Сфера послуг українською: харківський юрист пояснив суть законодавчих змін і поділився досвідом

Сфера послуг українською: харківський юрист пояснив суть законодавчих змін і поділився досвідом

Ексклюзивно
Сфера послуг українською: харківський юрист пояснив суть законодавчих змін і поділився досвідом Суспільне Харків

16 січня набула чинності норма 30-ї статті Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", за якою українська обов’язкова до використання у сфері обслуговування. Як це має працювати, яка відповідальність встановлена за невиконання закону та які прогалини у ньому є, в токшоу "Про головне" на "Українському радіо Харків" розповів адвокат Євген Ріяко.

Пане Євгене, що змінюється з 16 січня і для кого?

Так, дійсно, з 16 січня вступають такі норми, які зобов'язують, по суті, всю сферу, яка займається продажем товарів та наданням послуг, надавати інформацію про товари та спілкуватися з клієнтом виключно державною мовою. Як це буде реалізовано? Вся електронна торгівля через інтернет-сайти повинна відбуватись із застосуванням української мови. Персональне обслуговування у кафе, барах, ресторанах, магазинах тощо також повинно відбуватися виключно українською мовою.

Це не лише усне спілкування? Інформація, яка розміщуватиметься в інтернеті і стосуватиметься продажу, надання послуг, теж має бути українською мовою?

Так. Передбачено таке правило, що за замовчуванням першою сторінкою повинна бути сторінка на українській мові. Тобто сайт може мати декілька версій, але першою повинна завантажуватися саме україномовна версія, і вся інформація про товари і описи, яка мається на сайті, повинна бути на державній мові. У подальшому клієнт має право обрати іншу мову. Але вже є такі винахідливі підприємці, які разом з ІТ-спеціалістами роблять наступний варіант, коли завантажується україномовна версія і одразу ж з'являється віконце на весь екран, яке пропонує вибрати іншу мову.

І це ж закон не забороняє? Головне, щоб українською була розміщена інформація, а далі вже можна іншою мовою, не лише, наприклад, російською, а й будь-якою іноземною.

Так.

Цей закон поступово набирає чинності і сфери обслуговування ще раніше торкнулося виконання закону про мову. Наприклад, транспортна сфера і так далі. То ми не можемо говорити, що 16 січня — це такий рубікон, це було раніше?

Ні, тому що, наприклад, що стосуються документів, наприклад, які повинні бути офіційно у цих підприємств, вони й так повинні були бути і раніше на українській мові. Щодо спілкування, то насправді деякий відсоток також почав раніше впроваджувати українську мову, тому неможливо сказати, що щось кардинально зміниться. Також є дуже цікаве виключення щодо саме персонального обслуговування. Закон каже, що якщо після того, як, наприклад, офіціант почав обслуговувати клієнта державною мовою, і вони прийшли до згоди щодо обслуговування іншою мовою, то вони можуть продовжувати спілкування іншою мовою.

Офіціант у будь-якому разі повинен почати українською, державною мовою? І не лише офіціант, будь-який представник сфери обслуговування, продажів тощо.

Так, ми не можемо однозначно казати, що, якщо ми почули, що клієнт спілкується на російській, то ми можемо за нього прийняти рішення, що з ним краще спілкуватися на російській мові. Ми повинні розпочати (щодо сфери обслуговування) спілкування українською і лише потім, під час розмови, під час обслуговування, якщо стане зрозуміло, що клієнт бажає іншою мовою, перейти на іншу.

Як діяти, якщо не виконуються норми закону?

Що робити? По-перше, найпростіший спосіб, якщо не вдалося отримати інформацію від персоналу цього закладу, хто є керівництвом, назвемо так, і контакти керівництва, то наступним кроком є звернутися до кутку покупця, де є інформація.

А вони мають зберігатися? Ніяких змін не відбулося?

Відбулося, це має рекомендаційний характер, але в деяких підприємствах такий куток все ж таки є. Ми можемо з'ясувати, хто займається тут бізнесом. Якщо ми кажемо про приватну сферу, то через звернення чи до реєстру юридичних осіб, чи найефективніший спосіб — виклик 102 для того, щоб з'ясувати, хто займається тут підприємницькою діяльністю, хто є там ФОПом чи юридичною особою. Це не буде псевдовикликом, адже по суті ми звертаємося для того, щоб повідомити про правопорушення, і ми маємо на це право.

Дивіться також: Мовний омбудсмен в ефірі Суспільного

Після того, як буде з’ясовано, хто ж підприємець, потрібно звертатися за електронною поштою або письмова на адресу повноваженого, який повинен контролювати виконання мовного закону (уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь — ред.). Однак у зв'язку з тим, що йде таке поступове виконання закону і немає встановленої відповідальності, вона ще не набула законної сили, то ми ще не побачили ефективної роботи цього уповноваженого.

Коли набуде чинності, якщо говоримо про штрафи?

По-перше, після того, як направлена скарга, протягом 30 днів він отримує акт з попередженням про те, що він повинен почати говорити українською, надавати послуги українською, якщо ж ця вимога виконана, все добре — молодець, якщо ні, то він отримає штраф у розмірі, якщо ми говоримо про керівника, від 5100 грн до 6800 грн, який він має право оскаржити, але це буде штраф. І на цьому закон буде діяти. Однак, на жаль чи не на жаль, — чи це дуже розумний крок щодо поступового введення цієї норми, — до відповідальності почнуть притягати, починаючи з моменту, коли набудуть сили зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, а це буде 2022 рік (штрафні санкції за порушення мовного законодавства почнуть застосовуватися із 16 липня 2022 року — ред.).

Ви говорите, що дається час, щоб усунути порушення. А хто перевірить, усунуте порушення чи ні? Той, хто скаржиться? Або людина уповноваженого з мови має з'явитися там, аби якимось чином перевірити? Як перевірити працює закон, чи ні?

Треба після двох-трьох років того, як юристи оскаржували штрафи у судах, подивитися рішення судів. Так законодавець бачить, які прогалини він допустив, та змінює їх. Це я сказав, як правильно буде. Я вбачаю, що так і буде. Бо ви абсолютно праві. У законі є дві прогалини. Перша прогалина — неможливо перевірити, яким чином виконали норму. Яким? Приходити під відеозапис питати, чи вивчили вони українську мову? Це трохи неправильно. І друга прогалина, яка пов'язана з цим, для того, щоб звернутися з тим, що відносно нас як споживача порушено закон, ми повинні крім скарги додати докази. І звучить це просто, але з юридичної точки зору це дуже складне питання, яким чином можна довести, що до вас зверталися не на українській мові?

Записати, наприклад, на диктофон, телефон, відео надіслати?

Так, але це відео потрібно робити правильно. Це навчання потрібно, щоб юристи навчили звичайну людину, як це робити, бо будь-який юрист, будь-який адвокат потім у суді скаже, що, по-перше, не проведена судово-технічна експертиза, не встановлено, хто ця особа, не встановлено, чий це голос, не встановлено місце, не встановлена дата і не встановлено головне питання, чи було втручання у відеозапис. Можливо, це підробка.

Якщо це відео буде повне, тобто особа заходить з вулиці і каже: "Я такий-то, сьогодні така дата, от адресу показую вам, заходжу до магазину такого-то, ось на табличці написано, який ФОП займається тут бізнесом". Заходить усередину і потім ще, наприклад, касир сама на камеру каже, хто вона, що вона тут офіційно працює, і далі продовжує звертатися на російській мові, то за таких обставин, можливо, у суді відео буде достатньо для того, щоб притягнути до відповідальності.

Чи поширюється закон про забезпечення функціонування української як державної на гуртки та секції?

По суті, так, але це болюче питання: як підлаштуватися під права дитини правильно. Потрібен час для цього, поступове впровадження. Приміром, є родини, де говорять російською, а дитина ще не ходить до школи й не розуміє українську. У такому разі рішення я не бачу. Мабуть, це справа парламенту.

Дивіться також: Керуюча мережею кав'ярень, україномовний харків'янин та керівниця родинного клубу "Мовограй" розповіли про свій досвід спілкування української в ефірі Суспільного

Чи є така тенденція, що великим торговельним мережам легше впровадити спілкування українською, ніж малим немережевим закладам, приміром, у пабах?

Так, погоджуюся. Є два аспекти, чому великим закладам простіше й чому вони це зробили. По-перше, їм простіше віддати такий наказ, бо в Україні, як на мене, всі розуміють і можуть спілкуватися державною мовою. По-друге, якщо ми шість тисяч гривень (сума штрафу — ред.) помножимо на ту кількість, наприклад, касирів, які є у великих супермаркетах, то це вже великі штрафи. Останній чинник — це репутаційні моменти, бо відразу всі засоби масової інформації напишуть, що певна мережа супермаркетів не виконує закон про мову. Навіщо їм це?!

Хочу сказати, ми надаємо послуги переважно маленьким підприємствам і коли спілкуємося з керівниками, то ми спілкуємося, на жаль чи на щастя, мовою грошей. Дивіться: штраф — шість тисяч, так? А послуги будь-якого юриста, адвоката у суді коштуватимуть більше за одне оскарження штрафу. І підприємець скаже: "Добре, спілкуватимуся українською!"

З власного досвіду помітив, що на українську переходять касири в супермаркетах. А чи буде до мене звертатися державною співробітник транспортної сфери, приміром, кондуктор або водій, оскільки я від них у Харкові української не чув.

Питання в тому, що ми термін "послуги" можемо тлумачити значно ширше. Тому сказати, що до транспортної сфери можемо застосовувати інші терміни, вказані у законі, — це, мабуть, буде неправильним. Я гадаю, щоб не отримати в подальшому штраф та проблеми, статтю 30 у розрізі товарів та послуг (закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" — ред.) потрібно трактувати ширше і транспортні послуги потрібно враховувати з огляду на ці зміни. Їхнє надання має відбуватися державною мовою.

Як гадаєте, наскільки важлива роль самого споживача, щоб послуги надавалися державною?

Як на мене, буде чемно та справедливо, якщо ми будемо більше відповідати українською, коли до нас звертається касир, офіціант або інший представник сфери послуг; оскільки коли відповідаємо російською мовою, ми надаємо право продовжити розмову російською. Якщо будемо поважати прагнення працівників сфери послуг впроваджувати українську, гадаю, це буде справедливим для всього суспільства.

Ви теж представник сфери послуг. Для вас та ваших колег з юридичної компанії, що змінюється від 16 січня?

Дуже проста відповідь: нічого, тому що ми читаємо щодня мільйони сторінок законів українською мовою. Ми виступаємо в судах винятково українською. Мабуть, суди й адвокати найпростіше сприйняли ці зміни. Ми практикуємо українську щодня.

Але ж одна справа знати державну мову, а інша свідомо нею спілкуватися...

Мені приємніше переходити на українську, відповідати українською мовою, коли до мене нею звертаються. Я на цьому себе ловлю і мені приємно, що цей інструмент працює.

Скількох підприємців стосуються зміни на Харківщині

За інформацією Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, у сфері обслуговування на Харківщині — понад 10 тисяч платників податків. Якщо розглядати сферу послуг ширше, зміни мають впроваджувати близько 180 тисяч фізичних та юридичних осіб.

"Законодавець визначив, що будь-яке спілкування з клієнтами має відбуватися українською: це роздрібна торгівля з лотків, освіта, ресторанний бізнес, ремонт, фінансова діяльність... Це близько 180 тисяч фізичних та юридичних осіб", — сказала Суспільному начальниця відділу пресслужби Головного управління Державної податкової служби у Харківській області Оксана Вікторова.

Читайте також: Всі послуги — українською: в країні запрацювали нові правила обслуговування

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди