Які інформаційні кампанії Росія реалізовувала у 2024 році? Яка з них була найуспішніша? Чи помітні зміни в ІПСОІнформаційно-психологічна операція, якщо порівнювати з початком повномасштабного вторгнення? Суспільне запитало про це в комунікаційниці, засновниці ініціативи з інфогігієни "Як не стати овочем" Оксани Мороз та в головного спеціаліста Управління стратегічних комунікацій Апарату головнокомандувача ЗСУ, кандидата технічних наук Тараса Дзюби.
Для початку перелічимо, який, на думку експертів, топ найважливіших інформаційних операцій Росії за рік, що минає.
Мобілізація в Україні
Оксана Мороз і Тарас Дзюба поставили на перше місце за успішністю цьогоріч дискредитацію мобілізації в Україні. За словами Оксани, тут інформкампанія трансформувалась: "Якщо минулого року росіяни більше вигадували, переробляли, виривали з контексту якісь кейси, зараз вони, на жаль, сфокусувалися на поширенні реальних кейсів, де ТЦК перевищують повноваження або де військовозобов'язані поводяться не зовсім адекватним чином". Як зазначає Оксана Мороз, — це найуспішніша інформаційна операція Росії за весь період війни.
Тарас Дзюба каже, цю ІПСО умовно можна назвати "інформаційна кампанія "ухилянт": росіянам вдалося демонізувати ТЦК і таким чином створити "лякалку" для українців. РФ використала оцінку суспільно-політичної ситуації та втому від війни на тлі втрат, які в України справді є. Разом з інформаційною операцією, каже Дзюба, це дало певний ефект.
Управління стратегічних комунікацій ЗСУ провело дослідження про те, як іде спроба зриву мобілізації. Дзюба розповідає: у ролі "демона" вибрали ТЦК: "У нас зараз найвищий рівень довіри до ЗСУ і найнижчий — до ТЦК, які теж у складі ЗСУ. Згідно з реальною статистикою, 10 000 людей на день оповіщують, і на них лише два випадки порушення з боку представників ТЦК, що може представляти інтерес для органів правосуддя".
Перемовини з Росією
"Ще одна топова тема — перемовини, схиляння до них. Це важливий момент, який Росія розпочала в середині року та продовжує далі", — каже Оксана Мороз.
З нею згоден і Тарас Дзюба. За його словами, така кампанія — спроба Росії показати, що вона готова до перемовин й виступає в ролі миротворця, тоді як Україна не налаштована на це. Ця кампанія працює на стратегічному рівні по всьому світу. Для реалізації застосовують найрізноманітніші засоби: інформаційні матеріали із залученням "експертів", відео, роботу з лідерами країн.
"Поширюються думки, що Україна відмовляється від мирного урегулювання. Вони [росіяни], правда, завжди мовчать, що цей мир схожий на капітуляцію Києва і не дає гарантій безпеки. Цю кампанію продовжать у наступному році", — пояснює Дзюба.
Залякування ядерною зброєю та "Орєшніком"
Обидва експерти зауважили, що стандартна робота російських ІПСО, яка тривала з початку повномасштабного вторгнення й продовжується цьогоріч, — це залякування з боку РФ ядерною зброєю.
За словами Дзюби, Росія лякає "ядеркою" чи зброєю масового ураження, коли в неї бракує інших аргументів. Так, цього року у РФ переписали доктрину застосування сил стратегічного стримування. У документ додали пункт, що Москва може здійснювати будь-які удари в разі, якщо неядерна країна створює загрозу для Росії, а їй допомагає ядерна держава.
"Це зроблено проти нас. Україна — неядерна країна, їй надають допомогу ядерні держави, колективний Захід. РФ так собі розв’язала руки на застосування будь-якого озброєння", — говорить Дзюба.
У межах цієї-таки інформаційної кампанії, зауважує він, наприкінці року росіяни почали говорити про нову зброю "Орєшнік" (після обстрілу нею Дніпра 21 листопада), яка нібито не збивається, не перехоплюється і навіть у неядерному варіанті здатна завдавати великої шкоди.
Ця інформаційна кампанія, наголошує Тарас, — не лише для України, а й для міжнародної спільноти: "Світ понад усе боїться Третьої світової із застосуванням ядерної зброї, тому й міжнародні процеси є імпотентними щодо захисту України чи будь-якої іншої країни у світі".
"Все пропало"
Оксана Мороз ще наводить інформаційні операції РФ, які наче мусять переконати, що ситуація на фронті складна, українці здаються, "ми програли" тощо. Демотивування було присутнє упродовж усього року, використовувалися фрази "навіщо нам чинити супротив?", "потрібно скласти зброю", "просто перестати стріляти" тощо. Ці тези, зазначає пані Оксана, яскраво залунали після російського удару 8 липня по дитячій лікарні "Охматдит".
Тарас Дзюба зазначає ж, що росіяни регулярно наповнюють інфопростір інформацією — здебільшого віртуальною — про українські втрати та свої успіхи. Сіють паніку серед населення в районі бойових дій тощо. Як порівнює експерт, у 2022 році не було коментарів, які нині можна помітити в телеграм-каналах населених пунктів, що межують з лінією бойового зіткнення. Це фрази на кшталт: "Та швидше б уже та Росія прийшла, все заспокоїться, нічого страшного нема", мовляв, навпаки, місцеві житимуть краще, "ціни на електроенергію знизяться у 8 разів, а на газ мінімум утричі".
Спроби розколоти суспільство
Оксана Мороз відзначає й те, що росіяни продовжують працювати над розколом українського суспільства: "Вони моніторять наш інформаційний простір і від нього відштовхуються. Щойно в нас виникає скандал щодо мови чи релігії тощо, вони ці теми підхоплюють". Фахівчиня акцентує на дослідженні громадянської мережі "Опора" і на статті про поляризацію Марини Стародубської, фахівчині з організаційної психології та кроскультурної взаємодії.
"Опора" у жовтні презентувала документ "(Ро)зʼєднані: Поляризація в українському суспільстві". Дослідження показало, що різні досвіди та погляди українців наразі насправді не переросли в розкол.
Марина Стародубська опублікувала наукову статтю із трьох частин "Поляризація не хвороба, щоб її лікувати, і не хиба, щоб її соромитися". Цей лонгрід — серед іншого реакція Марини на дослідження "Опори". Експертка пояснює, що поляризація — це непримиримість думок, однак її варто дестигматизувати та працювати з нею. Особливо з урахуванням того, що "українське суспільство завжди було і буде схильним до поляризації з високою ймовірністю — адже країна з такою історією формування територій не може мати населення, що гомогенно мислить".
Дискредитація української влади
Також, за словами Оксани Мороз, росіяни й цього року намагалися дискредитувати військово-політичне керівництво України. Про це ж говорить і Тарас Дзюба.
Він наголосив на одній важливій ІПСО в цьому контексті. Лідер Кремля Володимир Путін в останніх виступах двічі казав, що домовлятиметься тільки з легітимною владою України. Питання нелегітимності президента Володимира Зеленського після 20 травня цього року, коли мав би завершитися його 5-річний термін, — ще одна операція, яку РФ продовжить у наступному році, зазначає пан Тарас. На думку росіян, законною нині є тільки Верховна Рада. Цю тезу Кремль поширює на Україну та світ.
БРІКС vs Захід
Ще одна важлива інформаційна кампанія, яку Росія проводила проти всього світу, — це створення нового політичного полюса, говорить Тарас Дзюба. У ній фігурують країни Глобального півдня.
"Цьогоріч підвищували роль БРІКС. Робили його такою собі противагою не стільки проти НАТО, скільки проти різних способів об’єднання і спільної роботи країн колективного Заходу: ЄС, різні торгівельні союзи тощо".
Росія хотіла показати, що БРІКС зараз більш перспективний і більш потужний. Це частково вдалося, адже БРІКС розширюється (з 1 січня в складі союзу — низка нових держав, а країнами-партнерами нещодавно стали Таїланд та Білорусь — ред.).
Окуповані території
Тарас Дзюба говорить, що, хоча вона й менш помітна, проте цьогоріч триває й інформаційна операція, що повʼязана з тимчасово окупованими територіями:
"Вкидають наративи, що велика кількість людей повертається в окупацію, навіть з підконтрольної уряду України території. Що там вони починають жити краще, ніж в Україні, що йде відновлення всіх цих регіонів. Вишенька на торті — гауляйтер Запорізької області Євген Балицький, призначений Путіним, вже доповів про перший призов на окупованій території Запоріжжя. І люди, які там народилися, українці, пішли служити в російську армію".
Операції РФ проти власного населення
Тарас Дзюба також розповідає, як кремлівська влада працює зі своїм населенням: "Це навіть не ІПСО, а жорстка інформаційна політика, будь-яке інакодумство вони цього року задушили повністю. Відключили YouTube, зараз постало питання про відключення WhatsApp. Тобто вони блокують усі можливі джерела альтернативної думки". Обмеження YouTube у РФ розпочалося влітку 2024-го, а 23 грудня сайт фактично заблокували, трафік у Росії упав до 20% від звичайного рівня — це рекордний мінімум.
Щоб перерізати канали обміну інформацією, у Росії є спеціальна служба, нагадав пан Тарас: "У простонародді вона називається Роскомнадзор, а повна назва — федеральна служба з використання інформаційних технологій".
На яких майданчиках в Україні поширюються ІПСО
Управління стратегічних комунікацій Апарату головнокомандувача ЗСУ на прикладі мобілізації дослідило, що на місяць виникає близько 7 тисяч повідомлень про різні "злочинні випадки" з боку ТЦК. З них більшість — приблизно 60% — вкидаються на російських ресурсах: "Україна.ру", "Шарій" тощо.
"Все те, що стосується ТЦК, — це цікаво, це в соціальному тренді, там, де іде негатив. Тож воно потрапляє в наш інформаційний простір, здебільшого — через телеграм-канали", — каже Тарас Дзюба.
Також російські ІПСО відтворюють деякі українські ЗМІ, а інколи й народні обранці. Дзюба згадує про Артема Дмитрука, який був депутатом від забороненої в Україні партії "ОПЗЖ", а нині перебуває в міжнародному розшуку. За даними слідства, Дмитрук в Одесі напав на правоохоронця й намагався викрасти в нього зброю. Також підозрюваний скоїв напад на військовослужбовця в Києві. Дмитрук виїхав через Молдову до Лондона і зараз поширює інфовкиди про мобілізацію.
Як змінилися ІПСО на третій рік війни
Оксана Мороз підсумовує, що Росія у 2024 році продовжує іти широким фронтом: "Цьогоріч яскраво виражених інформаційних операцій було менше, бо минулого року їх було достатньо багато, а інтенсивність значна, бо вони в різних напрямках працювали. Зараз вони сфокусувалися на мобілізації, перемовинах і залякуванні".
Нині також тривають не лише ІПСО, а й інформаційні точкові кампанії, які супроводжують якісь локальні речі. За словами Оксани, росіяни для цього теж моніторять інфопростір та шукають точки болю українців, а проте в таких операціях суттєво менший обсяг і менший інструментарій, ніж у стандартних ІПСО.
Тарас Дзюба теж спостерігає низку змін. У 2022 році, на початку повномасштабної агресії, Росія мала план, розрахований на десь 2-3 місяці, під бліцкриг. Вона його дотримувалася. Тоді в Кремля була неправильна оцінка ситуації: вважали, що ЗСУ не зможуть виконати свої завдання, а населення підтримає агресію або хоча б не буде заважати. І певний час довелося переналаштовувати систему інформаційної боротьби під реалії, з чим росіяни впоралися, зазначає Дзюба.
Тепер вони стали більш гнучкими, відповідно до того, як змінюється інформаційне середовище та оцінка цільових аудиторій. Кожні 3 години в Росії виходить звіт про результати моніторингу українського та світового інфопросторів — тобто звідусіль, де РФ проводить інформаційні кампанії. І залежно від необхідності іде уточнення російських інформаційних матеріалів, розширення, масштабування тих чи інших повідомлень, наголошує пан Тарас. Все це менеджерять Міністерство закордонних справ і Генштаб ЗС РФ.
За кордоном інформаційні кампанії взагалі тривають із початку приходу Путіна до влади у 2000 році. Єдине що — раніше Росія на міжнародній арені була не така активна, і на її інфооперації не так звертали увагу. "Україна з 2014 року всьому світу кричала про російські кампанії. У 2016-2017 роках Євросоюз звернув на це увагу, створили робочу групу стратегічних комунікацій, почали відстежувати російську пропаганду. Однак все це довго розкачувалось", — каже Дзюба.
Зараз у країнах ЄС, говорить експерт, інформація про підтримку України є на передовицях видань, а далі вже нема і згадок про війну або ж трапляється й проросійська позиція. Росіяни виходять на рівень громадян інших країн — тут фахівець наводить приклад протестів польських фермерів проти українського зерна, де в лютому помітили плакат на підтримку Путіна.
"Спростовувати те, що вже проникло, набагато складніше. Особливо коли змивається походження — з РФ, і перетворюється на нібито думку громадян іншої країни", — резюмує Дзюба.
