4 березня президент США Дональд Трамп запровадив нові тарифи на товари, які Сполучені Штати імпортують з Мексики, Канади й Китаю — трьох найбільших торгівельних партнерів США. Товари з Канади й Мексики будуть обкладатися 25% митом, з Китаю — 20%. Навіщо Вашингтон пішов на цей крок і які наслідки він означатиме для всіх сторін — пояснює Суспільне.
Чому США вводять мита
Торгівельні війни й питання мит були характерною рисою першого терміну Дональда Трампа у Білому домі. Вони ж стали основним пунктом з-поміж його економічних планів і під час передвиборчої кампанії-2024. 5 березня, вперше виступаючи у Конгресі, Трамп вчергове про це нагадав:
"Ми лишимо собі трильйони доларів, які створять робочі місця в небачених раніше масштабах. Протягом десятиліть нас обдирали майже всі країни на землі, і ми більше не дозволимо цьому статися".
Міністр фінансів Скотт Бессент так пояснював тактику впровадження мит: США будуть їх використовувати у три способи. По-перше — щоб виправити "несправедливу торгівельну практику", що начебто має відродити американську промисловість. По-друге — щоб збільшити надходження до бюджету. По-третє — мита, замість санкцій, стануть важелями впливу на інші держави.
У Білому домі теж наголошують на цьому: мовляв, хочуть у такий спосіб притягнути до відповідальності країни за невиконані обіцянки — зокрема, зупинити нелегальну міграцію та боротися з надходженням фентанілу та інших наркотиків до США. На думку Трампа, цим займаються мексиканські наркокартелі, їхня діяльність поширюється й на Канаду, де, як каже президент США, зростає кількість фентанілових лабораторій.
"Проблема фентанілу справді існує і, за певними даними, десь приблизно 100 тисяч людей в США щороку помирають від вживання наркотиків. Але здається, ця проблема не стільки пов'язана з нинішніми тарифами, а радше є приводом — країни можуть працювати над нею, не пов'язуючи її з торгівлею", — говорить Наталія Бутирська, експертка з питань Східної Азії, старша аналітикиня Центру "Нова Європа".
Проти кого запроваджені мита
Нові мита стали одним з найбільших підвищень тарифів у США з 1930-х, пише Bloomberg. Сполучені Штати їх впровадили проти Канади та Мексики (25% на більшість імпорту) й Китаю (до 20%). На ці три країни припадає понад третина продукції, що ввозиться до США.
У випадку КНР мита вводили у два етапи. Ще з 4 лютого за усі товари, імпортовані з Китаю, США почали стягувати 10% мит. КНР відповіла дзеркальними діями — запровадила від 10 до 15% податку на деякі американські сільськогосподарські товари. А ще під них потрапила й низка авіаційних, оборонних і технологічних компаній США: Пекін вніс їх до "списку ненадійних організацій" і запровадив експортний контроль.
За місяць США подвоїли мита, в МЗС Китаю застерегли: "Якщо Сполучені Штати продовжуватимуть вести тарифну, торгівельну чи будь-яку іншу війну, китайська сторона буде боротися з ними до кінця". Міністр оборони США Піт Гегсет відповів, що США "готові" розпочати війну з Китаєм.
Проти Канади й Мексики Вашингтон запровадив 25% мита. Хіба що на канадські енергоносії мито поки становить 10%. Ці обмеження мали запрацювати ще у лютому, але тоді Трамп вирішив пригальмувати з рішенням і поспостерігати, як ці країни будуть виконувати обіцянку посилити нагляд за нелегальним обігом фентанілу і контролем кордону. Та врешті США їх ввели.
"Це буде сильний удар для Канади й Мексики. Ймовірно, обсяги експорту цих країн впадуть: деякі аналітики прогнозують падіння до 60-70%. Навряд чи це станеться, але падіння може бути на багато десятків відсотків", — розповів Суспільному фінансовий аналітик Андрій Нестерук.
За даними дослідження економістів S&P Global, яке цитує The New York Times, у Мексиці найбільш вразливими до підвищення мит є галузі автомобілебудівництва та виготовлення електрообладнання, у Канаді — переробка корисних копалин.
На мита від США Канада заявила: у відповідь може обмежити доступ Сполучених Штатів до своїх енергоносіїв. Країна є головним постачальником нафти до США, а також забезпечує електроенергією 30% американських штатів.
"Сполучені Штати розпочали торгівельну війну проти Канади, їхнього найближчого партнера та союзника [...]. Канада запровадить 25% мита на американські товари вартістю 155 мільярдів доларів. Ми почнемо з мит на товари на 30 мільярдів доларів негайно, та запровадимо мита на решту американських товарів на 125 мільярдів доларів через 21 день", — анонсував премʼєр-міністр Джастін Трюдо.
Мексика також готує відповідь США у вигляді "тарифних і нетарифних заходів", заявила президентка Клаудіа Шейнбаум. За її словами, країна прагне "поваги з боку її північного сусіда", а деталі реакції Мехіко оголосить 9 березня. Водночас Шейнбаум уточнює: готова до співпраці зі США у боротьбі з наркотиками: для цього вона погодилася відправити 10 тисяч військовослужбовців на американо-мексиканський кордон.
Наслідки для США
Як пише The New York Times, коли Трамп запроваджував мита проти Китаю під час першого президентського терміну, значний економічний тягар від них понесли споживачі у самих же США. Цей сценарій може повториться — за даними Bloomberg, для американських домогосподарств зростання мит на експорт означатиме додаткові витрати до двох тисяч доларів на рік.
"Китай слугує важливим ринком збуту для Сполучених Штатів. Торік КНР закупила у США сільгосппродукції на майже 30 мільярдів доларів. Це чимала сума, і туди входить широкий спектр товарів. Запровадження тарифів у відповідь з боку КНР було розраховано для того, аби Сполучені Штати, і американські фермери зокрема, відчули на собі певні наслідки боротьби між двома країнами", — каже Наталія Бутирська.
Американські фермери вже невдоволені запровадженням мит, бо це підвищить вартість ресурсів, як-от добрива, що "вдарить по сільській місцевості Америки", пише Financial Times. Фермери також занепокоєні тим, що мита обмежать їхній доступ до деяких з найважливіших експортних ринків США для основних харчових продуктів — кукурудзи, соєвих бобів і свинини. Канада та Китай уже обклали митами американську сільськогосподарську продукцію, зокрема пшеницю та птицю.
Загалом, за даними Reuters, запровадження Трампом мит загрожує експортному сектору американської сільськогосподарської продукції обсягом 191 млрд доларів.
Зростання цін США може відчути й на продуктах, зокрема балаклії. Наприклад, більшість авокадо до країни імпортується з Мексики, і вони можуть подорожчати у найперші ж тижні після того, як мита набудуть чинності.
Зростання цін на товари тривалого користування буде повільнішим, але врешті це станеться. The New York Times наводить приклад американського виробництва автомобілів. Деталі для них кілька разів перетинають кордони США, Мексики та Канади, тож через мита середня ціна авто у США може зрости на три тисячі доларів.
"Ціни зростуть навіть на товари, на які мита не ввели, оскільки компанії, які їх виробляють, будуть закладати в ціну компенсацію за ймовірні тарифи", — каже Євген Костогризов, аналітик Ради зовнішньої політики "Українська призма".
Історія з митами ризикує стати ще глобальнішою. Якщо мита щодо Канади, Мексики та Китаю збережуться, наступною постраждає Європа, вважає Джордж Саравелос, глобальний керівник відділу FX Research Deutsche Bank. "Ці тарифи стануть серйозним негативним потрясінням глобального зростання, достатнім для того, щоб штовхнути багато економік у рецесію", — каже він.
На думку Саравелоса, мита стають своєрідною тактикою "переговорів" Трампа, точніше одним зі способів тиску на партнерів.