Президент Росії Володимир Путін у державній резиденції Ново-Огарьово під Москвою, Росія, 10 квітня 2023 рік. Фото: АР

Президент Росії Володимир Путін заявив, що Росія розглядає можливість виходу із Чорноморської зернової ініціативи.

Як повідомляє CNN, про це він сказав 13 червня під час зустрічі із прокремлівськими журналістами.

"Зараз ми думаємо про те, щоб вийти із цієї так званої зернової угоди. Більше того, ці коридори, якими йдуть кораблі, постійно використовуються для запуску морських безпілотників", — зазначив Путін.

За його словами, Росія уклала угоду для того, щоб допомогти "дружнім" країнам Африки та Латинської Америки та зберегти добрі відносини.

"Ми робимо це не для України, ми робимо це для наших дружніх країн Африки та Латинської Америки. Тому що зерно має йти в першу чергу до найбідніших країн світу», — сказав російський президент.

Він поскаржився на те, що Росія не отримала від угоди очікуваної користі.

"Було обіцяно, що на наше зерно не поширюватимуться експортні обмеження. Але, на жаль, нас вкотре обдурили. Нічого не зроблено щодо лібералізації поставок нашого зерна на зовнішні ринки", — стверджує Путін.

При цьому він також заявив, що Європа є найбільшим імпортером українського зерна, і саме воно є основним джерелом валютних надходжень для України.

5 червня у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України повідомили, що Росія у рамках "зернової ініціативи" відновила реєстрацію вхідного флоту із порушенням сталого алгоритму реєстрації та інспектування суден.

Що відомо про "зернову угоду"

22 липня 2022 року у Стамбулі Україна, Туреччина та ООН підписали угоду про розблокування портів та вивезення українського зерна. Таку ж угоду підписала Росія.

29 жовтня 2022 року Російська Федерація заявила, що припиняє участь у "зерновій угоді" підписаній Україною, Росією, Туреччиною та ООН у Стамбулі, яка передбачає розблокування українських портів. Причина — нібито атака кораблів Чорноморського Флоту 29 жовтня вранці.

2 листопада Росія відновила свою участь у "зерновій угоді".

17 листопада угоду продовжили на чотири місяці.

19 березня 2023 року міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський повідомив, що попри спроби тиску та шантажу з боку Росії, Україні та партнерам вдалося продовжити дію "зернової угоди" на тих самих умовах, на яких вона початково укладалася із терміном дії 120 днів.

26 квітня представники Росії у Спільному координаційному центрі у Стамбулі 25 квітня відмовились погоджувати рух суден до/з морських портів України по "зерновому коридору"

Що відомо про погрози РФ заморозити "зернову угоду"

У понеділок вночі, 24 квітня, в окупованому Севастополі пролунали два потужні вибухи. Окупаційний губернатор міста Михайло Развожаєв повідомив, що "була атака двох надводних безпілотників на зовнішньому рейді Чорноморського флоту".

Українські журналісти встановили місце вибуху під час нічної атаки надводних БПЛА в окупованому Севастополі. На противагу заявам окупаційного губернатора міста Михайла Развожаєва, у мережі є фото та відео з місця події, де видно, що вибухнуло саме у Стрілецькій бухті.

У Міноборони РФ звинуватили Україну у нібито порушенні зобов'язань щодо "зернової угоди" атаками БПЛА на Чорноморський флот у тимчасово окупованому Севастополі та інші об'єкти у Криму. Там заявили, що це нібито ставить під загрозу подовження "зернової угоди" після 18 травня.

У ГУР зазначили, що заява Міноборони РФ щодо нібито порушення Україною гумкоридору й атаки на цивільну інфраструктуру Криму є "брехливою маніпуляцією з боку держави агресора".