В штаб-квартирі ООН відбулося засідання Ради Безпеки на рівні глав зовнішньополітичних відомств щодо підтримки миру в Україні. У своїх заявах представники різних країн засудили вихід РФ із "зернової ініціативи".
Міністр закордонних справ Сполученого Королівства Джеймс Клеверлі сказав, що Україна — основна жертва росіян, але російське вторгнення також впливає на вразливе населення по всьому світу, зокрема, в африканських країнах, в Азії та Латинській Америці.
Він зазначає, що протягом 2022 року ціни на енергетику збільшилися на 20%, окрім того, у світі майже вдвічі збільшилася інфляція, а постачання харчових продуктів знизилося.
"Український експорт продукції пшениці та інших зернових знизився на майже 50%. Це призвело до жахливих наслідків для Африки нижче Сахари, яка залежить від цього імпорту. Також підвищуються ціни на продукти. На 340%, приміром, у Лівані минулого року. Чорноморська зернова ініціатива частково допомагала у цьому питанні, але Росія, на жаль, вирішила перервати дотримання цієї угоди", — додав Клеверлі.
Своєю чергою США заявили, що Росія використовує брак харчування як інструмент війни і призвела до нестачі харчів у всьому світі, в тому числі в африканських країнах та близькому сході.
"Зараз РФ припинила участь у Чорноморській зерновій ініціативі. Ця угода допомогла підтримувати стабільність на зерновому ринку і зменшила вартість зерна по всьому світу", — сказала посолка США в ООН Лінда Томас-Грінфілд.
Японія теж виступила із засудженням РФ через вихід із "зернової ініціативи".
"Ми засуджуємо Росію за те, що вона бере в заручники весь світ, припиняючи зернову ініціативу. Японія також засуджує загалом агресію Росії проти України", — заявив представник ООН від Японії Такеї Шунсуке.
У своїй промові посол Бразилії Серджіо Франса Данезе надав більше увагу постачанню зброї до України. Він заявив, що це лише продовжує насильство.
"Зараз все більше зброї надходить на територію України. Це лише продовжує насильство і ми не бачимо йому кінця і краю. Це стає фактором дестабілізації в довготривалій перспективі, що загрожуватиме безпеці в регіоні і скрізь", — сказав він.
Міністерка закордонних справ Франції Катрін Колонна заявила, що саме Росія припинила дотримуватися вимог Чорноморської ініціативи і через це українське зерно не може покинути Україну.
"Якщо ми приймемо, що сила переважає над правилами і законами, у світі може відбутися багато звірств. Агресор і жертва будуть рівними і, таким чином, ми будемо долучатися до створення умов для подальших воєн", — сказала Колонна.
Вона додала, що РФ й надалі перешкоджає надходженню зерна на африканський континент. Через це понад 49 млн тонн зерна не можуть бути експортованими з України.
Заступник представника місії Російської Федерації в ООН Дмитро Полянський заявив, що Росія брала участь у "зерновій ініціативі" як жест доброї волі. До того ж представник звинуватив Україну та Захід у не дотриманні Мінських угод.
"Ми побачили на гарячому етапі цієї війни, як Україна просто перетворилася на приватну кампанію, яка була залучена Вашингтоном, Брюсселем і Лондоном. Як жест доброї волі, ми брали участь у реалізації зернової ініціативи. 18 липня Росія виходить з угоди і повернеться тільки тоді, коли будуть дотримані наші вимоги з боку західних країн.", — сказав Полянський.
Угорщина не хоче бачити руйнування у сусідній Україні та вкотре закликала сісти за стіл переговорів з РФ, заявив міністр закордонних справ країни Петер Сіярто.
Він сказав, що угорський народ "вже платить високу ціну за цю війну", хоча не несе за неї відповідальності. Петр Сіярто заявив, що угорці є одні із постраждалих у цій війні.
"Ми вважаємо, що умови для переговорів і дипломатичного рішення з кожним днем лише погіршуються і що довше ця війна триватиме, що більше зброї буде у сусідній з нами країні, то більше людей будуть помирати, то більше будуть руйнування поряд з нами", — сказав Петер Сіярто.
Він додав, щоб світове співтовариство посприяло миру поруч, а не збільшенню кількості озброєння, яке постачається в Україну.
Під час свого виступу, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба нагадав присутнім про 9-ту річницю, як Росія збила цивільний літак MH17 над небом України, вбивши 298 людей, які летіли цим рейсом.
Цей рейс є прикладом російської брехні і використання своєї нелегальної присутності за столом Радбезу ООН. Замість того, щоб визнати свою мету та співпрацювати зі слідством, Росія обрала поширювати конспірологічні теорії. У 2015 Росія використала своє право вето і заблокувала створення трибуналу з розслідування цієї трагедії і продовжує казати, що вона — невинна. В будь-якій ситуації стратегія Росії — вбивати, брехати і заперечувати. Наша стратегія буде протилежною — сила, звітність та правда.
Він прокоментував вихід РФ із "зернової угоди" заявивши, що Росія має перестати грати в "голодні ігри з усім світом.
Він додав, що блокуючи українські порти, Москва також збільшує експорт зерна, зокрема, яке вона вкрала на території України.
"Те, що Росія вийшла з угоди, призведе до того, що ціни знову стрімко зростуть. Це призведе до негативних наслідків, зокрема, в країнах Африки та Азії. Росія має перестати грати в "голодні ігри" з усім світом. Я закликаю усі країни-члени ООН вимагати, щоб Росія продовжила свою участь у цій угоді. Росія не має гратися, коли йдеться про світову харчову безпеку", — сказав Кулеба.
Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок липня закликала країни ООН об'єднати зусилля для повернення викрадених Росією дітей їхнім батькам в Україну.
Вона зазначила, зараз захист депортованих дітей — це один із перших заходів та закликала обʼєднатися для повернення українських депортованих дітей додому.
"Я закликаю усіх вас долучитися до роботи міжнародних організацій, українського уряду для спільного розслідування цієї ситуації і повернення дітей додому. Не зважаючи на всі відмінності між нами — це питання має бути поза сумнівами. Депортовані діти мають повертатися до батьків, мають повертатися додому, в Україну. Це має відбуватися зараз", — сказала Бербок.
Під час виступу в Радбезі вона також звернулася напряму до представників Росії, які були присутні на засіданні: "Ви можете дурити себе, але не можна обдурити світ. Світ уже 500 днів за цим стежить".
Представниця Данії заявила, що якби не було російської агресії, то не було б "зернової ініціативи".
"Ми не маємо забувати, що якби не ця агресія Росії, то взагалі не потрібна була б ця зернова ініціатива. А зараз Росія ще й шкодить їй, припиняючи свою участь. Ми закликаємо Росію до повної підтримки зернової ініціативи, згідно із Стамбульською угодою і припинення всіх заходів, що заважають ініціативі", — заступниця міністра розвитку Данії.
Посол ЄС в ООН Улоф Скоог зазначив на важливості притягнення Росії та її керівництва до відповідальності за військові злочини.
"Ми засуджуємо рішення Росії припинити участь у зерновій угоді і також вітаємо усі зусилля щодо досягнення домовленостей і створення стабільності на міжнародних ринках продовольства. Росія продовжує використання продовольства як зброю в той час, як понад 280 млн людей стикається із загрозою голоду — це неприйнятно! Зараз Росія є каменем розбрату світової безпеки і, зокрема, одним з кроків є вихід із зернової ініціативи", — зазначив дипломат ЄС.
Що відомо про "зернову угоду"
22 липня 2022 року у Стамбулі Україна, Туреччина та ООН підписали угоду про розблокування портів та вивезення українського зерна. Таку ж угоду підписала Росія.
29 жовтня 2022 року Російська Федерація заявила, що припиняє участь у "зерновій угоді" підписаній Україною, Росією, Туреччиною та ООН у Стамбулі, яка передбачає розблокування українських портів. Причина — нібито атака кораблів Чорноморського Флоту 29 жовтня вранці.
2 листопада Росія відновила свою участь у "зерновій угоді".
17 листопада угоду продовжили на чотири місяці.
19 березня 2023 року міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський повідомив, що попри спроби тиску та шантажу з боку Росії, Україні та партнерам вдалося продовжити дію "зернової угоди" на тих самих умовах, на яких вона початково укладалася із терміном дії 120 днів.
26 квітня представники Росії у Спільному координаційному центрі у Стамбулі 25 квітня відмовились погоджувати рух суден до/з морських портів України по "зерновому коридору".
Що відомо про погрози РФ заморозити "зернову угоду"
У понеділок вночі, 24 квітня, в окупованому Севастополі пролунали два потужні вибухи. Окупаційний губернатор міста Михайло Развожаєв повідомив, що "була атака двох надводних безпілотників на зовнішньому рейді Чорноморського флоту".
У Міноборони РФ звинуватили Україну у нібито порушенні зобов'язань щодо "зернової угоди" атаками БПЛА на Чорноморський флот у тимчасово окупованому Севастополі та інші об'єкти у Криму. Там заявили, що це нібито ставить під загрозу подовження "зернової угоди" після 18 травня.
У ГУР зазначили, що заява Міноборони РФ щодо нібито порушення Україною гумкоридору й атаки на цивільну інфраструктуру Криму є "брехливою маніпуляцією з боку держави агресора".
13 червня Президент Росії Володимир Путін заявив, що Росія розглядає можливість виходу із Чорноморської зернової ініціативи.
4 липня у МЗС РФ заявили, що у Москві не бачать підстав для продовження реалізації Чорноморської зернової ініціативи, термін дії якої спливає 17 липня.
Термін дії "зернової угоди" закінчився 17 липня. Росія погрожує її не продовжити, бо для цього нема підстав. У МЗС РФ заявили, що "ситуація з нормалізацією російських постачань продовольства та добрив на світові ринки, що передбачено Меморандумом Росія-ООН, продовжувала деградувати".
Посол України в Туреччині Василь Боднар заявив, що "зернова угода" не передбачає задоволення жодних потреб РФ.
"Угода передбачає механізми функціонування зернового коридору з українських портів на міжнародні ринки. Те, що Росія намагається зараз "причепити", — це питання, повʼязані з аміакопроводом, зі зняттям санкцій з банків і організацій, які займаються торгівлею зерном і добривами. Ці питання поки що перебувають у дискусії", — сказав посол.
Раніше FT писала, що у Євросоюзі розглядають можливість дозволити підсанкційному Россільгоспбанку створити дочірню компанію, яка могла б підключитися до міжнародної системи обміну платежами SWIFT. Це виставлена Росією умова для продовження "зернової угоди".
13 липня в ООН повідомили, що Генсек Антоніу Гутерреш надіслав лист Путіну, у якому запропонував продовжити "зернову угоду" в обмін на підключення Россільгоспбанку до SWIFT.
Росія 17 липня направила Туреччині, Україні та ООН заперечення щодо продовження "зернової угоди" і заявила, що без її участі угода припиняє дію 18 липня. Це зокрема передбачає, що Москва відкликає гарантії безпеки судноплавства, згортає морський гуманітарний коридор у північно-західній акваторії Чорного моря. В ООН підтвердили отримання від Москви повідомлення про припинення участі в Чорноморській зерновій ініціативі.
