"Наймасштабніша депортація в історії США" була однією з обіцянок Дональда Трампа під час його передвиборчої кампанії. Коли він переміг, анонсував: щороку висилатиме щонайменше по мільйону іноземців, які перебувають в Америці без документів, і почне це робити з перших днів президентства. А ще він казав, що знищить наркокартелі у США і так скоротить рівень злочинності.
Ця "наймасштабніша депортація" в обіцяних обсягах поки так і не почалася. Чому усе виявилося складніше, ніж уявляв президент, які наслідки матиме міграційна політика США, та що буде з американською економікою, якщо Трампу таки вдасться здійснити план — пояснює Суспільне.
Утілення зла
В перші дні після приходу Трампа до влади американські медіа публікували кадри рейсів із депортованими з території США нелегальними мігрантами. Їх відправляли на військових вантажних літаках додому — здебільшого до країн Латинської Америки. Частину мігрантів направили до військової бази США в затоці Гуантанамо на Кубі, в якій раніше утримували військовополонених. Трамп пояснив це тим, що вони — злочинці, і США не вірять, що країни, куди вони мають депортувати цих людей, зможуть їх утримати від нових спроб перетнути кордон зі Сполученими Штатами.
Зображення Трампом мігрантів як злочинців було наріжним каменем його передвиборчої кампанії. Іноді його заяви ставали приводом для мемів, як-от вислів під час дебатів з кандидаткою від демократів Камалою Гарріс, що "У Спрингфілді (штат Огайо) новоприбулі їдять собак і котів". Часом лунали й серйозніші звинувачення. "Вони отруюють кров нашої країни. Вони вже отруїли психіатричні заклади та в’язниці по всьому світу. Не тільки в Південній Америці, не тільки в трьох-чотирьох країнах, які нам спадають на думку, але в усьому світі", — казав Трамп на одному з передвиборчих мітингів.
Хесус де ла Торре, помічник директора з питань глобальної міграції в Hope Border Institute — організації, що базується у прикордонному з Мексикою Ель Пасо (штат Техас) — припускає, що мета цих заяв — зробити так, щоб американці боялися всіх мігрантів загалом. В адміністрації Трампа ж наголошують, що головний акцент у депортації — все ж на мігрантах, які вчиняли злочини. Наприклад, 24 січня у Білому домі повідомили про арешт понад 538 нелегалів, з яких нібито 373 людини — з кримінальним минулим. Частина з них — учасники венесуельської банди "Трен де Арагуа", з якими Трамп пообіцяв боротися, як і з наркокартелями, що діють на території США.
Однак як зʼясували журналісти американського National Public Radio, загалом озвучені адміністрацією Трампа цифри людей з кримінальним минулим, яких депортують, перевищені.
"Він хоче подати це так, ніби більшість з цих людей є жорстокими злочинцями, але їх могли заарештувати за незначні злочини — крадіжку в магазині чи щось подібне. Та й судимості могли бути, наприклад, 20 років тому", — каже у розмові з Суспільним Ніколь Наріа, старша репортерка Vox з питань політики і суспільства.
На думку Стівена Камароти, директора з досліджень Центру імміграційних досліджень, мотивація Трампа — відповідати запиту американців, які, мовляв, потерпають від засилля мігрантів. Камарота визнає, що президент часом вдається до надто радикальних інструментів, але загалом підтримує міграційну політику нової адміністрації. "Той факт, що нелегальним мігрантам буде гірше жити в їхніх рідних країнах, не є для нас причиною дозволяти їм залишатися", — пояснює дослідник.
Слова Камароти підтверджує заява прессекретарки Білого дому Керолайн Левітт — мовляв, політику Трампа щодо депортацій підтримують 83% американців. Нещодавнє опитування Pew Research Center — незалежного дослідницького центру, який відстежує демографічні тенденції — наводить дещо інші цифри: депортацію людей, які проживають у США нелегально, підтримує більшість американців, але не 83%, а 59%. З них 35% абсолютно підтримують дії адміністрації президента.
"Погляньмо на людей, які оточують Трампа. Багато з них переймаються за "білу Америку", і за те, що її влада розмивається. Тож думаю, тут є елемент расизму. Також Трамп вважає, що це (жорстка міграційна політика — ред) може підвищити його рейтинг схвалення в Білому домі", — каже Ніколь Наріа.
Як виникла проблема
За даними Pew Research Center, нині у Сполучених Штатах мешкає приблизно 11 мільйонів мігрантів без документів. З них майже 8,5 млн — працевлаштовані, і це — до 5% усієї робочої сили у США.
Для тих з них, хто прагне легалізуватися, час розгляду заявок становить близько пів року. Деякі чекають на рішення роками, ба навіть десятиліттями. За даними організації Transactional Records, минулого року кількість нерозглянутих справ про надання притулку перевалила за мільйон.
За словами Хесуса де ла Торре, це говорить про те, що проблема в тому, що уся система міграційної політики Сполучених Штатів застаріла. "Замість того, аби подбати про гуманітарні потреби цих людей, Сполучені Штати зосередилися на захисті кордону, мілітаризації міграційного контролю та, зокрема, на скасуванні права шукати притулку в США. Криза розгортається саме через таку обмежувальну політику. У людей багато страху, невизначеності. Вони чують про примусові операції (з видворення — ред). Бояться відпускати дітей до шкіл, ходити до церков чи синагог, до лікарень, навіть, на роботу", — каже Хесус де ла Торре.
Реальність і проєкт Трампа
Дональд Трамп критикував свого попередника Джо Байдена за надто мʼяку міграційну політику. За час адміністрації Байдена з США видворили понад 4,5 млн людей. Правда, Байден меншою мірою вдавався до депортацій, а більше до "примусового повернення" — будь-яку людину, що незаконно перетнула кордон США, могли повернути назад. Але обмежень на нову спробу вʼїхати до країни для неї не було.
Від дня інавгурації Трампа найбільша кількість щоденних арештів нелегальних мігрантів сягнула цифри у 1100 випадків (NBC підрахували, що аби президенту виконати обіцянку про мільйон депортацій на рік, треба щодня депортувати десь 2700 людей). Стівен Камарота не береться оцінювати, наскільки реалістичними є шанси, що врешті мільйони мігрантів залишать США. Але каже, ідея Трампа полягає не лише у депортації — це й інструмент стримування: "Якщо все більше людей відправлятимуть додому, все більше будуть казати: краще я не поїду (в США — ред)".
Ще один аспект, який впливатиме на успішність міграційної політики Трампа — підтримка всередині американського суспільства. За словами Хесуса де ла Торри, проблема тут в тому, що американцям не пропонують альтернативних сценаріїв: як врегулювати ситуацію без арештів та депортацій.
"Коли ви запитуєте в американців, чому вони віддають перевагу: масовій депортації чи наданню громадянства — більшість підтримують другий варіантОпитування Pew Research Center (літо 2024-го) показало, що 6 із 10 виборців стверджують, що іммігрантам без документів слід дозволити "залишатися в країні на законних підставах, якщо дотримані певні вимоги". І така ж частка — 58%, виступає за те, щоб "дозволити іммігрантам без документів легально працювати та залишатися в країні, якщо вони одружені з громадянином США". Надання громадянства гарантуватиме безпеку для всіх, надасть більше можливостей і дозволить таким людям сплачувати податки у прозоріший спосіб", — каже Торре.
За оцінками Американської ради з міграції, ідея Трампа обійдеться США у щонайменше 315 мільярдів доларів. І це не рахуючи додаткові витрати на затримання і вивезення десь 11-13 млн людей. Ніколь Наріа пояснює: ці гроші підуть на центри утримання, тимчасові притулки, додатковий персонал на кордоні, оплату праці тисяч імміграційних агентів. "Також треба доукомплектувати персонал судів, інакше справи можуть розглядатися багато років", — пояснює Наріа.
За словами директора програми "Північна Америка" Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександра Краєва, варто розділяти риторику Трампа й інструменти, які у нього є для масової депортації: "Досі не ухвалили федеральний бюджет, досі нема бюджету на прикордонне врегулювання. Тому значна частина трампівських ініціатив поки що зависає на рівні політичних наративів. Бо немає грошей, аби їх виконувати".
Наслідки для економіки США
У прихильників міграційної політики Трампа є контраргумент: мовляв, витрати на посилення міграційного контролю та видворення мігрантів все одно менші, ніж суми, які США зараз витрачають на мігрантів.
"Це не тому, що мігранти не працюють. Головна причина — переважна більшість з них не має достатньої освіти, а отже заробляє не дуже багато, і, відповідно, платить не великі податки. Але і вони, і їхні діти мають право на соціальні послуги. Ось чому нелегальна імміграція врешті коштує платникам податків дорого", — пояснює Стівен Камарота.
Проте за даними Американської ради з міграції, масова депортація працівників з різних галузей промисловості США зменшить ВВП країни у кращому випадку на 4%, а в гіршому на майже 7% та врешті призведе до сильнішого скорочення податків.
"Мігранти працюють у критичних галузях. Наприклад, під час пандемії (COVID-19 — ред) багатьох з них назвали критично важливими працівникамиУ дослідженні, заснованому на даних Бюро перепису населення, йдеться, що у розпал COVID-19 69% незадокументованих працівників-іммігрантів мали роботу, яка вважалася "необхідною" для боротьби з пандемією, бо вони працювали в галузі охорони здоров’я та надання персональних послуг, догляду. Якщо депортація буде в тому масштабі, про який говорить Трамп, це буде дуже шкідливо з економічної точки зору", — каже Ніколь Наріа.
Якщо план Трампа вдасться втілити, це матиме три основні наслідки пояснює Олександр Краєв: "По-перше — кардинальна зміна ринку робочої сили. По-друге — внутрішньопартійний конфліктУ команді Трампа суперечка щодо віз для іноземних робітників. Ілон Маск та представники американських техгігантів виступають за збільшення кількості робочих віз для кваліфікованих працівників. Але це не вкладається в міграційну політику Трампа, яка прагне мінімізувати прибуття іноземців в адміністрації Трампа. По-третє — неможливість паралельно втілювати й масову депортацію, і війну з наркокартелями. Останні будуть використовувати питання депортації, щоб стимулювати збільшення кількості злочинів, нелегального перетину кордону. Тож Трамп "наривається" на соціоекономічний конфлікт, який поки що незрозуміло, за які гроші і якими спеціалістами вирішувати".