Сучасні зірки дедалі частіше обирають вінтажні речі для світських виходів та зйомок. Белла Хадід, Кім Кардаш’ян, Ріанна та Зендая з’являються у вбраннях колекцій, створених понад 20 років тому. Вони не лише демонструють свою прихильність до архівної моди, а й активно популяризують тренд на вінтажний стиль.
Суспільне Культура розглядає, як змінювалося ставлення суспільства до вінтажу, яку роль у цьому зіграли зірки та масова культура, а також пояснить, що саме сьогодні називають справжнім вінтажем.
Походження та історія терміна
Слово "vintage" походить від старофранцузького vendage, що означало "збір винограду". Своєю чергою, vendage має латинське коріння — vindemia, утворене від сполучення слів vinum ("вино" або "виноград") та demere ("збирати"). Приблизно в XV столітті вінтажем позначали врожай винограду, а вже у XVIII столітті так стали називати вино конкретного року.
Вінтажне вино вважається особливо цінним, а подекуди ексклюзивним, адже його виготовляють із винограду, зібраного впродовж одного сезону, без поєднання з винами інших років.
Щоб вино вважалося вінтажним, виноград для нього має вирізнятися винятковою якістю. Виробники оцінюють, наскільки рік був сприятливим для створення напою з урожаю одного сезону, зважаючи на клімат, погодні умови та загальний стан ягід. Подібні сприятливі умови складаються нечасто, тому протягом десятиріччя зазвичай трапляється приблизно 4–5 вінтажів.
Винороби й досі використовують слово "вінтаж" для позначення року, з якого походить ексклюзивне вино чи інші алкогольні напої. Традиційно цю дату вказують на етикетці пляшки.
На початку XVII століття, приблизно у 1601 році, "вінтаж" набуває значення прикметника, яким описували речі, не обов’язково пов’язані з вином. Цим терміном позначали предмети минулого часу, що вирізнялися історичною або якісною цінністю.
Як вінтажем почали називати одяг
До 1950-х років вінтажними називали лише вина, старовинні автомобілі та меблі. Поява поняття вінтажного одягу в американській культурі XX століття пов’язана з популярністю пальт із єнотового хутра, що у 1920–1930-х роках були у моді. Зірка американського футболу Ред Грейндж та актор німого кіно Рудольф Валентино обирали подібний верхній одяг.
В цей період довге пальто з хутра єнота носили студенти університетів США. Такий елемент гардероба вказував на належність до заможного середовища й підкреслював високий соціальний статус власника. Пальто добре підходило як для зимових прогулянок, так і для відвідування спортивних подій. Однак після краху фондового ринку в 1930-х роках це вбрання стрімко втратило популярність.
Вже у 1950-х єнотове хутро повертається в моду, але вживаним. В той час підприємці, зокрема подружжя Стенлі та Сью Зацманів, купували старі пальта 1920–1930-х років, реставрували та перепродувати їх. У середині минулого століття вживані речі асоціювалися з бідністю, але Зацмани подали старий одяг як модну альтернативу споживацькій культурі.
Американський підприємець та керівник магазинів секонд-хенду в Сент-Марксі Чарльз Фіцджеральд згадував, як заробляв великі гроші завдяки продажу єнотового хутра: "Мати брала єнотову шубу з невеликою потертістю та викидала її. Я купував цю єнотову шубу за 2 долари та продавав її якомога швидше за 20 доларів. Я буквально продавав сотні хутряних шуб за день".
Для суспільства це було чимось новим: носити речі з минулого не тому, що не можеш дозволити собі нові, а тому що це стильно. У цей час слово "вінтаж" починає вживатися в контексті моди.
Вперше словосполучення "вінтажний одяг" простежується в газеті The Chicago Tribune. У статті про моду авторка Мері Лу Лютер пояснює вплив стилю 1930-х років на костюми бродвейської п’єси "Тітонька Мейм". В абзаці статті зазначено: "Ескізи вінтажного одягу 1930-х років залишаються в Saks Fifth Avenue".
В 1960‑х і 70‑х роках молодіжні субкультури активно використовували одяг минулих десятиліть, який описували як вінтажний. Це був спосіб відрізнятись від масової моди та висловлювати індивідуальність. Зростала також і популярність суконь 1920–30-х років серед жінок. Секонд-хенди стали найпопулярнішими місцями, де шукали ці речі. Люди могли без проблем знайти цупкі легінси, сукні, штани-чиноси, шкіряні вироби тощо. Але найкращими знахідками вважались джинси брендів Levi's та Wranglers, які мали хороший вигляд та коштували недорого.
У 1965 році Гаррієт Лав відкрила у Нью-Йорку магазин, який спеціалізувався на вікторіанському одязі та білих мереживних сукнях 1910-х років. Згодом цей бутик називатимуть "першим вінтажним магазином Нью-Йорка", більша частина товарів якого зараз в архівах художнього музею мистецтв Метрополітен у США. Також магазин Гаррієт Лав надавав свої товари як костюми до фільму "Великий Гетсбі" 1974 року, з Робертом Редфордом та Мією Ферроу в головних ролях.
Справжній зліт моди на вінтаж припадає на початок 90-х років XX століття. Речі з блошиних ринків, секонд‑хендів або бабусиних шаф стали бажаними не лише серед молоді, а й серед дизайнерів високої моди, музикантів і зірок Голлівуду.
Дизайнери, які започаткували моду на вінтаж у 80–90-х роках
Починаючи з 1980-х років дизайнери активно зверталися до історичних епох, архівів та ретро-елементів у своїх колекціях. Вони відтворювали стиль минулого за допомогою фасонів, тканин та силуетів, притаманних різним історичним періодам.
Британська дизайнерка Вів’єн Вествуд зробила величезний внесок у розвиток моди, особливо у злитті історичних образів, субкультурних ідей та еклектики. Вона працювала з архівними фасонами, костюмами минулих епох та історичним кроєм.
Щоб створити колекцію "Пірати" 1981 року, дизайнерка досліджувала матеріали у лондонській Національній галереї та у Музеї Вікторії та Альберта, вивчаючи книги з історії костюмів та ескізи одягу. Ці дослідження допомагали їй зрозуміти, як кроїли одяг у давні часи, якими були шви, які форми використовувались для конструкції костюмів.
Корсети колекції "Портрети" сезону осінь — зима 1990–1991 стали культовими. На них зображені сюжети полотен минулих століть. Одними з найвідоміших є корсети із зображенням картин французьких художників Франсуа Буше "Дафніс і Хлоя", "Геркулес і Омфала" та Жана-Оноре Фрагонара "Гойдалка".
"Я хотіла отримати вигляд моделі, яка щойно зійшла з портрета. Мені хотілося, щоб у моїй колекції було полотно — і навіть більше, я хотіла справжні фотокартини. Саме тоді я вирішила обрати Буше, оскільки він такий типовий і такий красивий", — розповідала Вів’єн Вествуд про своє натхнення.
Поціновувачі сприймають корсети бренду як важливу частину модної історії. Ці речі зберігаються в провідних музеях і мають великий попит серед колекціонерів. Також їх носять зірки, однією з яких є супермодель Белла Хадід, яка одягла корсет з колекції "Портрети" із зображенням Геркулеса та Омфали у 2019 році.
Багато речей Вествуд, особливо з 80‑х і 90‑х років, вже сьогодні продаються як вінтаж: сукні, жакети, корсети, сукні, також елементи з колекцій, що їх вже не виробляють.
До прикладу, Зендая під час престуру, присвяченому фільму "Суперники", одягла вінтажний костюм бренду Vivienne Westwood із колекції 1994 року Café Society, а саме жилет та мініспідницю з коротким пір’яним шлейфом.
Англійський модельєр Джон Гальяно також звертався до історичних архівів і спадщини брендів, перетворюючи їх на сучасні образи. Дебютний показ митця у 1984-му з колекцією, натхненною Французькою революцією 1789 року, спричинив фурор. Існують чутки, що всі речі придбав один із лондонських бутиків, а американська вокалістка Діана Росс купила пальто з його вітрини.
У 90‑х роках, працюючи креативним директором спершу в модному будинку Givenchy, а згодом у Dior, Гальяно вплітав вінтажні елементи у свої колекції. Образи вирізнялися корсетами, складним драпуванням, силуетами, що відсилають до першої половини XX століття, а також декоративними деталями й фактурами тканин, характерними для минулих епох. Вже в ті часи дизайнер пробуджував інтерес до вінтажу серед глядачів модних шоу в усьому світі.
У світі високої моди колекції митця 90-х років вважають вінтажними, зокрема образи, представлені в межах шоу от кутюр сезону весна — літо 1998 року. Показ перетворився на модний театр, у якому Гальяно зумів відтворити атмосферу "прекрасної епохи". На подіум виходили моделі у шовкових та мереживних сукнях зі шлейфами, оксамитових вечірніх вбраннях із принтами в стилі ар-нуво, з квітковими мотивами та асиметричними фасонами. Додавали вишуканості образам великі капелюхи, оздоблені трояндами, що викликали асоціації з живописом початку століття.
Архівні речі Джона Гальяно 90-х років є популярним вибором знаменитостей у наш час. Белла Хадід, Дженніфер Еністон, Ріанна, Зендая та Кім Кардаш’ян одягають вбрання дизайнера, часів його співпраці з модним домом Dior.
Французький дизайнер Жан-Поль Готьє у своїх роботах міксував класичний стиль із панк-культурою, вуличною модою та футуризмом. Його колекції вирізнялися фраками, жакетами, жокейськими штанами, а також смугастими морськими тільниками, принт яких є фірмовим для бренду.
"Я походжу з покоління, яке переривало блошині ринки… Саме там я знайшов французьку темно-синю смугасту сорочку, яку почав носити, вона стала тим, що вирізняє мене. [Блошині ринки] — це чудові місця, щоб дати нове життя старому одягу і носити його знову", — сказав дизайнер в одному з інтерв’ю.
Найбільше Жан-Поль Готьє захопився ідеєю створення корсетів. Особливо впізнаваними витвори Готьє робили конусоподібні чашки, або "cone bras". Вони вперше з’явились у колекції 1984 року, в образі з оксамитовою сукнею, де корсетна конструкція чітко окреслювала талію та робила акцент на груди завдяки конусам, створюючи провокаційний силует.
Найвідомішим корсетом Жана-Поля Готьє є легендарне конусне бюстьє, яке він створив для Мадонни у 1990 році, спеціально для її туру Blond Ambition.
Сьогодні архівні речі Жана Поля Готьє, зокрема корсети, костюми й вечірні сукні 1980–90-х років, також вважаються вінтажними скарбами. Ви могли бачити Кім Кардаш’ян, Майлі Сайрус, Бейонсе, Карді Бі в одязі модельєра.
Для Белли Хадід спеціально доставили з Парижа на Каннський кінофестиваль сукню з кутюрної колекції 2004 року. Вінтажне вбрання виготовлене з довгих смужок шифону, прикріплених до дротяного ліфа, що, прикрашений пір’ям та спіраллю, обвивався навколо грудей.
Вплив кінематографу на популяризацію вінтажних речей
Сьогодні вінтаж — повноцінна частина глобальної індустрії моди, яка швидко зростає. За даними Global Market Insights, світовий ринок секонд-хенду у 2024 році сягнув приблизно 190 мільярдів доларів США, а до 2034 року, за прогнозами, зросте до понад 520 мільярдів. Слід зазначити, що секонд-хенд — це загальна назва для вживаних речей, незалежно від того, коли вони були виготовлені. У цих місцях можна знайти як сучасний масмаркет, так і вінтажні речі, яким уже десятиліття.
Експерти також відслідковують динаміку зростання попиту саме на вінтажний сегмент товарів серед молоді. Понад 50 % представників покоління Z і міленіалів регулярно купують речі з історією.
Сучасний кінематограф має вплив на зростання популярності вінтажного одягу.
До прикладу, стрічка "Великий Гетсбі" (2013) режисера База Лурманна захопила глядачів джазовою естетикою. Події фільму відбуваються у 1920-х роках та відтворюють тогочасну моду.
Костюмерка Кетрін Мартін створила понад 1700 костюмів для фільму, серед яких близько 40 вечірніх суконь, зроблених у співпраці з модєльєркою Міуччею Прадою. За свою роботу вона отримала "Оскар-2014" у категорії "Найкращий дизайн костюмів".
Флеперські сукні з бахромою, паєтками, бісером, жилети, стрічки, пов’язки та обручі для голови — саме такою побачили глядачі моду 1920-х для жінок. Чоловічі костюми, смокінги, блейзери та аксесуари відтворили на основі архівів бренду Brooks Brothers, що існував у період, коли Френсіс Скотт Фіцджеральд писав свій роман.
Естетику "ревучих двадцятих" у фільмі також підсилюють вишукані елементи декору: меблі в стилі ар-деко, великі килими та дзеркала, кришталеві люстри, мармурові підлоги, золоті візерунки та інші вінтажні предмети побуту.
Фільм Квентіна Тарантіно "Одного разу в Голлівуді" (2019) з Марго Роббі, Бредом Піттом та Леонардо Ді Капріо у головних ролях спричинив сплеск інтересу до моди кінця 60-х. Яскраві кольори, мініспідниці, гавайські сорочки, замшеві жилети, окуляри-"авіатори", вінілові черевики стали бажаними предметами гардероба для глядачів стрічки. Також в Instagram з’явився тренд на стиль героїні Шерон Тейт.
Костюмерка Аріана Філіпс відтворила у стрічці автентичний стиль того часу, вивчаючи архівні фотографії та моду 60-х років. Однак коричневу шкіряну куртку персонажа Ді Капріо команда вирішила не відтворювати. Актор знімався в оригінальній вінтажній куртці, яка ідеально пасувала йому.
Вінтажна естетика у соцмережах
Співачка Лана Дель Рей є однією з головних музичних ікон, які романтизували рутину минулого століття. Користувачі TikTok та Instagram часто створюють відео та фотоколажі зі співачкою, яку вважають популяризаторкою естетики 50–60-х років.
З часів альбому Born to Die образ Лани Дель Рей формувався як меланхолійний та ностальгічний завдяки текстам пісень, зачіскам, макіяжу та вбранню в дусі старого Голлівуду.
У кліпах виконавиці панують VHS-зображення, американські передмістя 60-х та ретро-автомобілі, які створюють ефект, ніби людина переглядає спогади, зняті на плівку, що втратила чіткість, але зберегла емоції.
Користувачі соціальних мереж активно відтворюють зачіску та макіяж у стилі Лани Дель Рей і знімають покрокові інструкції щодо його нанесення. Сама співачка неодноразово з’являлася в рекламних кампаніях Gucci, ще більше популяризуючи вінтажну моду.
TikTok та Instagram активно романтизують усе, що пов’язане з модою минулого, і це стало мейнстримом серед молоді. Популярні відео, де показують стиль життя, який поєднує вишуканість і стриманість, але без надмірної показовості. Тематика відео стосується "тихої розкоші" (#quietluxury) та "старих грошей" (#oldmoney), натхненних образами аристократичних сімей Америки, Великої Британії, Франції та Італії XX століття. Ролики часто зображують людей із заможних родин, які ведуть розмірене життя в старовинних маєтках або на віллах, герої одягнені у вовняні сукні, кашемірові светри, класичні піджаки, шовкові блузи та носять прикраси з перлів.
Тренд #coquettecore популяризує вінтажні речі, які створюють атмосферу 50–60-х років. У відео ми можемо побачити мереживні сукні, банти, напівпрозорі блузи, пастельні кольори, підвіски у формі сердечок та дрібних камінців. Цей тренд романтизує жіночність і часто поєднує речі, притаманні моді другої половини XX століття: комірці, квіткові принти, зачіски, як у героїнь французького кіно. Часто супроводжується музикою Лани Дель Рей.
Тренди Y2K revival (стиль початку 2000-х) та 90-s kids ("діти 90-х") демонструють хвилю ностальгії за часами, коли мода поєднувала футуризм із яскравістю, блиском і сміливими експериментами.
Оскільки багато речей із 2000-х ще збереглись, їх можна знайти у вінтажних крамницях або на барахолках та відродити образи для повсякденного життя. У TikTok-відео або Instagram-рилз інфлюенсери показують, як вінтажні речі кінця 90-х — початку 2000-х років поєднують із сучасними деталями, щоб реконструювати моду свого дитинства.
Великі охоплення мають відео з хештегами #ThriftFlip та #ThriftHaul: у них користувачі діляться вінтажними знахідками з секонд-хендів і блошиних ринків, серед яких трапляються вінтажні речі минулих десятиліть. Також автори показують, як оновлюють або переробляють старі предмети побуту чи гардероба. Такий тренд часто подається як альтернатива швидкій моді, що зменшує відходи та споживання матеріалів.
Вінтажні прикраси та аксесуари — деталі, які доповнюють образ
У моді аксесуари часто стають родзинкою образу. Справжні вінтажні аксесуари — не просто прикраси, а частина історії та стиль, який виходить за межі сезонів та трендів. Саме вони здатні додати індивідуальності та надати відтінок минулої епохи.
У вересні 2025 року відбувся аукціон під назвою "Рідкісні Знахідки: Архів Айріс Апфель", організований The RealReal, де продавали предмети гардероба найбільш упізнаваної модної ікони у світі — американської підприємиці Айріс Апфель, яка померла у 2024 році у 102-річному віці. Особливе захоплення та популярність викликали аксесуари жінки: яскраві габаритні окуляри, шарфи, брошки, намисто та інші прикраси.
Прихильники вінтажу переконані, що колись майстри створювали вироби з особливою прискіпливістю до деталей. Вінтажні прикраси часто мають якісніший та чистіший метал. Наприклад, деякі сучасні срібні прикраси з позначкою 925 проби не завжди можуть відповідати одному стандарту.
У 2025 році повернувся тренд на брошки. Багато старих брошок вироблені вручну, є масивними та можуть мати потемніння металу. Колишня редакторка розділу ювелірних виробів Vogue Керол Вултон розповідає про зміну манери носіння цих прикрас: "Плече чи лацкан більше не обов'язково є місцем, якого варто прагнути — чим експериментальніше, тим краще… На відміну від більшості інших ювелірних виробів, вони можуть бути багатофункціональними та підходити майже для будь-якої частини тіла… Наші молоді клієнти носять їх на стегнах, нанизують на ланцюжки як кулон, прикріплюють до зап'ясть або на сумку".
Також у моду повертаються великі сережки-кільця та ланцюжки, які були класикою 80–90-х. Ці прикраси поєднуються як із простими повсякденними аутфітами, так і з вечірніми сукнями.
Вінтажні обручки та каблучки для заручин стали провідним вибором для багатьох пар завдяки своїй автентичності та стійкості. Ці ювелірні вироби також мають багату історію, деякі з них передаються з покоління в покоління та символізують кохання, яке проходить крізь десятиліття.
У серпні 2025 року футболіст Тревіс Келсі подарував співачці Тейлор Свіфт на заручини каблучку, яку в медіа описали як "вінтажну за духом". Прикраса має діамант із рідкісним типом гранування, популярним ще в XVIII–XIX століттях, що надає каменю м’якого, теплого сяйва. Дизайн каблучки розробила нью-йоркська ювелірка Кіндред Любек.
У нових колекціях і рекламних кампаніях дедалі частіше з’являються вінтажні сумки. Наприклад, модель такого аксесуара від Chloé Paddington, що була популярною на початку 2000-х, знову набула актуальності у 2025 році. Після запуску нової кампанії інтерес до цієї сумки зріс майже на 50 %.
Тренд nonnacore, натхнений образом жінок старшого покоління, повернув у моду шовкові шарфи, які носили Софі Лорен чи Одрі Гепберн. Такий акцент створює впізнаваний образ — з нотами ретро-гранжу або витонченої ностальгії.
Тривалий час мають попит бандани та шарфи. У соцмережах поширюються відео з варіантами їхньої стилізації — від зав’язування на шиї чи голові до використання як ременя або аксесуару на сумці. Завдяки таким аксесуарам вінтажності додають своїм образам Ріанна, Ель Фаннінг, Сабріна Карпентер та інші знаменитості.
Чому людям подобається вінтаж
Дослідження університету Еморі у США показує, що люди, які відчувають загрозу своєму світогляду, частіше обирають вінтаж як спосіб з’єднати минуле, сьогодення й майбутнє, що допомагає їм знизити тривожність.
Вінтаж викликає відчуття теплих спогадів, навіть якщо людина не жила в ту епоху. Ці спогади — ілюзія більш романтичного часу. Багато людей відчувають емоційний зв’язок із речами, які нагадують їм про дитинство, молодість, старі фотографії, фільми чи серіали, переглянуті в юності. Такі речі, наче машина часу, переносять у моменти, коли світ здавався простішим.
Через вінтаж ми можемо висловити свою індивідуальність та відокремитися від трендів. Він стає частиною стилю життя та маркером смаку. Крім того, ці предмети дають змогу відчути те, що ти не просто носиш їх, а продовжуєш історію речей.
Психологиня Джесіка Баумгартнер наголошує на захопленні процесом пошуку таких речей: "Часто імпульс підживлюється хвилюванням полювання… Покупка вінтажу — це полювання за скарбами. І сенс процесу полягає в тому, що ви ніколи не дізнаєтеся, що знайдете або дізнаєтеся".
Ще одним привабливим аспектом вінтажу є його висока якість. Вважається, що на відміну від швидкої моди у минулому речі виготовляли з розрахунком на довгу експлуатацію, а не на короткотривале використання.
Характеристики вінтажу
Сьогодні вінтажними вважаються предмети минулих десятиліть, які мають естетичну, культурну або колекційну цінність. Це можуть бути одяг, меблі, прикраси, аксесуари, автомобілі, техніка та інші речі, що збереглися з попередніх епох і вирізняються високою якістю, стилем чи мають характерні риси й дизайн, який вже не виробляється.
Основними характеристиками вінтажу є:
- вік — зазвичай вінтажними вважаються речі, створені 20–100 років тому;
- автентичність та походження — важливо, щоб предмет представляв не просто стиль епохи, а був справжньою річчю з минулого, виготовленою в той час, який представляє.
- майстерність — більшість таких речей виготовлені вручну, часто з високоякісних матеріалів, що дозволили їм зберегтися донині (особливо це стосується меблів, годинників, ювелірних виробів та текстилю);
- історична цінність — вінтажні речі відображають естетику свого часу, а саме матеріали, модні тенденції, кольори, технології, дизайн тощо.
Предмети вінтажу також відрізняються тим, що мають історію — це можуть бути речі із сімейної спадщини та архівів, символи певної епохи, вони можуть викликати ностальгію або інтерес до повсякденного життя попередніх поколінь.
Не варто плутати антикваріат із вінтажем, різниця між ними полягає у віці: якщо вінтажні речі мають історію від 20, то антикваріатом слід вважати предмети, яким вже понад 100 років.
Також антикваріат є більш цінним та рідкісним, а речі можуть вимагати реставрації та бути крихкими, на відміну від вінтажу, який обирають не лише для колекціонування, а й для повсякденного використання.
Суттєвою є різниця між вінтажем та ретро, де перше — це оригінальна річ, що відображає час, у якому її створили, а друге — стилізований предмет під певну епоху та виготовлений у нинішні часи.
Де знайти вінтаж
Пошук вінтажних речей — це завжди пригода. На відміну від масмаркету, де все чітко розкладено по полицях, пошук вінтажу вимагає часу.
Найвідомішим місцем Києва, де шукають речі з історією, є блошиний ринок на Почайні. Тут часто продають старі книги, аксесуари, одяг, прикраси з натурального каміння та навіть рідкісні вінтажні брошки й окуляри. Також тут можна знайти старі радянські фотоапарати та вінілові плівки. Користувачі мережі діляться своїми знахідками у мережі, деякі з них говорять про відносно низькі ціни оригінальних речей, знайдених на барахолці.
Також можна придбати вінтажні речі в Instagram-магазинах. Однак цей процес нелегкий, адже річ представлена лише в одному або кількох екземплярах. Тому ті, хто бажають купити вінтаж, мають постійно моніторити такі сторінки, щоб першими натрапити на свіжі публікації.
Онлайн-платформи Vestiaire Collective, The RealReal, Etsy, Grailed пропонують вибір вінтажних товарів поціновувачам з усього світу. Тут легко знайти дизайнерські речі, лімітовані випуски чи унікальні аксесуари із 60–90-х років. Під час покупок варто звертати увагу на опис, стан речі, а також рейтинг продавця.
Ще одним майданчиком є eBay. Тут можна знайти як архівні, так і забуті дизайнерські речі. За даними eBay, у 2024 році, близько 40 % одягу, взуття та аксесуарів, що продаються на платформі — це вживані або вінтажні речі. Найбільше користувачі шукають сумки, блейзери, костюми та окуляри.
У 2024 році фанатка Тейлор Свіфт у TikTok розповіла, що співачка одягнула її вінтажну куртку Chiefs для відвідин спортивного заходу. Річ походить із дитинства колишньої власниці, яку вона продала на eBay. Згодом куртка з’явилась у гардеробі попзірки.
На червоній доріжці Met Gala 2025 американська інфлюенсерка Емма Чемберлен з’явилась у чорній смугастій сукні з відкритою спиною, у поєднанні з аксесуарами, придбаними на eBay. Серед цих товарів: вінтажна біжутерія, круглі окуляри та рукавички до ліктя, які гармонійно доповнили образ Чемберлен.
"Я роками купую вінтажний одяг, і для мене завжди було мрією одягнути вінтажний одяг для свого образу для Met Gala, і це ніколи не виходило, а цього року сталося", — поділилася Емма.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
