Битва за Бахмут, контрнаступ, Авдіївка, Мар’їнка, плацдарм в Кринках. Рік на фронтах

Артилеристи розрахунку 23-го окремого батальйону спецпризначення ОПБ перезаряджають радянську протитанкову гармату МТ12 "Рапіра" для роботи по російських позиціях поблизу Бахмута, листопад 2023 року. Фото: Олександр Магула/Суспільне

Бої за Соледар та Бахмут, з яких врешті Сили оборони відійшли, виграна українськими військовими битва за Вугледар, контрнаступ, звільнення частини території на півдні країни, атаки на військові об’єкти РФ в Криму, підрив Каховської ГЕС, штурми росіянами Авдіївки й Мар’їнки та щоденні виснажливі бої на всій лінії фронту — від Харківщини до Херсонщини. Суспільне згадує основні події війни у 2023 році.

Битва за Соледар

Бої за Соледар на Донеччині йшли ще з літа 2022 року. У січні 2023-го армія РФ вчергове посилила штурми міста. Його захоплення мало послабити лівий фланг української оборони Бахмута та дозволяло наступати на нього з півночі. Також через Соледар проходили дві важливі для Сил оборони траси — одна сполучала місто з Бахмутом, інша — з тиловим Слов’янськом.

Соледар, як і Бахмут, атакували в тому числі й ПВК "Вагнер". Врешті більшу частину міста росіяни знищили артилерією. 25 січня в Генштабі повідомили, що українські військові відійшли від Соледара.

Українські піхотинці йдуть ґрунтовою дорогою через селище Красна Гора, що між Соледаром і Бахмутом, Донеччина, 7 січня 2023 року. У той час точились активні бої за обидва міста. Фото: Viktor Fridshon/Global Images Ukraine/Getty Images

Розгром російського наступу на Вугледар

Вугледар, місто на південному заході Донецької області, є одним з важливих вузлів української оборони на цій ділянці фронту. Росіяни атакували його з перших днів повномасштабного вторгнення. З січня вони вчергове намагалися оточити Вугледар, а на початку лютого армія РФ пішла на масований штурм міста. За місяць боїв росіяни втратили близько 130 одиниць техніки — танків та БТР.

Британська розвідка згодом повідомила, що одним із факторів великих втрат Росії в цьому секторі стали дистанційні протиброньові мінні системи (RAAM), якими ефективно користувалися Сили оборони.

Українські морські піхотинці ідуть по зруйнованому житловому району Вугледара на Донеччині, 25 лютого 2023 року. Російські військові неодноразово намагались оточити Вугледар та взяти його штурмом, але досі їм це не вдалось через заміновані підходи до міста. Цей населений пункт і нині під постійними обстрілами. Фото: AP Photo/Evgeniy Maloletka

Битва за Бахмут

Формально битва за Бахмут розпочалася 1 серпня 2022-го. Українські військові обороняли місто дев’ять місяців, але врешті відійшли — на той момент Бахмут був повністю зруйнований російською артилерією. 20 травня тоді ще живий ватажок ПВК "Вагнер" Євгеній Пригожин заявив, що найманці його військової компанії захопили місто. За день це підтвердив Володимир Зеленський.

Місяці боїв за Бахмут російські військові намагалися пробити українську оборону безкінечними піхотними штурмами. Врешті втрати росіян оцінили в 60 тисяч вбитих та поранених — по одному на кожні пів метра захопленої території на цій ділянці фронту.

Бійці добровольчого підрозділу "Хартія" стріляють з кулемета по російській позиції у Бахмуті, 22 лютого 2023 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне

Вид з дрона на приватний сектор у Бахмуті, де намагаються закріпитись російські військові, лютий 2023 року. За координатами аеророзвідки по них відпрацювали українські кулеметники. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне

Контрнаступ на півдні

10 червня Володимир Зеленський повідомив, що на фронті відбуваються "контрнаступальні дії" Сил оборони. До цього про початок українського контрнаступу писала преса, говорили західні партнери та українські високопосадовці. Для нього готували нові українські бригади, а Захід передавав техніку, включаючи танки.

Медійні очікування від контрнаступу були наступними: Україна відвоює багато територій на півдні, дійде до Мелітополя, переріже шлях постачання російського угруповання з Криму. Потім українська влада та військові назвуть ці очікування перегрітими.

В червні Сили оборони почали звільняти перших населені пункти на півдні Донеччини — зокрема Благодатне та Нескучне, що на захід від Вугледару. В кінці серпня українська армія звільнила Роботине — селище на Запоріжжі, яке відкривало шлях на тимчасово окупований Токмак.

На напрямку контрнаступу українських військових знаходилися три лінії російської оборони, включаючи щільно заміновані території. 3 вересня командувач оперативно-стратегічного угруповання військ "Таврія" Олександр Тарнавський повідомив, що українські війська прорвали першу лінію оборони росіян. В грудні міністр оборони Умєров заявив, що ЗСУ подолали й другу лінію оборони РФ на півдні.

Тоді ж, у вересні, на іншому напрямку — під Бахмутом, українські військові звільнили два селища — Андріївку та Кліщіївку. Фронт на цьому напрямку перемістився східніше — від Оріхово-Василівки на півночі до Курдюмівки на півдні. Відтоді росіяни намагаються прорвати цю лінію та вийти, зокрема, на Часів Яр.

Загалом, за п’ять місяців контрнаступу Україна просунулася на 17 кілометрів. Генерал Валерій Залужний пояснив це надто щільною обороною росіян, браком необхідної кількості техніки та засобів у Сил оборони та порівняв цей відрізок війни з боями Першої світової. Президент Володимир Зеленський визнав, що літній контрнаступ не дав результатів, на які багато хто сподівався, але, заявив, що це не привід здаватися.

Командир десантно-штурмового підрозділу 3-ї ДШБ проходить повз тіло загиблого російського військового у звільненій Андріївці на Донеччині, 16 вересня 2023 року. Українські сили оборони восени відбили це село, яке розташоване за 10 кілометрів на південь від Бахмута. Фото: AP Photo/Alex Babenko

Підрив Каховської ГЕС

6 червня російські війська зсередини підірвали конструкції Каховської ГЕС. Села та міста на обох берегах Дніпра нижче за течією зазнали серйозної шкоди від паводка, загинули десятки людей. В зоні підтоплення опинились 80 населених пунктів. Більшість з них на лівобережжі Херсонщини. Евакуації потребували 40 тисяч людей, 25 тисяч з них — на окупованій частині Херсонщини. Під час евакуації цивільних на правому березі Дніпра російські військові починали обстріли.

Через підрив в Дніпро потрапило 150 тонн мастила, а Каховське водосховище обміліло, що загрожувало нестачею води для охолодження ЗАЕС, а отже аварією на станції. Укргідроенерго заявило, що Каховська ГЕС не підлягає відновленню.

Окрім екологічної катастрофи, підрив станції вплинув і на український контрнаступ на півдні — затоплення унеможливило просування військових та техніки на цій частині території країни.

Війна в Криму

З літа 2023-го на території тимчасово окупованого Криму лунають вибухи на військових об’єктах армії РФ. Серед знакових:

Окрім ударів ракетами та безпілотниками Україна повернула під свій контроль "вишки Бойка" — бурові платформи біля узбережжя Криму, які росіяни використовували у військових цілях. Операцію проводили ГУР та ВМС України.

І ще одна важлива операція — не в Криму, але на Чорному морі — 4 серпня СБУ та Військово-морські сили морськими дронами уразили великий десантний корабель РФ "Оленегорский горняк" у бухті Новоросійська. Це — територія РФ.

Детонація боєприпасів на військовому полігоні в Кіровському районі у Криму, 19 липня 2023 року. Новина про пожежу з’явилася після того, як Україна атакувала надводними безпілотниками Керченський міст. Окупаційна влада евакуювала жителів та закрила ділянку автомагістралі "Таврида", яка сполучає порти Керчі та Севастополя. Фото: Viktor Korotayev/Kommersant Photo/AFP/Getty Image

Плацдарм на лівому березі Дніпра

В середині жовтня українські військові форсували Дніпро в районі Херсона та відтіснили росіян з декількох позицій на окупованому лівому березі річки. Спочатку йшлося, зокрема, про Пойму та позиції на північній околиці Піщанівки. Пізніше до них додалися Кринки. Два місяці армія РФ намагається вибити звідти українських військових, проте марно.

Аналітики американського Інституту вивчення війни вважають, що Сили оборони ймовірно контролюють позиції від Антонівського залізничного мосту на північ від Пойми до Антонівського проїзного мосту на північ від Олешок і перерізали дорогу Олешки-Нова Каховка щонайменше у двох районах.

В Генштабі пояснюють, що цілі цієї операції — виявляти логістичні шляхи росіян та позиції їхньої артилерії, що обстрілює правобережжя. Також, через постійні атаки на українські позиції армія РФ втрачає солдатів і техніку та має її поповнювати, перекидаючи з інших напрямків.

Група морських піхотинців десантується на острови поблизу лівого берега Дніпра на Херсонщині, 14 жовтня 2023 року. Підрозділи декількох українських морських піхотних бригад висадились на лівий берег Херсонщини та просунулися на північ від Піщанівки й до Пойми. Фото: AP Photo/Alex Babenko

Авдіївка та Мар’їнка

2023 рік закінчується атаками росіян по всій лінії фронту — від півночі, де армія РФ намагається прорвати українську оборону на Куп’янському та Лиманському напрямках та вийти до річки Оскіл, до боїв на півдні. Там війська Росії намагаються відбити втрачені позиції в районах Роботиного та Вербового.

У жовтні російська армія почала черговий масований наступ на Авдіївку з залученням авіації, артилерії та великої кількості техніки. За цей час відбулося декілька хвиль штурмів. Військові РФ час від часу змінюють тактику атак — від посилення наступу з півночі та півдня до спроб прорвати українську оборону в "лоб" — зі сходу. З жовтня на цьому напрямку росіяни змогли посунути лінію фронту на два кілометри, проте це їм коштувало великих втрат, заявили в британській розвідці. Попри це, Росія постійно перекидає на цей напрямок нові сили.

Схожу тактику росіяни застосовують і під Бахмутом, і південніше Авдіївки — в районі Мар’їнки. 25 грудня Росія заявила, що повністю захопила місто. За день Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний повідомив, що росіяни повністю знищили Марʼїнку, а українські військові "підготували оборонний рубіж поза цим населеним пунктом".

Станом на грудень більшу частину зруйнованого міста контролює армія РФ, але в Генштабі заявляють, що оборона Мар’їнки триває.

Артилеристи 59-ї бригади ЗСУ біжать, щоб перезарядити 152-міліметрову гаубицю після того, як вона відпрацювала по російській позиції на лінії фронту біля Авдіївки, Донеччина, 23 жовтня 2023 року. Фото: Ed Ram/For The Washington Post/Getty Images

***

В листопаді Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний в інтерв’ю виданню The Economist констатував, що на кінець 2023-го війна перейшла на етап "позиційної" та "виснажливої", це вигідно Росії, а щоб змінити це, Україні потрібна високотехнологічна зброя, в тому числі й західні літаки, та нарощування резервів. На підсумковій пресконференції 19 грудня президент Володимир Зеленський повідомив, що йдеться про запит від військових на додаткову мобілізацію 450-500 тисяч людей. Пізніше головнокомандувач Валерій Залужний уточнив, що військове командування не робило запит на такі цифри, потрібну кількість мобілізованих Генштаб сформував на увесь наступний рік. 25 грудня Кабмін вніс у Верховну Раду новий законопроєкт про мобілізацію.

"Я не можу казати, що я планую, що ми маємо робити. Інакше це буде шоу, а не війна, ціна якому — людські життя", — так на питання про плани на наступний рік відповів генерал Залужний. Подібну відповідь отримали журналісти і від президента Володимира Зеленського на пресконференції 19 грудня.