До кінця тижня у Сполучених Штатах може настати шатдаун — часткове призупинення роботи уряду. Не в останню чергу це пов’язане й зі спротивом додатковій допомозі Україні з боку ультраправого крила Республіканської партії. Водночас у Білому домі запевняють, що підтримка Києва навіть в умовах шатдауну не припиниться. Розповідаємо, що таке шатдаун і чому зараз він стосується й України.
Що таке шатдаун
У США з кінця ХІХ століття існує закон, який забороняє роботу федеральних органів влади, якщо в них немає фінансування. Шатдаун (англійською буквально — "закриття") настає, якщо Конгрес не встигає схвалити, а президент — підписом затвердити фінансування цих органів.
У США, на відміну від України, немає єдиного закону про бюджет. Для фінансування відомств чи програм потрібні різні законопроєкти, усього їх 12. Часто на їхнє погодження між обома палатами й Білим домом йде багато часу. Тому зазвичай до 1 жовтня — коли у Штатах починається новий фінансовий рік — усі їх не ухвалюють.
На цей випадок існує практика ухвалення резолюції про продовження фінансування (continuing resolution) — документа, який зберігає федеральне фінансування на рівні минулого року на визначений термін, плюс — може передбачати додаткові кошти на окремі програми.
Якщо Білий дім і Конгрес (або й конгресмени між собою) не можуть погодити й continuing resolution, з 00:01 1 жовтня (07:01 за Києвом) у США настає шатдаун.
Які наслідки має шатдаун
Більшість працівників федеральних органів влади йдуть у вимушений неоплачуваний простій. Наприклад, під час шатдауну 2018 року йшлося про 800 тисяч людей. Залишаються на роботі лише ті, хто залучений до критично важливих сфер — наприклад, правоохоронці та авіадиспетчери. Вони теж не отримують платні, але після завершення шатдауну всім виплачують зарплату за роботу під час нього. Деякі федеральні виплати, як-то соцстрахування, на час шатдауну не припиняються.
Це лише загальний опис ситуації: кожне федеральне відомство у США має свої плани роботи на випадок шатдауну.
Приміром, Комісія з цінних паперів та бірж забороняє співробітникам працювати навіть на добровільних засадах. За адміністрації Дональда Трампа деяким національним заповідникам дозволяли приймати відвідувачів в умовах шатдауну. А Центри з контролю та профілактики захворювань США не відправлятимуть на простій майже половину працівників.
До речі, членів Конгресу (які теж отримують федеральну платню) шатдаун не стосується, хоча адміністративні й технічні працівники парламенту США — окрім тих, що займаються підтримкою конституційних функцій Конгресу (наприклад охоронці) — таки не працюють. Так само не зачіпає шатдаун і президента США.
Федеральні суди США теж не припиняють роботу одразу: в них є резервне фінансування за рахунок судових зборів. Але й воно не нескінченне: приміром, нині цих грошей вистачить на два тижні роботи.
І окремо варто зауважити: ті федеральні працівники, фінансування щодо яких Конгрес усе ж ухвалив, шатдауну не "помічають". Зазвичай це стосується військових, бо законопроєкти про асигнування на національну оборону, як правило, користуються двопартійною підтримкою.
Що ж до суто економічних наслідків шатдауну, йдеться про втрачені робочі години, а також про скорочення рівня економічної активності. Наприклад, у 2018-2019 роках шатдаун призвів до 11 мільярдів доларів збитків.

Чи часто у США відбуваються шатдауни
У перші два століття Сполучених Штатів шатдаунів не було взагалі. З 1976 року — двадцять один, але тільки чотири з них тривали понад добу. Причина — все більша поляризація між Демократичною та Республіканською партіями, які використовують шатдауни як предмет політичного торгу з Білим домом і між собою.
Чому загроза шатдауну виникла цього разу
Через посилення позицій ультраправого крила Республіканської партії на останніх проміжних виборах до Конгресу.
У Палаті представників республіканці мають незначну перевагу — 221 проти 212 (для більшості потрібно 218 голосів). З них кілька десятків дотримуються крайніх трампістських позицій.
На початку року це крило Республіканської партії погодилось підтримати призначення спікера Кевіна Маккарті за умови, що порушити питання його відставки можна за клопотанням одного конгресмена. Виникає ситуація, за якої спікер Палати представників США повинен ураховувати вимоги ультраправих республіканців під час розгляду бюджетних питань, бо інакше може позбутись посади. Вони, серед іншого, вимагають максимального скорочення федеральних видатків, за винятком хіба тих, що йдуть на безпеку та оборону.
Ультраправі вже обурювались домовленістю Маккарті й Білого дому щодо підняття стелі державного боргу, бо вона не враховувала низки їхніх вимог. Нині ж вони хочуть, аби в continuing resolution були кошти на боротьбу з нелегальною імміграцією з Мексики та урізання, на їхню думку, непотрібних федеральних витрат.
Варто зауважити, що в Сенаті — верхній палаті Конгресу США — таких суперечок немає, й обидві партії вже погодили новий проєкт continuing resolution.
Скільки триватиме шатдаун (якщо він таки станеться)
Поки в Конгресі й Білому домі не погодять хоча б якесь федеральне фінансування. Тобто теоретично це може тривати нескінченно довго, але на практиці сторони, зокрема й під тиском власного електорату, доходять певного компромісу.
Найдовший в історії США 34-денний шатдаун тривав у 2018-2019 роках за президентства Дональда Трампа. Його викликало небажання Демократичної партії давати 5,7 мільярда доларів на будівництво стіни на кордоні з Мексикою. Трамп зрештою погодився відкликати вимогу про фінансування.
Як шатдаун стосується України
Ультраправі республіканці в Палаті представників виступають проти додаткових витрат. Це стосується витрат і на допомогу Україні.
У грудні 2022 року ще попередній Конгрес, де в обох палатах переважали демократи, схвалив 45 мільярдів доларів військової допомоги Україні та союзникам. Влітку ці кошти почали вичерпуватись.
Ситуацію частково рятує те, що Пентагон через помилку в обліку завищив вартість військової допомоги Києву на понад 6 мільярдів доларів. Але частину цих коштів оборонне відомство США вже витратило.
Ще в серпні, коли федеральні кошти почали вичерпуватись, Білий дім звернувся до Конгресу з проханням схвалити додаткові 40 мільярдів доларів фінансування до кінця року, з яких 24 мільярди мали піти на допомогу Україні та пов’язані з нею видатки.
Але ця пропозиція зрештою застрягла в Палаті представників через спротив ультраправих. Вони проти додаткової допомоги Україні й натомість хочуть схвалити довгострокові бюджетні законопроєкти з урізаними федеральними видатками — що тільки збільшило ризик шатдауну, оскільки контрольований демократами Сенат виступає проти.
Крім того, "трампісти" вимагають більшої підзвітності стосовно допомоги, яку Україна вже отримала.
Щоб вийти з глухого кута, Сенат запропонував власну continuing resolution терміном до середини листопада, де для України передбачені понад 6,1 мільярда доларів, зокрема 4,5 мільярда на оборонні видатки й 1,6 мільярда — на економічну підтримку. Але Маккарті вже заявив, що в Палаті представників голосів не знайдеться навіть на такий компроміс.
То що буде з допомогою Україні
Державний департамент США й Білий дім запевняють, що допомога Україні не припиниться навіть у разі шатдауну, але сповільнитись — може. Позаяк точної суми коштів, що ще лишились на військову допомогу Києву, публічно не оголошували, оцінювати конкретні обсяги майбутніх пакетів важко.
На що точно не вплине шатдаун, це на діяльність Пентагону з навчання й підготовки українських військових. Очільник оборонного відомства США має повноваження визначати пріоритетні операції, на які не поширюватиметься простій на час шатдауну — й навчання українців серед них.
А якщо криза лише зростатиме, існує крайній інструмент, схвалений ще минулого року й поки жодного разу не застосований — ленд-ліз. Щоправда, його продовження на 2024 рік залежить від схвалення оборонного бюджету США, який ще належить прийняти — до кінця тижня за нього мають проголосувати в Палаті представників, а згодом — в Сенаті.