Міністр освіти та науки України Сергій Шкарлет заявив, що Державна служба якості освіти проведе моніторинг дистанційної форми навчання. Експертка з питань шкільної освіти та співзасновниця організації “Батьківський контроль” Оксана Макаренко розповіла в ефірі Українського радіо, що в деяких випадках дистанційна форма цілком може замінити звичайну, а також пояснила, чому “дистанційку” українські посадовці, вчителі, школярі та їхні батьки сприймають радше як вимушений крок.
На думку Оксани Макаренко, дистанційне навчання Україні демонструє меншу ефективність через відсутність контакту між учнями та педагогами.
“Дистанційка” в Україні менш ефективна не лише через те, що діти перевантажені, а й через низький контакт між вчителем і учнем. Трошки покращився результат, ніж навесні, але все одно це не дуже ефективно. І мені дуже шкода, що в такий спосіб дискредитується така форма навчання, яка в новому законі "Про навчання" виведена в окрему самостійну форму”, – розповіла експертка.
Вона зауважує, що якби були підготовлені методики навчання онлайн, а також краще підготовлені вчителі, то дистанційна форма навчання була б ефективнішою.
"Якщо в школі добре побудований процес дистанційної освіти, а ми маємо такі приклади, і я не можу сказати, що така форма навчання – гірша за очну форму навчання. Наприклад, мій син – восьмикласник, на дистанційному навчанні вже вивчає математику на рівні 11-го класу і показав кращі результати. І ті дітки, які мали якісь конфлікти, проблеми в школі, вони зараз спокійніші, добре навчаються, опановують матеріал краще, ніж в школі. Це все – дуже індивідуально ”, – розповідає Макаренко.
Для того, щоб покращити ситуацію з дистанційним навчанням у школах України, на думку Макаренко, необхідно реалізувати три компоненти.
Перший – це електронна платформа, яка є водночас і підручником, і щоденником, і простором для комунікації з учителем.
“Багато матеріалів на платформі адаптовано для самостійного навчання: це і відеоролики, і інтерактивні тести, завдання, квести у формі гри, у формі інфографіки. Це дуже візуально красиво сформовані матеріали для дистанційного навчання, можливість проходити інтерактивне опитування самостійно, у тому числі є платформи, які йдуть за поступом дитини – ускладнюють завдання, якщо дитина може їх розв’язати”, – зазначає фахівчиня.
Другий компонент – це можливість отримати зворотний зв'язок від вчителя.
“Це не може бути в режимі нон-стоп уроку, це – швидше два-три уроки на день, коли вчитель відповідає на запитання, які залишились у дітей після самостійного опанування матеріалу, проводить групові обговорення теми”, – зауважила Макаренко.
Третій компонент – індивідуальні консультації вчителів та самоорганізація учнів.
"Також важливо, щоби був чіткий розклад і розуміння, які завдання треба готувати, скільки часу дається на його виконання. Це не просто щоденник з предметами, завданнями та оцінками, а органайзер роботи учня, який нагадує, що зараз – урок, а зараз – самостійна робота, а зараз – встань і порухайся, зроби вправу для очей", – повідомила експертка.
Крім того, Макаренко радить змінити підхід до системи оцінювання знань під час дистанційного навчання.
"Також дуже важлива система оцінювання. Вона відрізняється від системи оцінювання у звичайній школі. Якісь тести можуть робити машини, а якісь навички може перевірити тільки вчитель", – поділилася експертка.
Читайте також
- У Міносвіти розповіли, як правильно організувати дистанційне навчання для дітей.
- Як організувати дистанційне навчання. 20 відповідей від освітнього омбудсмана.
- Дистанційне навчання під час локдауну: як учні організовують заняття вдома.
