Останки лідера Організації українських націоналістів (ОУН), полковника армії Української Народної Республіки (УНР) Андрія Мельника та його дружини Софії Мельник (Федак) 25 травня перепоховали на Національному військовому меморіальному кладовищі (НВМК), що на Київщині. На церемонії були присутні президент Володимир Зеленський, керівник ОПУ Кирило Буданов, очільник МЗС Андрій Сибіга, прем'єрка Юлія Свириденко, третій президент Віктор Ющенко та низка українських політиків і військових.
Про це із місця події повідомила кореспондентка Суспільного.
За словами голови держави, влада України та "багато хто" роками намагалась повернути додому видатних українських політичних діячів й героїв.
"Людей, що могли бути з різних частин політичного спектра і чия доля не була простою, але кого об'єднували віра в Україну, сила битись заради неї й прагнення бачити Україну незалежною. Таких величних постатей, які сьогодні спочивають не вдома, а волею історичної несправедливості розкидані по світу. [...] І усі вони заслуговують і точно хотіли б бути вдома", — сказав він.
Зеленський зазначив, що зараз триває робота над перепохованням інших українських видатних діячів.
"Ми вже почали роботу, щоб Євген Коновалець повернувся додому. І багато інших таких українців. Надзвичайно символічно, що наші українські герої сьогоднішні, які вирвали Україну з російських рук у повномасштабній війні назавжди будуть спочивати поруч з українцями з попередніх поколінь, хто теж діяв, щоб Україна була саме такою, щоб Україна була собою, щоб Україна була вільною", – сказав президент.
Він подякував усім, хто працював над поверненням українських героїв додому.
"Зараз з Кирилом Будановим та командою Офісу президента, Міністерством закордонних справ, з урядом України й з усіма, хто залучений, ми наповнюємо великим змістом слово, яке часто звучить і має звучати повноцінно. Слово – повага. Повага до українських героїв. Слава кожному українському герою! Слава всім нашим українським воїнам! Слава нашому народу! Слава Україні", – резюмував Зеленський.
Нащадок полковника ОУН Андрій Романюк, прабабуся якого була сестрою Мельника, зазначив, що сьогодні для нього "важливий день".
"Але я хотів би, щоб всі усвідомлювали: тяжка доля Андрія Мельника торкнулась не тільки його, а й всю його сім'ю. І, наприклад, досі я навіть не знаю, де був будинок мого прадіда, тому що всю сім'ю їхню було виселено тільки за факт того, що вони були родичами Мельника. Мій дід, він зустрічав юність в Казахстані, в засланні. І все життя вони про це воліли не говорити і їм навіть не дозволяли повернутися в рідне село Воля ЯкубоваСело в Україні, розташоване у Дрогобицькому районі Львівської області, приблизно за 10 кілометрів на північ від міста Дрогобич.. І, на жаль, зараз не залишилося в живих племінників Андрія Мельника, мого діда, його сестер, братів, які б могли розділити цей момент", — розповів чоловік.
Романюк також порадив всім українцям дізнатись більше про свій родовід, адже, на його думку, у кожного є відповідальність за те, аби не "згубити свій спадок".
"І загалом хотів би ще додати, що в кожного покоління є якась своя важлива місія. Можливо, ви, як і я, мріяли народитися в час, коли все класно, все добре. Але, на жаль, ми не в той час народилися. Якщо наші предки, вони боролися за ідею незалежної України тоді, коли ще неї навіть не було, не було її видно поруч, то зараз наша відповідальність просто весь цей спадок не згубити", — пояснив він свою позицію.
Нинішній очільник ОУН Богдан Червак у коментарі журналістам заявив, що церемонія перепоховання полковника Мельника відбулось аналогічно до його поховання у Люксембурзі у 1964 році.
"Фактично ми повторили цю церемонію один до одного. [...] Тому велика вдячність всім, хто був до цього причетний", — додав він.
Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров у коментарі Суспільному назвав перепоховання подружжя Мельників "однією з наймасштабніших подій" в контексті історії України.
"Ми повертаємо наших героїв, повертаємо нашу історію. Коли росіяни кажуть, що (володимр — ред.) Путін казав, що (Володимир — ред.) Ленін створив Україну, так от, полковник Андрій Мельник боровся з Леніним в тому році, коли Путін начебто говорив про те, що Ленін створював Україну. Це була окупація тоді російська", — сказав він.
Алфьоров наголосив, що таким заходом Україна доводить, що українці є "спадкоємцями та нащадками" таких людей.
На запитання, що про це думають "на міжнародному рівні", то директор Українського інституту національної пам'яті відповів:
"Я думаю, на міжнародному рівні здивувались, що ми так пізно почали це робити. І за 35 років ми перша держава, почала актуалізувати цю проблему. Насправді ми мали перепоховувати з 1990-91 років наших героїв, тому що це є межі нашої ідентичності. Ці люди своїм життям і прикладом маркували наш простір український. Відповідно, сьогодні на міжнародному рівні абсолютно позитивно сприймається історія про те, що ми повертаємо навіть в час війни, але повертаємо свої імена, повертаємо своїх героїв", — резюмував Алфьоров.
Своєю чергою заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук у коментарі журналістам зауважила, що майбутній закон про Пантеон видатних українцівЦе меморіальний простір для перепоховання на території України видатних діячів, чиї могили розташовані за кордоном. визначить основні критерії, хто може бути перепохований в Україні.
"Після якого року, після якого віку. Тобто це буде прописано в законі, але це рамка, яка дає можливість Кабінету міністрів ухвалювати відповідні нормативно-правові акти. Постановами (уряду — ред.) будуть окреслюватись процедури (перепоховань — ред.), і методи, і форми, і все, що потрібно", — пояснила посадовиця.
Що цьому передувало
Останки Андрія та Софії Мельників ексгумували в Люксембурзі 19 травня. Очільник ОУН Богдан Червак підтвердив, що влада Люксембургу, де був похований полковник із дружиною, надала дозвіл на їх перепоховання в Україні.
21 травня, прах подружжя Мельників передали в Україну через словацький кордон, а 23 травня їх відспівали у столичному Патріаршому соборі Воскресіння Христового.
Що відомо про Андрія Мельника
Як йдеться на сайті Українського інституту національної пам'яті, Андрій Мельник — військовий і політичний діяч XX століття. Він був полковником Армії УНР, близьким побратимом і родичем Євгена Коновальця.
Також був співзасновником УВО (Української військової організації), крайовим комендантом. Активна українська діяльність Мельника призвела до його арешту 1924 року і п’ятирічного ув’язнення в польських тюрмах.
У 1938-му, після загибелі Коновальця, за його усним заповітом, Мельник очолив Провід українських націоналістів. Під час Другої світової війни перебував у Берліні, покладав певні надії на співпрацю з Гітлером задля створення українських збройних формувань, однак швидко розчарувався у німецькій політиці щодо України.
Після розколу в ОУН очолив більш помірковану частину. Організував засилання у великі міста України "похідних груп" для розгортання пропагандистської роботи, керував діяльністю ОУН на українських землях. Це викликало невдоволення гітлерівців. Від початку 1942-го утримувався під домашнім арештом, а з лютого 1944-го – у концтаборі Заксенгаузен.
Після закінчення Другої світової війни Мельник певний час перебував у таборах переміщених осіб. Згодом отримав запрошення Великого герцога Люксембурзького бути його гостем і з кінця 1945 року жив у Люксембурзі.
У післявоєнний період всі свої сили він присвятив боротьбі за консолідацію емігрантських сил. У 1947-му обраний довічним головою ОУН. У 1957-му виступив із програмою створення Світового конгресу українців, яка була реалізована вже після його смерті.
Помер 1 листопада 1964 року в Кельні, похований на міському цвинтарі Бонвуа в Люксембурзі.
