Незабаром в Україні перепоховають ще трьох видатних історичних діячів, чиї могили нині розташовані за кордоном. Згодом вони увійдуть до Українського національного пантеону.
Про це Олександр Алфьоров розповів під час форуму з нагоди 20-річчя Українського інституту національної пам'яті.
Нині установа веде десятки перемовин, щоб повернути останки інших знакових постатей.
«На сьогодні не можна точно сказати, хто буде наступним, тому що система дозволів є достатньо складною в різних країнах», — зазначає історик.
Проте Олександр Алфьоров певен, що нові імена оприлюднять незабаром.
Влітку інститут разом із партнерами провів масштабну експедицію. Фахівці перевірили понад 100 тисяч поховань на 105 європейських кладовищах у Словаччині, Австрії, Польщі, Франції та Швейцарії. Загалом дослідники зафіксували 11 071 місце поховання українських діячів за кордоном.
Ревізія показала, що багато могил втратили назавжди. Зокрема, дослідники не змогли знайти місце спочинку першої жінки-офіцера УНР Христини Сушко, хоча у дев'яностих роках воно ще існувало.
Олександр Алфьоров пояснює, що така ситуація зумовлена європейськими правилами утримання кладовищ. Більшість місць на цвинтарях орендують на визначений термін — від 10 до 50 років. Сплачувати за них мають родичі або громада. Якщо адміністрація кладовища не отримує платежі протягом трьох-п'яти років, вона ексгумує останки та переносить їх до братського склепу.
Через відсутність системного обліку та регулярної оплати оренди Україна щороку втрачає поховання своїх діячів. Очільник інституту нагадав, що така ж ситуація раніше ледь не призвела до втрати могили письменника Олександра Олеся.
Що відомо про перепоховання відомих українців
У березні відбулася спільна нарада під керівництвом голоси Офісц президента Кирила Буданова за участю керівництва Верховної Ради, ОП, науковців, представників громадянського суспільства й Українського інституту національної пам'яті. Там стало відомо, що Офіс президента розробляє проєкт Пантеону видатних українців — простору пам'яті, де перепоховають політичних, військових та культурних діячів.
У квітні Володимир Зеленський повідомив про початок роботи над створенням Пантеону видатних українців.
У травні голову Організації українських націоналістів (ОУН), полковника армії Української Народної Республіки (УНР) Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник, похованих у Люксембурзі, перепоховали на Національному військовому меморіальному кладовищі (НВМК).
У серпні на цьому ж цвинтарі перепоховали останки першого голови Організації українських націоналістів (ОУН), полковника Євгена Коновальця. Коли буде створено Український національний пантеон, усіх цих діячів перепоховають там.
24 серпня Володимир Зеленський підписав закон «Про Український національний пантеон».
Що відомо про Український національний пантеон
В Українському інституті національної пам'яті (УІНП), який працював над концепцією об'єкта, розповіли, що пантеон стане місцем пам'яті для осіб, які зробили винятковий внесок у здобуття незалежності, державотворення, захист суверенітету, розвиток війська, науки та культури. Серед них:
- глави держав або прирівняні до них особи різних епох (від Русі, Української козацької держави, УНР, ЗУНР до Карпатської України);
- президенти України (крім тих, кого усунули через імпічмент);
- головнокомандувачі української армії різних історичних періодів;
- лавреати Нобелівської премії та діячі світового рівня, життя чи діяльність яких пов'язані з Україною.
За інформацією Міністерства закордонних справ, дипломатичні представництва вже ідентифікували поховання 98 українців у 21 країні. Серед них — політичні, військові, культурні та громадські діячі Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, ОУН-УПА, уряду в екзилі та учасники національно-визвольних змагань.
Щоб убезпечити процес від політичного тиску, перепоховання в пантеоні дозволяється лише для тих осіб, з дня смерті яких минуло не менш як 20 років. Також до комплексу не переноситимуть прах видатних діячів, які вже мають місця поховання в Україні з усталеною традицією пошанування.
До пантеону категорично заборонено переносити осіб з обвинувальними вироками за злочини проти національної безпеки, миру і людства, а також тих, хто підпадає під дію законів про засудження комуністичного, нацистського та російського імперського тоталітарних режимів.
УІНП наголошує, що пантеон не буде звичайним кладовищем: там перепоховають лише кілька десятків людей. Це буде відкритий інклюзивний багатофункціональний простір. Комплекс складатиметься з почесних поховань, кенотафів, площі для урочистих церемоній, а також виставково-експозиційних і музейних просторів. Пантеон матиме позаконфесійний статус, однак там дозволятиметься проведення релігійних обрядів.
Комплекс проєктуватимуть на основі архітектурного конкурсу та громадського обговорення.
Рішення щодо вшанування конкретної особи ухвалюватиме постійний колегіальний дорадчий орган, сформований на конкурсній основі. До його складу увійдуть представники УІНП, історики, науковці, митці та мовознавці, а сам склад затверджуватиме Кабмін. Управлятиме пантеоном окрема юридична особа, визначена урядом.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
