"Тариф — це найкрасивіше слово в словнику", — говорив Дональд Трамп під час передвиборчої кампанії. 4 березня він впровадив мита проти Канади, Мексики та Китаю, а 2 квітня додав до них ще 180 країн. Колишній премʼєр-міністр Канади Джастін Трюдо назвав це торгівельною війною. Президент Сполучених Штатів каже, що це — "День звільнення Америки". Суспільне розповідає, як підвищення мит США проти майже всього світу вплине на глобальну економіку та як позначиться на Україні.
Навіщо США запроваджують мита
Запровадити мита для країн, які експортують товари до США, було однією з обіцянок Дональда Трампа під час його передвиборчої кампанії. Він аргументував це тим, що ці країни буцімто "обкрадають" Америку, адже накладають більше мито на продукти із США, аніж Вашингтон на їхні товари.
Загалом, наприклад минулого року, США імпортувало товарів на 4,1 трлн доларів, а експортувало — на 3,1 трлн доларів.
В березні Сполучені Штати ввели тарифи на майже всі товари з Канади (25%), Мексики (25%) та Китаю (10%). Виняток Білий дім зробив для канадських енергоносіїв.
Згодом Трамп оголосив про плани впровадити мита на товари зі всіх країн. Вони мали піднятись на 10-20%. Проте врешті цифри для деяких країн стали більшими.
Проти кого саме США ввели мита
2 квітня Вашингтон запровадив базове мито у 10% на всі товари з усіх країн, за винятком тих, що відповідають умовам USMCA (це угода про вільну торгівлю між США, Мексикою та Канадою, а на ці дві країни Вашингтон наклав мита раніше). Йдеться про 120 країн, серед яких Україна, Британія, Бразилія, Аргентина та інші.
Для інших 60 країн США запровадили ще вищі тарифи на експорт. У цей список потрапили зокрема Вʼєтнам (46%), Таїланд (36%), Китай (34%), Південна Корея (25%), Японія (24%), і загалом Євросоюз (20%). Ці підвищені тарифи Вашингтон пояснив тим, що ці країни встановили вищі (за 10%) тарифи для США, або роблять інші дії, які підривають економічні інтереси Америки.
Загалом під мито потрапляють майже всі товари, окрім сталі, алюмінію, міді, фармацевтики, напівпровідників, деревини, золота у зливках, енергоносіїв та певних мінералів, яких немає в США.
Імпортери почнуть сплачувати базове мито у 10% з суботи, 5 квітня. Вищі тарифи почнуть діяти з 9 квітня.
Як США рахували, кому — скільки відсотків мит
Торгівельне представництво США опублікувало формулу розрахунків мита. Її основа — загальний експорт та імпорт між країнами. Різниця між цими надходженнями та витратами називається сальдо. Його переводили у відсоток, та ділили на 2. Видання Bloomberg наводить приклад розрахунків тарифів для Китаю. Минулого року КНР продала товарів США на 438 млрд доларів, а придбала — на 295 млрд доларів. Відповідно, Пекін отримав більше на 68%, аніж витратив. Далі ці 68% поділили на 2 та отримали фінальний тариф у 34%.
Країни, які продавали менше товарів США, аніж купували (або стільки ж), отримали мінімальний тариф у 10%.
Видання Financial Times називає такий метод "безглуздим" та "нерелевантним", адже є країни, в яких США скуповує у великих обсягах якісь товари, яких не має у себе, а ті країни просто не в змозі закупити товари у США на ту ж суму.
Хто не потрапив під мита
Серед великих країн — Росія, Білорусь, Північна Корея і Куба. За словами міністра фінансів США Скотта Бессента, РФ не внесли до списку, бо Сполучені Штати не торгують з Росією через санкції. Хоча, за даними видання Axios, минулого року товарообіг між США та Росією все ж склав 3,5 млрд доларів (для прикладу, у 2021-му він був у 10 разів більший і становив 35 млрд доларів).
Також нові тарифи США не впровадили проти Сейшельських островів, Ватикану, Палау, Сомалі, Палестини й, окремо, Гренландії, хоча мита проти Данії, частиною якої є острів, Сполучені Штати ввели. "Гренландія, хоч і належить Данії, проте не входить до ЄС. Тому мита проти неї не запроваджені. Можливо, по "сусідській" квоті", — говорить старший економіст Центру економічної стратегії Володимир Ланда.
Як відреагували країни, проти яких ввели мита
Рішення Трампа вже розкритикували Італія, Польща, Ірландія, Швеція та Австралія. Ці країни запропонували США "перейти до діалогу". Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що рішення Вашингтона завдає шкоди як бізнесу, так і споживачам у всьому світі, й особливо — трансатлантичним економічним відносинам.
Китай, загальні мита якого можуть сягнути 54% (34% нових, та 20%, які запровадили раніше), пригрозив запровадити дзеркальні тарифи.
Як все це вплине на світову економіку
За словами старшого економіста Центру економічної стратегії Юрія Гайдая, поки важко спрогнозувати чіткий ефект від подібних мит, проте "ефективність глобальної економіки спаде", каже він.
Такої ж думки й голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський, але він прогнозує, що "через певний час тарифи будуть переглядатися". Також Бураковський каже, впроваджені США мита не мають значно вплинути на курс долара та євро, проте невеликі коливання можливі.
Натомість у довгостроковій перспективі, долар таки може втратити статус світової валюти, припускає головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус: "Якщо ці дії призведуть до обʼєднання всіх проти Сполучених Штатів, на виході буде дедоларизація світової економіки".
Як мита вплинуть на США
Вашингтон заявляє, що підняття мита має "зміцнити міжнародну економічну позицію Сполучених Штатів і захистити американських працівників". Йдеться, зокрема, і про зменшення держборгу США, який зараз становить 36 трлн доларів. Трамп вважає, що мита принесуть країні "трильйони доларів". Аналітики Capital Economics підрахували, що щороку надходження становитимуть близько 700 млрд доларів.
"Трамп за рахунок мит планує наповнити бюджет США. Також американські виробництва, які зараз перебувають за кордоном, повертатимуться до Штатів (щоб не сплачувати мита — ред), — прогнозує Бураковський. — Але в кінцевому випадку імпортне мито платить споживач, а не країна, звідки приходить товар. Будь-яке підвищення цін, як правило, веде до інфляції".
На підняття мит вже відреагували й американські фондові ринки. Акції Nike впали на понад 10%, Apple на 8%, Nvidia — майже 7%. Також впала і криптовалюта, наприклад, Bitcoin втратив 5% вартості.
Як тарифи вплинуть на Україну
"Складно, але не критично", — так у себе Facebook сторінці написала міністерка економіки Юлія Свириденко. Минулого року Україна експортувала до США товарів на 874 млн доларів, з яких 363 млн припало на чавун і ще 112 млн — труби. При цьому імпорт з США в Україну склав 3,4 млрд доларів.
"Якщо все залишиться як є, то американське універсальне мито вдарить в основному по малих виробниках. Тому ми вже працюємо над тим, щоб для України були кращі умови", — написала Свириденко.
Найбільше з українських підприємств можуть постраждати виробники металургійної продукції, вважає Іван Ус. До прикладу, до США експортувалось 73% українського чавуну. Проте з березня на таку продукцію, зокрема, на сталь та алюміній, вже і так діють мита у 25%.
За словами нардепа, заступника комітету з питань фінансів Ярослава Железняка, якщо ЄС, Китай та Індія запровадять дзеркальні тарифи на товари з США, Україна матиме вікно можливостей для заходу на ринки цих країн.
