В 2024 році Різдво Христове вдруге відзначатимуть 25 грудня. Яка різниця між календарями і чому при переході до нового календаря Україна просто повернулася до того, що було у церкві раніше розповів Суспільному кандидат філософських наук, викладач суспільних дисциплін ліцею №1 Житомира Юрій Ковтун.
Від 1 вересня 2023 року Православна церква України та Українська греко-католицька церква перейшли на новоюліанський календар. Після цього різниця між відзначенням церковних свят за різними календарями почала складати 13 днів. За словами науковця Юрія Ковтуна, дата відзначення Різдва 25 грудня є умовно новою.
"Календар це певна система, яку укладають люди, що займаються астрономією і яка впорядковує наш час відносно пір року. Календарна реформа назрівала, про неї говорили в українському суспільстві і до повномасштабного вторгнення Росії. Але за інших обставин на її підготовку, прийняття й втілення пішли б десятки років. Повномасштабне вторгнення настільки прискорило цей процес, що він втілився в два роки. І це ще одна наша, насамперед, духовна перемога у екзистенційній війні за українську незалежність", — сказав Юрій Ковтун.
Історик пояснив, чим же відрізняються між собою календарі.
Юліанський календар
Юліанський календар, який увів римський імператор Гай Юлій Цезар наприкінці 46 року до н.е., містив похибку, адже в ньому рік був на 11 хвилин і 13,9 секунд довшим від справжнього астрономічного року. У 1570 році астрономи виявили неточність — у ХVІ столітті відставання юліанського календаря від сонячного року становило 10 днів. Станом на 2024 рік вказана різниця вже складає 13 днів, а після закінчення нинішнього століття у 2100 році складатиме 14 днів.
Григоріанський календар
Більш точним календарем став григоріанський, запроваджений Папою Римським Григорієм XIII у жовтні 1582 року. У межах цього календаря розходження в один день з астрономічним роком накопичувалося раз на 3323 роки, а не на 128 років як в юліанському. Григоріанський календар таким чином визнаний як міжнародний стандарт часового обліку.
Новоюліанський календар
У 1923 році сербський астроном Мілутін Міланкович за підтримки Сербського і Константинопольського патріархів і влади Королівства сербів, хорватів, словенців (з 1929 року — Югославії) створив новоюліанський календар, в якому згадане добове розходження трапляється один раз на 43,5 тисячі років. У цьому ж році він був затверджений на конгресі православних церков.
В чому подібність і відмінність календарів
До 2800 року григоріанський та новоюліанський календарі збігаються.
Впродовж 400 років:
- юліанський календар має 300 звичайних років і 100 високосних;
- григоріанський календар має 303 звичайних роки і 97 високосних. Тобто на 400 кожні років трьох високосних років не буде. Наприклад, у 2100 році високосного року не буде, хоча він має випадати за розрахунком. Ця різниця зробила календар точнішим. Він буде відставати від сонячного року на один день аж у 4909 році.
Новоюліанський календар має таку ж саму дату Пасхи, що й юліанський календар. Вона змінюється, але кожного року в усіх православних Великдень відзначається в один день. Тобто нерухомі свята змістилися на своє місце, можна сказати. Бо у книгах церковних, за якими проводять богослужіння, дата Різдва — 25 грудня, дата Богоявлення – 6 січня і так далі. Тобто всі дати всіх свят, які ми зараз будемо святкувати, ми просто повернулися до того, що і було у церкві.
Кандидат філософських наук Юрій Ковтун розповів, що григоріанський календар у світському житті радянської Росії був запроваджений 26 січня 1918 року. А уряд Української Народної Республіки також був затверджений 12 лютого 1918 року, згідно з яким відбувся перехід на новий календар. Однак, православна церква на теренах Московії та України продовжила використовувати старий юліанський календар, який завжди виступав елементом протиставлення західним християнським традиціям, сказав науковець.
"Адже григоріанський календар введено з ініціативи Папи Римського у ХVІ столітті в умовах жорсткого релігійно-духовного протистояння між католицьким Заходом і православним Сходом. І будь-яких інших підстав, окрім очевидної політичної доцільності, у тому не було, адже до уваги не бралися ані точність григоріанського календаря, ані будь-які інші раціональні фактори. У такий спосіб Російська православна церква намагалася утримати православних вірян Російської імперії та СРСР за своєю "залізною завісою", перешкоджаючи екуменічному рухові щодо діалогу і зближення християнських конфесій", — прокоментував Суспільному календарну реформу історик Юрій Ковтун.
Раніше в коментарі Суспільному Архієпископ Житомирський і Поліський ПЦУ Володимир сказав, що кожна реформа має якісь свої болісні ефекти. Але через реформи відбувається відродження держави, запроваджуються різні проекти, зокрема, освітянські або медичні, які йдуть на користь.
"Так само і з календарем. Там нічого страшного немає. Але треба визнавати і нашу астрономічну науку. Ось Різдво, як доводили це святі отці, повинно бути в період, коли починає ставати більший день. А виходить, раніше у нас Різдво на цілих 13 днів не співпадало із цим природним явищем, яке починалося після зимового сонцестояння. Українська православна церква ніяких наслідків, як ми бачимо вже за другий рік календарної реформи, не понесла. І це говорить про те, що люди зрозуміли, що це, в першу чергу, не богословський трактат, а науковий. І те, що давно запровадила Європа, нам давно треба було прийняти", — сказав архієпископ Володимир.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp
