Міністерка оборони Німеччини Анналена Бербок була проти того, щоби віддавати в межах обміну в'язнями з Росією Вадима Красікова, адже в юридичному полі він уже був визнаним в суді убивцею. До того ж Бербок думала, що опозиціонер Олексій Навальний, на якого пропонували обмін, може просто повернутися назад у РФ.
Про таке пишуть Die Zeit та CNN.
Держсекретар США Ентоні Блінкен дізнався від високопоставленого співробітника Держдепартаменту Джеймса Рубіна, який поспілкувався з командою Навального, що Німеччина, імовірно, піде на обмін Красікова, якщо буде "переконливий моральний імператив".
На зустрічі G7 у квітні 2023 року Блінкен обговорив ідею щодо Красикова з міністеркою закордонних справ Німеччини Анналеною Бербок. Але вона була проти. Аргументів було кілька:
- Бербок висловила Блінкену стурбованість тим, що Навальний просто повернеться в Росію після обміну (пізніше дружина Навального Юлія запевнила Німеччину, що цього не станеться, якщо Олексія обміняють);
- німецький суд довів вину Красікова, і Бербок непокоїлася, як виглядатиме правова європейська держава, якщо проігнорує рішення суду;
- вона вважала принципово неправильним пристосуватися до режиму, який робить захоплення заручників інструментом власної зовнішньої політики.
До кінця 2023 року не було прогресу в питанні Красікова, аж поки Джо Байден особисто не поговорив з канцлером Олафом Шольцом.
А Шольц своєю чергою поговорив з Бербок й остаточно прояснив офіційну позицію Німеччини. Якщо президент США попросить про це особисто, то він як федеральний канцлер не може і не буде відмовляти у проханні з огляду на тісну співпрацю між двома країнами — наприклад, у сфері боротьби з тероризмом.
"Меседж Шольца полягав у тому, що Бербок не зобов'язана погоджуватися. Було б достатньо, якби вона дозволила провести обмін", — пише Die Zeit.
Що відомо про обмін полоненими між РФ та країнами Заходу
Напередодні ЗМІ повідомили, що за останні кілька днів десятьох засуджених у Росії за політичними статтями вивезли у невідомому напрямку. У списку опозиціонер Ілля Яшин, правозахисник Олег Орлов, журналіст Володимир Кара-Мурза, звинувачений у шпигунстві американець Пол Вілан, соратниці Навального Ксенія Фадєєва та Лілія Чанишева, художниця Саша Скочиленко, Кевін Лік, петербурзький художник Данило Крінарі та журналістка Марія Пономаренко.
Reuters написало, що зникнення в'язнів може свідчити про те, що їх збираються обміняти на засуджених (зокрема, за кіберзлочини чи шпигунство) росіян у країнах Заходу.
Згодом стало відомо, що під координацією розвідки Туреччини в Анкарі 1 серпня відбувся великий обмін ув'язненими між РФ та країнами Заходу. У канцелярії президента Туреччини зазначали, що обміняються полоненими США, Німеччина, Польща, Словенія, Норвегія, Росія, Білорусь. Турецьке управління розвідки повідомило, що загалом обміняли 26 полонених з семи країн: 10 звільнених, у тому числі двоє дітей, у межах обміну в Анкарі прямують до Росії, 13 — до Німеччини та троє — до США. Остаточний список обміняних офіційно ще не оголошували.
У Білому домі підтвердили, що під час обміну ув'язненими звільнили трьох громадян США та одного власника грін-карти, яких ув'язнили в Росії. Мовиться про колишнього морського піхотинця США Пола Вілана, репортера WSJ Евана Гершковича, журналістів Алсу Курмашеву та Володимира Кара-Мурзу.
Володимир Путін підписав укази про помилування 13 ув'язнених у Росії, аби повернути у межах обміну полоненими між РФ та країнами Заходу російських громадян.
