З початку повномасштабного вторгнення по квітень 2023 року на Харківщині правозахисниками зафіксована найбільша кількість обстрілів цивільних об'єктів з-поміж інших областей — 7800.
Ініціатива "Трибунал для Путіна" підготувала подання до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду, щоб привернути увагу до масштабів російських воєнних злочинів.
"Глобальна ініціатива "Трибунал для Путіна" була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Засновниками ініціативи є Харківська правозахисна група, Українська спілка з прав людини та Центр громадянських свобод. До складу T4P входить 24 правозахисні громадські організації. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду в усіх регіонах України", — пояснив директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров.
Суспільне Харків розповідає, що з'ясували правозахисники про воєнні злочини РФ в Україні за цей час.
Атаки на цивільні об'єкти та населення
Найчисленнішими серед злочинів російських військових в Україні є обстріли цивільних об'єктів та населення, повідомив на брифінгу експерт "Харківської правозахисної групи" та один з авторів подання Максим Ревякін.
"З 24 лютого 2022 року по кінець квітня 2023 року було зафіксовано 32 451 обстріл, більшість з них — артилерійські обстріли, 961 обстріл — з РСЗВ, 10 098 — із застосуванням авіабомб, 2480 — із застосуванням ракет середнього та дальнього типу дії", — розповів Ревякін.
Серед усіх регіонів найбільша кількість обстрілів цивільних об'єктів зафіксована правозахисниками у Харківській області — 7800. На другому місці — Донецька область (6617), на третьому — Чернігівська та Запорізька області (4279).
"Найбільше епізодів обстрілів із застосуванням ракет зафіксовано у Донецькій області — 452, у Харківській — 405, у Миколаївській — 302, у Запорізькій — 268, в Одеській — 262, Київській — 203, Дніпропетровській — 134", — зазначив Ревякін.
Харківщина найбільше постраждала від обстрілів вогнеметних систем залпового вогню, йдеться у звіті ініціативної групи: "Найбільше обстрілів з ТОС-1 "Буратіно" та ТОС-1А "Сонцепьок" було зафіксовано у Харківській області — 30, Київській — п'ять, Донецькій — чотири".
"Коли людина віддає наказ стріляти з реактивної системи залпового вогню по населеному пункту, яким є густонаселеним або забудованим цивільними об'єктами, він повинен усвідомлювати, що радіус ураження перевищує 400-500 м, і окрім ураження військової цілі, буде уражене і цивільне населення та об'єкти", — додав правозахисник.
На квітень 2023 року правозахисникам відомо про 24 637 жертв серед цивільного населення, з яких 965 — діти.
"Це вбиті, поранені та зниклі безвісти. Найбільше жертв серед цивільного населення зафіксовано у Харківській області — 6954 людини, у тому числі 308 дітей", — говорить Ревякін.
За даними ініціативної групи, усього в Україні пошкоджені або зруйновані 57 137 цивільних об'єктів. Найбільше — у Запорізькій, Донецькій, Харківській областях. Зокрема, 2711 релігійних, освітніх, лікувальних будівель, а також історичних пам'яток.
"У Харківській області було найбільше зафіксовано таких випадків — 578 об'єктів, у Донецькій — 554, у Запорізькій — 278", — зазначає Ревякін.
За його словами, притягнути до кримінальної відповідальності ймовірних воєнних злочинців, які віддавали або виконували наказ про обстріл можливо лише, якщо їх взяли у полон, оскільки інші перебувають на території РФ.
"Станом на червень 2023 року відомо лише про п'ять вироків відносно виконавців обстрілів. Це всі без виключення військовополонені. Навіть, якщо це розслідувано, якщо буде підозра і вирок, все одно в України та правоохоронних органів немає таких механізмів, за допомогою яких вони могли притягнути особу до відповідальності", — говорить правозахисник.
Як покарати винних у воєнних злочинах
Які юридичні механізми необхідні для притягнення до кримінальної відповідальності російських військових злочинців, чи здатний Міжнародний кримінальний суд охопити та розслідувати усі види злочинів та яке навантаження нині припадає на одного слідчого в Харківській області — далі пряма мова директора Харківської правозахисної групи Євгена Захарова.
Про роль Міжнародного кримінального суду
Виникає питання, що робити з усією цією навалою злочинів? Ми хочемо притягнути до відповідальності тих, хто їх скоїв, надати захист й допомогу жертвам цих злочинів. Цих злочинів так багато, що це може розтягнутися на десятиліття. Вони не мають термінів давності. Їх можна розслідувати й через 50 років, але хто це буде робити? Де будуть докази? Де будуть ті жертви?
Тому ми намагаємося узагальнювати ті злочини, які вважаємо найбільш масовими й жорстокими, й такими, що найбільше потребують розслідування. І представити цю інформацію Міжнародному кримінальному суду. МКС сам обирає, які злочини йому розслідувати. Відомо, що є офіс МКС у Києві. Є слідчі, які працюють. Є спільна комісія МКС і Генеральної прокуратури.
Про один злочин, який вони розслідують, вони вже оголосили. Це примусова передача дітей з України в Росію. І вони виписали два ордери: президенту РФ Путіну і його представнику з питань дітей Львовій-Бєловій. Це найпростіший для МКС злочин, бо російські керівники самі його задокументували. Були документи, підписані вищими посадовими особами РФ, в тому числі президентом. Наприклад, "про прискорений вступ до громадянства Росії для українських дітей".
З цих же причин можна очікувати, що відкриють провадження й будуть розслідувати атаки на енергетичну інфраструктуру України, які були восени та взимку минулого року та на початку цього. Оскільки вищі посадові особи РФ публічно задокументували ці злочини. Сам Путін сказав: "Я дав наказ проводити атаку".
Але скільки справ може розслідувати МКС? П'ять, шість, максимум, десять. Але це дуже мало. Тому ми й намагаємося. Це подання зроблене з метою показати узагальнені дані щодо атак на цивільні об'єкти й цивільних людей. Ще одне подання вже готове й ми будемо презентувати його в Києві, воно присвячене геноциду в Маріуполі.
ООН як один з інструментів
Окрім того, що ми можемо робити зараз — звертатися до механізмів захисту прав людини (ООН), що ми й робимо. У нас два органи, куди ми постійно пишемо. Ми подали вже понад 100 заяв. Це Комітет справ людини й робоча група з питань насильницьких зникнень і свавільних затримань. В робочу групу ми подаємо дані тих, хто зник безвісти. Таких у нашій базі сьогодні 4130, з них більша частина — це Харківська область.
До Комітету ООН ми звертаємося у справах про катування тих, хто був у полоні й тих, хто тим чи іншим шляхом був звільнений з полону. У нас прийняли майже всі справи у цьому комітеті. І щодо однієї справи вже зробили заяву до органів РФ щодо цього постраждалого. По катуваннях у нас 115 справ. Це не тільки Харківська область.
Ми хочемо узагальнити те, що ми назбирали. Те, що ми намагаємося розслідувати разом з правоохоронними органами. А таких справ у нашій організації 940. Ми співпрацюємо з Нацполіцією, СБУ, прокуратурою. Правоохоронним органам шалено не вистачає людського ресурсу. У Харківській області на одного слідчого СБУ припадає більш ніж 1500 злочинів. Хіба він може розслідувати таку кількість злочинів?
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube