У листопаді, презентуючи "План внутрішньої стійкості" президент Зеленський наголосив: Україна потребує інституту множинного громадянства. За місяць, 17 грудня, Верховна Рада прийняла в першому читанні відповідний законопроєкт. Що в ньому та як він має працювати — пояснює Суспільне.
Що таке інститут множинного громадянства
Взагалі ця ідея не нова. Ще у 2019 році Володимир Зеленський подавав відповідний законопроєкт, але для його впровадження треба було переглянути деякі закони та положення Конституції. Зокрема, статтю 4, згідно з якою в Україні діє єдине громадянство. Врешті, тоді питання законності змін передали на розгляд Конституційному суду. Відповідь від нього досі не прийшла.
До обговорення повернулися за два роки з новим законопроєктом №6368, але його так і не розглянули — невдовзі почалось повномасштабне вторгнення. У серпні цього року Зеленський подав чергову пропозицію парламенту — законопроєкт №11269. Він містить юридичне визнання та умови для отримання множинного громадянства.
Серед них, зокрема, дозвіл лишати українське громадянство тим, хто бере шлюб з іноземцями, через що автоматично стає громадянином іншої держави. Також на отримання українського паспорта зможуть претендувати іноземці, якщо їхні родичі походили з історичних українських земель. А також деякі з іноземців, хто проходив військову службу за контрактом у ЗСУ, Державній спеціальній службі транспорту, Нацгвардії або одружені з такою людиною чи є її дитиною (перелік країн, для громадян яких ця опція буде доступною, поки що уточнюється).
Крім того, для іноземців деяких країн діятиме опція спрощеного порядку набуття громадянства — однак чіткого переліку цих країн у нинішній редакції законопроєкту немає.
Також законопроєкт передбачає обмеження. Наприклад, заборонено мати одночасно паспорти України та країни-агресорки або "держави, яка не визнає територіальну цілісність і суверенітет України". А ще документ уточнює підстави для втрати українського громадянства: приміром, якщо людина добровільно отримала паспорт держави-агресорки або служила у ворожому війську.
У законопроєкті також згадуються й умови для набуття українського громадянства. Серед них — знання основ Конституції, історії України, володіння державною мовою. Рішення про те, чи приймати іноземця чи особу без громадянства в українське, ухвалює президент (як і рішення позбавити людину українського громадянства).
Яких категорій торкнуться зміни
Українці за кордоном. Як розповідає Суспільному голова Світового конгресу українців (СКУ) Павло Ґрод, "причини для запровадження множинного громадянства нині значно нагальніші, адже з 2022-го з України виїхало до 7 млн людей. І це створює величезну демографічну кризу не лише на сьогодні, але і в майбутньому".
На думку очільника СКУ, інститут множинного громадянства заохочуватиме українців повертатися: "Ми не хочемо, щоб вони мусили вибирати, чи вони мають зрікатися українського громадянства, щоб прийняти громадянство країни, де проживають. Також це нагода залучити глобальних українців до захисту країни. І ще це допоможе уповільнити асиміляцію українців за кордоном".
Іноземні добровольці. Законопроєкт має полегшити легалізацію іноземців, які воюють на боці України. Для частини з них норми множинного громадянства де-факто уже діють — через зміни в законодавстві, які врахували труднощі для військовослужбовців, зокрема російського та білоруського походження, каже Суспільному Олена Юркіна, керівниця служби правової допомоги Reforum Help. За її словами, норма, яка почала діяти у листопаді цього року, передбачає спрощену — просто декларативну — відмову від громадянства РФ та Білорусі.
"Цей закон також надає можливість податися на процедуру отримання громадянства України з протермінованими паспортними документами (своєї країни — ред). Це, перш за все, стосується громадян РФ та Білорусі. Якщо вони воюють на боці України, не можуть отримати або продовжити термін дії паспортних документів — і з безпекових міркувань, і тому, що в Україні не надаються консульські послуги громадянам цих країн з 24 лютого 2022 року", — пояснює Юркіна.
Трудові мігранти. Павло Романюк, радник з правових питань Громадянської мережі ОПОРА, звертає увагу на ще одну категорію людей, актуальність множинного громадянства для яких зросте у післявоєнний період: "Уявімо, що в нас виїхало понад 5 мільйонів за кордон — це суттєва частина. А ще може бути й наступна міграційна хвиля і її пік у післявоєнний період. Тому нам потрібно думати про залучення до відбудови трудових мігрантів. Якщо хочемо, щоб країна була економічно успішною, маємо думати про нових громадян".
Нюанс з "єдиним громадянством"
Якщо депутати підтримають законопроєкт і в другому читанні й він стане законом, тоді Конституційний суд має оцінити, чи він не суперечить нормам, прописаним в Конституції, зокрема, тому самому принципу "єдиного громадянства". Чому цього не можна зробити до голосування, пояснює Павло Романюк: "Для того щоб Конституційний суд здійснив контрольну функцію, спочатку потрібно, щоб закон набув чинності та суб'єкт конституційного подання (наприклад, депутат — ред) звернувся до КСУ про визнання неконституційним чинних положень закону".
Щоб зрозуміти суть поняття "єдиного громадянства", варто звернутися до інших законодавчих актів, які його уточнюють — зокрема, до "Закону про громадянство", каже Романюк. Там ідеться про два виміри "єдиного громадянства" — внутрішній та зовнішній. За словами Романюка, внутрішній вимір означає, що в Україні не може існувати громадянства адміністративно територіальних одиниць (тобто, не можна стати громадянином, наприклад, АР Крим). А суть зовнішнього — у тому, що українці, навіть отримавши громадянство іншої країни, вважаються Україною виключно своїми громадянами.
Змінити це положення можна тільки змінивши Конституцію, чого не можна робити під час воєнного стану.
Що належить ще допрацювати
Законопроєкт підтримали 247 депутатів, однак серед парламентарів лунала й критика нечіткості окремих положень документа. На думку депутата від "Європейської солідарності" Володимира Вʼятровича, проєкт не уточнює переліку країн, паспорти яких будуть "сумісними" з українськими. Також Вʼятрович звертає увагу на відсутність чітких умов для набуття українського громадянства. Хоча законопроєкт передбачає, що людина, яка претендує на українське громадянство, має володіти українською мовою, знати історію країни й основи Конституції, є винятки. Наприклад, ця вимога не є обовʼязковою, якщо на громадянство претендує дитина, один з батьків якої має посвідку на постійне проживання в Україні. Або ж якщо це люди, які на думку держави, мають "визначні заслуги перед Україною".
Голова фракції "Розумна політика" Дмитро Разумков наголосив, що законопроєкт створює ризики втрати українського громадянства для українців на окупованих територіях, які мусять отримувати російські паспорти: "Як визначити — добровільно чи примусово вони це зробили?"
Однак в Українській Гельсінській спілці з прав людини відзначають: в законі "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" йдеться, що громадянство РФ, яке українці на тимчасово окупованих територіях отримують примусово, не є підставою для втрати громадянства України.
Павло Ґрод також погоджується, що до другого читання законопроєкт потребує доопрацювань. По-перше, на його думку, мають створити чіткий перелік країн, що становлять загрозу безпеці України. По-друге — мають також прописати кваліфікаційні вимоги для тих, хто претендує на український паспорт: людина має скласти присягу на вірність державі, продемонструвати знання історії України, мови, знати обов'язки громадян.
"Важливо, щоб цей закон не творив два класи громадян, тобто тих, хто має одне громадянство і хто — два. Бо важливо, щоб всі 25 мільйонів українців, які живуть за кордоном, могли долучитися до розбудови України, включно з участю в політичних процесах в державній службі", — говорить Павло Ґрод.
