Перейти до основного змісту

Кому вигідний план США про мир в Україні та чому Крим — це принципове питання? Реакція світових медіа на перемовини

Президент Дональд Трамп на північній галявині Білого дому у Вашингтоні, 23 квітня 2025 року. AP/Mark Schiefelbein

Трамп знову критикує Зеленського, бо той не погоджується визнавати Крим російським. Президенту ж США "байдуже" на півострів, він "просто хоче, щоб війна закінчилась" і вважає, що з РФ угода вже є. У медіа просочилися пропозиції США з 7 пунктів, як закінчити війну — серед них, зокрема, відмова України від Криму та вступу до НАТО. Якщо ідеї Вашингтона не підтримають обидві сторони, Штати грозяться вийти з перемовин. Тим часом російська армія в ніч на 24 квітня атакувала Україну 215 ракетами і дронами, є загиблі. Суспільне зібрало огляд іноземної преси про останні новини "перемир’я".

Що передувало та про які умови США дізнались журналісти

Офіційно ні США, ні Україна не оголошували, які ж саме умови запропонував Вашингтон. Газета The Telegraph із власних джерел перелічила, ймовірний план перемирʼя від Штатів:

  1. негайне припинення вогню;
  2. прямі переговори між Україною та Росією;
  3. Україна утримається від вступу в НАТО, але може вступати в ЄС;
  4. офіційне визнання США російського суверенітету над Кримом і де-факто визнання інших окупованих територій;
  5. Україна отримає доступ до гирла Дніпра, а РФ виведе війська з частини захоплених територій; ЗАЕС — під контролем Штатів;
  6. Україна зі США підпише угоду про надра;
  7. налагодження відносин між Штатами та Росією, зняття американських санкцій, співпраця двох країн в енергетичній сфері.

Міністерка економіки Юлія Свириденко під час зустрічі в Лондоні з делегаціями Франції, Британії та Німеччини 23 квітня наголосила: Україна готова до переговорів, але не готова здаватися. Київ не погодиться на заморожений конфлікт і не визнає окупацію Криму. Європейські країни вкотре підтвердили, що в будь-якій мирній угоді має бути дотримана територіальна цілісність України.

Позиція Європи

Британська Financial Times поговорила з посадовцем, ознайомленим з переговорами в Лондоні. За його словами, у Сполученому Королівстві, Франції та Німеччині зростає занепокоєння через жорстку позицію США щодо України. Чиновник припускає, ці три країни намагаються знайти точки дотику для угоди, "яка б не змушувала Україну порушувати червоні лінії, але могла б передбачати певний рух Києва в бік передання територій (Росії — ред) як кінцевої точки перемовин".

Як пише FT, Зеленський певний час начебто був готовий погодитися на де-факто російський контроль над окупованими регіонами в обмін на західні гарантії безпеки. Але за підтримки європейських столиць відмовляється офіціально визнати російський суверенітет над будь-якою територією України.

Джеремі Шапіро, директор американської програми Європейської ради з міжнародних відносин, додав FT, що європейські країни завжди були в слабкій позиції, щоб протистояти США, тож намагаються уникнути прямих протистоянь з Вашингтоном.

У чому небезпека поступитися Кримом

Статус Криму може створити дипломатичну кризу для НАТО, адже офіційна позиція альянсу — ніколи не визнавати контроль Росії над Кримом, пишуть FT.

"Навіть якщо США діятимуть в односторонньому порядку (визнають Крим російським — ред), цим вони заохочуватимуть Москву продовжувати свої претензії в Грузії і Молдові, а також загрожувати іншим колишнім радянським країнам", — додають у матеріалі Financial Times.

Данська газета Berlingske наголосила, що будь-які територіальні поступки України були б передчасними та помилковими, а якщо це буде обговорюватися, то лише як розмінна монета, а не як подарунок Росії. Також можливий компроміс: сторони погодяться, що є розбіжності щодо спірних територій, і відкладуть остаточне рішення на пізніші переговори.

"Однак передчасна відмова від Криму означатиме посилення тиску на сторону, яка зазнала нападу", — ідеться в статті.

Латвійська Neatkarīgā звертає увагу, що питання належності Криму набагато серйозніше, ніж може здатися на перший погляд. Після Гельсінської угодиДокумент підписали 33 європейські держави, а також США та Канада. Він зокрема закріплював підсумки Другої світової війни, викладав принципи відносин між державами-підписантами, в тому числі проголошував принцип непорушності кордонів 1975 року, яка передбачає непорушність кордонів, у світі не відбулося жодної міжнародно-юридично визнаної їхньої зміни. Ті, що були — відбувалися в межах наявних кордонів країн, що розпадалися. Наприклад, СРСР і Югославія.

Якщо приєднання Криму до Росії визнають на міжнародному рівні, це загрожуватиме новою хвилею зсувів кордонів у всьому світі, ідеться в матеріалі.

Для Трампа, додає Neatkarīgā, "немає ні законів, ні уроків історії, ні наслідків для власних дій", проте Путін розуміє архітектуру світової політичної системи. Визнання Криму для лідера Кремля — це його улюблений принцип: хто один раз вклонився, той буде вклонятися завжди.

Німецьке Spiegel пише, що РФ на руку такі "технічні" перемовини, затягування: "Росія виграє час. Кремль хоче отримати максимум переваг, не йдучи на зобов'язальні поступки. РФ хоче звільнитися від санкцій і припинити українські атаки на власні кораблі та енергетичні об’єкти". Медіа підсумовує: якщо Трамп пристане на умови Москви, Росія зможе і подолати ізоляцію на Заході, і продовжувати війну проти України.

Для чого Штатам тиснути на Україну

The New York Times уже в заголовку матеріалу про тиск Трампа на Зеленського назвало план США щодо миру "явно вигідним Росії". Видання додає: незрозуміло, погрози Сполучених Штатів про вихід з перемовин і закиди, що з Зеленським складно домовитися — це бажання змусити українського президента піти на територіальні поступки чи таким чином адміністрація США хоче створити привід відмовитися від військової підтримки України.

Джерела американського видання Politico кажуть, що Білий дім обговорює скасування санкцій щодо російського газопроводу "Північний потік-2" і, можливо, інших російських активів у Європі (хоча для цього потрібна згода європейських країн — ред.). І хоч держсекретар Рубіо вже спростував дані Politico, США і раніше говорили про відновлення економічних зв’язків з Росією. Джерела видання кажуть, що Стів Віткофф — спецпредставник Трампа — висунув ідею скасування санкцій, пов’язаних з енергетикою, і це в уряді Штатів не всі підтримують. Дехто також вважає, що Росія ввела Віткоффа в оману щодо масштабів економічних можливостей співробітництва між РФ і США, якщо Вашингтон відновить ділові зв’язки з Москвою.

Дозвіл Росії відновити постачання газу через "Північний потік-2" знизить світові ціни на газ і поставить американських експортерів зрідженого природного газу у конкуренцію з Росією, прокоментував Politico Лоран Русецкас, виконавчий директор компанії з аналізу ринку S&P Global Commodity Insights.

The Wall Street Journal опублікувало колонку Майкла Аллена: "Україна може стати Афганістаном Трампа". Редактор згадує, як у 2021 році Джо Байден припинив підтримку афганського уряду та вивів війська з країни, після чого її контролює Талібан. "Афганський уряд не був готовий тоді, і Європа не готова зараз, особливо враховуючи зростання могутності Росії", — каже Аллен.

Колумніст вважає, що якщо Трамп справді хоче досягти миру в Україні, який триватиме й після його каденції, він повинен продовжувати надавати військову підтримку Києву, поки Європа не зможе компенсувати постачання Штатів. Бо Путін, на думку Аллена, не зупиниться.

Топ дня
Вибір редакції