, високий рівень якості послуг. Як результат, попри повномасштабну війну, у 2025 році Україна була на першому місці у світі за стабільністю фіксованого інтернету. Тому «вибити» таку кількість провайдерів фізично неможливо. І чи не кожен із них має чималу власну оптоволоконну мережу.
Тож, за словами представників інтернет-провайдерів, через російські атаки можуть бути перебої з інтернетом, проте його повне відключення через розгалужену мережу неможливе.
— Є досвід Краматорська, коли інтернет-провайдери в умовах щоденних обстрілів регулярно змінювали майданчики з активним обладнанням, будували заново магістралі, — наводить аргумент Олександр Глущенко. — Це при тому, що росіяни активно знищують все, до чого можуть дотягнутися.
… але подорожчає
Що дійсно може вдатияь росіянам — це збільшити тарифи для населення. Так, за словами засновника інтернет-провайдера UTELS Олександра Полюдова, місячний платіж може зрости до 500 чи 700 гривень, залежно від швидкості інтернету. Адже, окрім потенційних ремонтів, провайдери також мають будувати нову децентралізовану систему обладнання, яка допомагатиме обходити пошкоджені дата-центри, дроти чи вузли зв'язку. Додається й необхідність живити обладнання під час відключень світла – купувати акумулятори, ставити генератори.
— Це не через бажання оператора заробляти більше, а через необхідність продовжити надавати послуги якісно, — каже Полюдов. — Ми ще очікуємо блекаутів, які, можливо, будуть взимку — і це ще додаткові витрати на резервування [електроживлення], тому що блекаути можуть бути дуже довгими.
Натомість директор провайдера «Павутина» Олександр Арутюнян вважає, що збільшення цін буде менш радикальним. Ймовірно, ціна тарифу, який зараз коштує близько 300 гривень, зросте до 360, а той що нині коштує 360 гривень, буде вартувати 450.
— Важко зараз сказати, але ніяких підвищень ціни вдвічі не буде. Одна-дві чашки кави — от на таку суму може зрости ціна, — каже Арутюнян. — А скільки коштує чашка кави, вже хай кожен у своєму місті подивиться. Якщо населений пункт менший, він має менше аварійних ситуацій, то там і тариф не так сильно зросте.
Загалом, співрозмовники Суспільного прогнозують, що здорожчання варто очікувати наприкінці осені чи на початку зими, адже тоді компанії прораховують свій бюджет на наступний рік.