20 січня у ротонді Капітолія Дональд Трамп в інавгураційній промові оголосив: "Золота ера Америки починається просто зараз". Тоді новообраний президент США пообіцяв побороти "радикальний та корумпований істеблішмент", знизити інфляцію, провести "наймасштабнішу депортацію в історії США", розпочати реформу зовнішньої торгівлі, визнати лише дві статі, відправити астронавтів на Марс та лишити по собі спадщину "миротворця", завершивши війну Росії проти України.
Частину з цих обіцянок Трамп та його команда швидко узялися втілювати, частину виявилося реалізувати не так вже й просто. Наразі рейтинг схвалення Трампа американцями сягає 41% — це найнижчий показник серед усіх президентів за їхні перші 100 днів за останні майже 70 років. Чому це так, що встиг виконати Трамп, чому прорахувався у завершенні війни "за 24 години" і чого чекати від його президентства далі — розповідає Суспільне.
Президент швидких змін
"Те, що я роблю — це саме те, за що я виступав у своїй кампанії", — зазначив Дональд Трамп в інтервʼю TIME, приуроченому до перших ста днів президентства. За цей час він підписав 137 указів. Ними він реформує уряд, бореться з нелегальною міграцією, впроваджує мита, що впливають на світову економіку. Як відзначає The Washington Post, ще жоден президент в історії США не був настільки діяльним у перші дні президентського строку.
Документ, на який спирається Трамп — це "Проєкт 2025", план дій для президента на перші 180 днів роботи, який розробив консервативний дослідницький інститут The Heritage Foundation ("Спадок"), пояснює Пол Поаст, доцент кафедри політології Чиказького університету. У проєкті йдеться, зокрема, про рух країни до консервативних християнських цінностей та про концентрацію влади в руках президента.
Одним з головних інструментів, через які Трамп її концентрує є Департамент ефективності державного управління (DOGE). Ним керує Ілон Маск. Це зовнішня консультативна група, яка рекомендує Трампу, як саме скорочувати уряд.
"За перші 100 днів президент Трамп виконав сотні обіцянок і вже досяг двох найважливіших цілей своєї кампанії — кордон безпечний, а інфляція зупиняється [...] На підході ще більше американської величі", — запевняла прессекретарка Білого дому Каролін Лівітт.
Та попри це рейтинг схвалення політики Трампа сягнув антирекорду: він не перевищує 41% — це найнижчий показник для будь-якого новообраного президента США, починаючи щонайменше з часів Дуайта Ейзенхауера (1953-1961). Лише 22% опитаних кажуть, що повністю схвалюють дії Трампа, 45% — що категорично їх не підтримують.
"Зниження рейтингів схвалення для президента США після так званого "медового місяця" — перших 100 днів президентства — не є чимось незвичним. Але для Трампа спостерігається їхнє історичне падіння. В більшості це пов'язане з його економічною політикою — найголовніше, з політикою мит. Це те, що більше за інше сформувало громадську думку про нього", — пояснює Даг Клейн, політичний аналітик Razom for Ukraine, співробітник Atlantic Council.
Джон Болтон, ексрадник Трампа з питань національної безпеки, у розмові з Суспільним зазначає: "Те, що люди бачать за перші 100 днів правління Трампа, не відрізняється від того, що я та багато інших бачили приватно під час його першого терміну. Зараз він поводиться так вже публічно. Це демонструє, що у нього немає стратегії, ідей. Є тільки реакції, іноді незрозумілі".
Внутрішня політика
Боротьба з нелегальною міграцією
Однією з головних обіцянок Трампа під час передвиборчої кампанії було припинення нелегальної міграції до США. Він анонсував, що щороку висилатиме щонайменше по мільйону іноземців, які перебувають в Штатах без документів.
Власне, слова Трамп дотримав, хоч і не в обіцяних обсягах. Він згадав Закон про ворогів-іноземців 1798 року, який спрощує бюрократичні процедури для депортації, й відправив сотні ймовірних членів венесуельських банд до в'язниці в Сальвадорі. Також США почали депортації мігрантів військовими рейсами, та заборонили тим, хто прибуває на південний кордон, шукати притулку в країні. Ще — адміністрація Трампа пообіцяла скасувати громадянство за правом народження для тих, хто народився в США й тиснула на Податкову службу, аби та передала конфіденційні дані сотень тисяч людей, які нелегально перебувають у США, що могло б полегшити їхній пошук.
Усе це спрацювало: кількість незаконних перетинів кордону скоротилась на 95% порівняно з 2024 роком. За даними АР, думки щодо міграційної політики Трампа в американців різняться: приблизно половина схвалює його дії, половина каже, що він зайшов надто далеко. "Більшість американців не були проти обіцянки Трампа щодо депортацій. Але спосіб, у який це здійснюється — те, що їм не відгукується", — каже Даг Клейн.
Економіка
59% американців вважають, що політика Трампа погіршила економічні умови в країні. 6 з 10 опитаних стверджують, що його дії лише підвищили вартість життя в їхніх громадах, і лише 12% — що ціни знизились. Головною причиною критики Трампа є його політика щодо мит на іноземні товари — усе менше людей вірять, що у президента є чіткий план щодо тарифів і торгівлі.
Трампа уже неодноразово ловили на неправдивих твердженнях, що його тарифна політика діє на користь американцям. Так, його заяви про здешевшання яєць у США "на 93-94% з моменту його приходу на посаду" уже стали мемом: насправді ж знизились ціни лише на оптову закупівлю — до 52%, натомість у магазинах десяток яєць здорожчав приблизно на долар порівняно з січнем.
Скорочення уряду
В рамках оптимізації держсектору Трамп керується рекомендаціями DOGE. Завдяки цій структурі вже звільнили тисячі держслужбовців, окремі відомства, як-от міністерство освіти — взагалі ліквідували. Також Трамп скоротив функції співробітників урядового агентства США з глобальних медіа (USAGM), яке контролює "Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода" і "Голос Америки" (наразі ці медіа намагаються відновити фінансування у судах), та закрив понад 80% програм USAID (Агентства США з глобального розвитку).
USAID був головним інструментом США, через який уряд надавав міжнародну допомогу. Організація щорічно отримувала від Конгресу десятки мільярдів доларів на фінансування програм за кордоном, здебільшого — у найбідніших країнах світу. Але скорочення частини з програм USAID вплинуло і на американських підприємців, пояснює Пол Поаст: "Фермери в Іллінойсі чи Небрасці засмучені, кажуть: "Чекайте, але ж USAID купував моє зерно, щоб використовувати як продовольчу допомогу".
Боротьба з DEI
Ще у своїй інавгураційній промові Трамп наголосив: "У США лише дві статі — чоловіча й жіноча". Після приходу до влади президент розпочав атаки на програми DEI — різноманіття, рівності та інклюзії. Трамп назвав їх радикальними й марнотратними та підписав низку указів, спрямованих на скасування програм різноманіття у військових структурах і обмежив доступ трансгендерних людей до служби в збройних силах.
Пізніше в США заборонили трансгендерам брати участь у жіночих спортивних змаганнях.
Запобіжники
Зараз у судах США понад 150 позовів щодо указів Трампа. Судді вже десятки разів блокували рішення адміністрації США. Це, каже Даг Клейн, — один з запобіжників системи американської влади: "Під час першого терміну, Трамп і його команда зіштовхнулися з системою стримувань і противаг, які призначені для уповільнення процесів в управлінні, щоб не дати президенту робити усе, що йому заманеться. Частково це причина того, чому вони зараз так швидко рухаються — щоб зменшити ці перешкоди".
"Більшість американців підтримали б суттєві скорочення бюджету федерального уряду. Вони думають, це надмір. Можливо, є причини критикувати те, як DOGE втілили це. Але загалом люди скажуть, що це просто така процедура, але уряд витрачає забагато грошей, бере з нас надто багато податків, тож ми хочемо меншого уряду", — зазначає Джон Болтон.
Зовнішня політика
Мита проти всіх
В перші тижні на посаді Трамп почав вводити мита на іноземні товари. "Ми лишимо собі трильйони доларів [...] Протягом десятиліть нас обдирали майже всі країни на землі й ми більше не дозволимо цьому статися", — заявив він.
Спочатку США підвищили мита на товари з Канади, Мексики та Китаю — буцімто як покарання за нелегальний ввіз фентанілу до США. А вже 2 квітня, який Трамп назвав "Днем визволення", президент Сполучених Штатів запровадив мита на продукцію зі 185 країн. Мінімальна ставка — від 10%, для ЄС — 20%.
Частина країн тоді оголосила про контрзаходи, частина — прагнула домовленостей та перегляду мит. "У нас були показові епізоди. Японська делегація приїхала до Вашингтона, щоб спробувати знизити тарифи. Вони запитали: чого ви, Сполучені Штати, хочете? Але американські переговорники не мали переліку запитань. Вони просто сиділи та казали: "що ви, Японія, можете нам запропонувати? Що ви хочете нам дати?" Це такий підхід — у Сполучених Штатів немає конкретної мети, але є спроба взяти бодай щось", — пояснює Даг Клейн.
Невдовзі Трамп відмовився від деяких частин цього плану, але залишив тарифи для Китаю — обидві країни тиждень заявляли про підвищення мит одна для одної й врешті тарифи США для КНР сягнули 145%.
Зміна ролі США у світі
Дональд Трамп заявляв, що США мають намір "приєднати" Гренландію, зробити Канаду 51-м штатом, контролювати Панамський канал, а Газу "узяти під контроль" та перетворити на "Ривʼєру Близького сходу". Крім того, президент Сполучених Штатів дав зрозуміти Європі, що їй час захищати себе самостійно і не розраховувати надто на США.
"Не думаю, що хтось очікував такого рівня ворожості Сполучених Штатів до традиційних американських союзників. Частково це тому, що Трамп не бачить цінності в НАТО, у двосторонніх союзах, таких як США — Японія, США — Південна Корея. Таким підходом він завдає і Штатам, і Заходу в цілому серйозної шкоди. Але це частина альтернативного всесвіту, в якому живе Трамп", — пояснює Джон Болтон.
Частина експертів називає такі дії й заяви президента США намаганням впровадити новий світовий порядок замість того, що склався після Другої світової війни.
"Трамп не бачить Сполучені Штати демократичним лідером вільного світу, не бачить зобов'язань перед союзниками. Він вважає, що вони користуються США. Трамп бачить Штати країною, що має величезну силу, але з якоїсь причини не використовує її так, як це роблять інші, наприклад, Росія та Китай", — говорить Даг Клейн.
"Трамп був би великим президентом XIX століття. Коли він каже "зробити Америку знову великою", має на увазі Сполучені Штати з 1890 по 1910 рік. І вважає, що США повинні діяти так, як в той час — коли були лише однією з багатьох великих держав. Проблема в тому, що у вас президент з XIX століття у світі XXI століття", — додає Пол Поаст.
Спроби завершити війни
Чи не найяскравішим прикладом невиконаної обіцянки Трампа є завершення російсько-української війни. Ще минулого літа він заявляв, що зможе закінчити її за день. Після того, як Трамп став президентом, було декілька раундів перемовин в Саудівській Аравії, поїздки Володимира Зеленського в Білий дім, а спецпредставника президента США Стіва Віткоффа в Кремль, декілька варіантів мирних планів, і врешті пропозиція з семи пунктів від Сполучених Штатів про завершення війни та погроза вийти з процесу, якщо цей план не приймуть Україна та Росія. В ньому, зокрема, йдеться про повне припинення вогню, про те, що Україна не може вступити в НАТО, Росія продовжить контролювати захоплені території, а США визнають Крим російським. РФ надала свою пропозицію у відповідь, яка не дуже відрізняється від вимог Путіна на початку повномасштабного вторгнення.
"Трамп може створювати події, навіть якщо вони не мають спільного з реальністю. Найкращим прикладом є його ідея про те, що він збере Зеленського і Путіна в одній кімнаті й розв'яже проблему за 24 години. Так роблять продавці вживаних автомобілів. Вони скажуть вам усе, що, на їхню думку, ви хочете почути. А коли цього не відбувається, звинувачують у цьому когось іншого. Це — класичний Трамп. Але реальність завжди переважає над уявними наративами. І це також зіграє проти Трампа", — вважає Джон Болтон.
"Я не думаю, що для когось стало несподіванкою, що президент Трамп не зміг завершити війну за 24 години. До Сполучених Штатів треба нині ставитися як до посередника, який вважає, що Путін — раціональний переговірник, що просто хоче отримати трохи того, що прагне. Думаю, саме цього очікувала команда Трампа. Тепер вони усвідомлюють, що все не так просто", — пояснює Даг Клейн.
Трамп не зміг закінчити й іншу війну — між ХАМАС та Ізраїлем, в якій Вашингтон також виступає перемовником. В січні країни уклали угоду щодо припинення вогню та звільнення заручників — проте цього досі не сталося. На початку березня Дональд Трамп вчергове закликав ХАМАС таки негайно звільнити заручників і покинути території Сектора Гази.
Чого чекати далі від Трампа
У команди Трампа уже є план на наступні 100 днів президентства: зосередитися на торгівельних угодах та мирних переговорах, повідомили у Білому домі.
На думку Джона Болтона, найближчі 3-4 місяці будуть визначальними для Трампа, якщо говорити про рейтинги його підтримки. "Побачимо, чи не впаде країна в рецесію в результаті ускладнень, спричинених тарифами та торговою війною. Гадаю, більшість американців думає про це: чи виглядає економічне майбутнє кращим, чи загрожує нам посилення інфляції, уповільнення зростання економіки? Усі ці речі можуть підірвати основні меседжі передвиборчої кампанії, що принесла Трампу перемогу над Байденом. Якщо це станеться, Трамп матиме реальні політичні проблеми", — каже Болтон.
Пол Поаст прогнозує, що швидкість, з якою Трамп впроваджує зміни, збережеться, бо для цього є прагматична причина: у 2026 році відбудуться проміжні вибори до Конгресу, які вирішать, чи залишаться обидві палати під контролем республіканців як це є зараз. "Тому вони так сильно намагалися використати ці 100 днів. Проблема в тому, що вони створили стільки хаосу, що думаю, врешті можуть втратити все", — каже Поаст.