22 грудня — день працівників дипломатичної служби України. До цього свята ми поспілкувалися з послом України в Польщі — Василем Боднарем. Про підтримку України, зернове питання, пошанування місць поховань та український легіон в Польщі — у матеріалі Суспільного.
Пане посол, ми з Вами записуємо інтерв'ю до Дня дипломата. Ви нещодавно стали послом України в Польщі, тож які найперші завдання перед вами стоять?
Як для кожного посла, для мене основним завданням є допомога Україні перемогти в цій страшній війні. І, звичайно, Польща як стратегічний партнер, як один з найближчих сусідів – це пріоритет взаємодії у безпековій сфері, у оборонній сфері, допомога у транзиті озброєнь і багато інших речей, які пов'язані зі зміцненням обороноздатності України. Польща – це та країна, яка досить серйозно допомагає Україні, тому що розуміє, що це стратегічний інтерес для неї, для всієї Європи, і це країна, яка співпереживає Україні з усіма цими страшними подіями, які ми зараз переживаємо під час майже трьох років триваючої війни.
Звичайно, одне з ключових завдань – це зміцнення політичного діалогу і створення умов для того, щоб всі наші практичні питання вирішувалися відповідно до спільних домовленостей, відповідно до інтересів обох країн. Але також ми концентруємо увагу на одному із пріоритетів зовнішньої політики України – це європейська інтеграція.
І ви знаєте, що з 1 січня Польща обійматиме головування в Європейському Союзі. Тому це також один з важливих елементів нашої взаємодії – узгодження спільних планів, робота над тим, щоб переговорні глави, на яких наполягає Україна, були відкриті під час польської президенції. Звичайно, для безпеки України ключовим є вступ України до НАТО.
Польща є союзником у цьому плані, і розвиток практичної взаємодії, обмін досвідом, посилення здатності України стати повноцінним учасником цього альянсу — це також одне зі стратегічних завдань наших відносин. І, звичайно, не минаємо складних питань, які стосуються важкої історії, складних сторінок нашої історії. Ми також тут працюємо. У нас є відповідний діалоговий механізм між Україною і Польщею.
Останні соцопитування показують, що і ставлення українців до поляків дещо погіршується, і водночас підтримка українських біженців у Польщі знижується. Наскільки ця тенденція є природною і помітною вам? Чи плануєте Ви організовувати заходи, які б зблизити поляків та українців?
Є серйозне нашарування інформаційної складової, і певні проблеми, які виникають у наших відносинах, вони відображаються на громадській підтримці, на фокусації уваги на історичних питаннях чи складних питаннях, які пов'язані з історичною спадщиною, питанням ексгумації, пошуку. Це проблемні питання, вони відбиваються, звичайно, на рейтингах, але насправді, коли ви стикнетесь з практичною площиною: з нашими й польськими волонтерськими організаціями, чи поговорите з військовими, в тому числі й польськими, чи поговорите з органами влади, ви відчуєте, що рівень підтримки України не впав, тому що війна триває, і загроза для України – це загроза для Польщі. Тут це прекрасно розуміють.
Звичайно, ми знаємо, що тема України стала доволі політизованою, і зрозуміло, що є побоювання. Ви знаєте, що в нас створено Міністерство національної єдності. Його очолив дуже досвідчений політик і державний діяч пан Чернишов.
Ми будемо налагоджувати також співпрацю по його лінії, і це буде одним із тих державних методів комунікації, чи міжурядових методів комунікації, де ми будемо займатися вирішенням, як існуючих проблем, тих, зокрема, які, наприклад, наші консульства не зможуть вирішити, пов'язані, наприклад, з пенсіями, з соціальними питаннями.
Але також налагоджувати діалог з польською стороною, з тим, щоб ті міфи й стереотипи, які виникають в процесі, скажімо так, міжлюдського спілкування, їх мінімізувати, з'ясовувати й не давати певним політикам знарядь, що сіяти непорозуміння і ворожнечю між нашими народами.
Ще одне досить складне питання для українсько-польських відносин – це експорт українського зерна і питання, які з цим пов'язані. Нині протести фермерів на кордоні вже згасли, але коли почнеться активний експорт збіжжя, можна, мабуть, знову очікувати певних протестів. Чи бачите ви, як можна вирішити наразі це питання?
Ми дякуємо Міністерству сільського господарства Польщі, яке відразу вийшло на діалог з тими, хто протестував. Вирішили створити відповідну робочу групу і розглянути їхні питання. І ви бачите, що зараз ці протести не продовжуються. Але нагадую, що це не мало нічого спільного з двосторонніми відносинами, ні з експортом нашого зерна. Це раз.
Друге, Україна працює над вступом до ЄС, і спільна сільськогосподарська політика, і також елементи взаємодії на внутрішньому ринку є одним із ключових у нашому діалозі з Європейським Союзом і з конкретними країнами.
Це дуже складне питання, і воно не вирішується за одну ніч. Але ніхто не говорить про заборону транзиту. А я хотів би нагадати, що на сьогодні більше 80% нашої зернової продукції експортується через порти України, а не через західний кордон. Тому тут проблема надута, її немає як такої. І якщо ви подивитесь навіть на обсяги виробництва сільськогосподарської продукції, то польські виробники надзвичайно переважають над нашими за видом готової продукції.
І так насправді був в нас міністр сільського господарства, пан Коваль, він тут пояснював це польським партнерам. Ми обговорювали це в відкритому і закритому форматі. Він давав декілька інтерв'ю для українських і польських ЗМІ. І є чіткі меседжі, що ми не є загрозою один одному, ми є взаємодоповнюючими й можемо бути взаємодоповнюючими.
А там, де ми маємо конкурентні певні елементи, ми можемо домовлятися.Ми знаємо, що у травні будуть президентські вибори в Польщі. І не можна виключити, що ті чи інші політичні сили будуть пробувати, чи намагатимуться використовувати цю ситуацію, саме для створення певних проблем на спільному кордоні. Звичайно, для цього в нас є відповідна міжміністерська і міжвідомча взаємодія. І ми будемо намагатися уникати таких ситуацій, а при їх виникненні реагувати відповідним чином.
Ви також казали про певні історичні питання у відносинах Польщі і України. 27 листопада, міністри закордонних справ України та Польщі ухвалили спільну заяву щодо питання ексгумації жертв Волинської трагедії. Україна підтвердила відсутність перешкод для проведення ексгумаційних робіт на своїй території.
Кілька днів тому Дональд Туск заявив про прогрес в історичних питаннях. Що це саме за прогрес, про який ми можемо говорити? І чи будуть пошановані місця поховання українців на території Польщі?
Абсолютно. Ми над цим дуже плідно працюємо. За домовленістю сторін ми не розголошуємо результатів перед тим, як досягти певних конкретних домовленостей і початку робіт. Це дорога з двостороннім рухом.
Вона включає дуже великий комплекс питань, пов'язаних з діючим законодавством, з діючими нормами, з узгодженням певних місць по обох сторонах кордону. І абсолютно важливим є продовження вшанування місць пам'яті, щоб кожна родина, кожна інституція мала можливість домогтися вшанування пам'яті своїх рідних чи тих, хто би до них належав.
Звичайно, з українського боку, тут також є надзвичайно велика кількість українських місць пам'яті. Ми також працюємо з Об'єднанням українців у Польщі, визначаємо спільно місця і також комунікуємо з польською стороною. Скажу так, що є дуже конструктивний і практичний діалог.
А як працює український легіон у Польщі? Чи відомо, скільки людей до нього долучилось? Як довго відбуваються навчання? На які завдання потім відправляють військових цих?
Це взагалі унікальна історія з тим, що на території Польщі відбувається формування українського підрозділу. Насправді це дуже важливий елемент взаємодії і це реалізація домовленості на високому рівні. Дуже важливий елемент підтримки України, оскільки дуже багато громадян України перебуває за кордоном. Не всі вони потрапили за кордон в спосіб, який традиційно притаманний для перетину кордону і частина з них хотіла б повернутися. Також є відповідна мотивація для громадян України в інших країнах, не тільки в Польщі, стати до лав збройних сил.
Цей український підрозділ дає таку можливість. У листопаді був перший набір підписання контрактів і формування першого українського підрозділу. На 10 січня планується наступний запис. Не скажу зараз за кількістю, оскільки це поки що на прохання Міністерства оборони тримається як закрита інформація. Всього ми маємо більше тисячі заяв, які зараз розглядаються відповідною комісією. Ми сподіваємося, що ця кількість постійно зростатиме.
Крім того, польською стороною забезпечені досить серйозні умови для базової військової підготовки, для екіпірування, для перебування на відповідних полігонах. Ті, хто пройшов це навчання, характеризують його надзвичайно позитивно. Спочатку відбувається базова військова підготовка Польщі, потім залежно від спеціалізації того чи іншого бійця відбувається переїзд на спеціалізовані полігони для підготовки безпосередньо до виконання тих чи інших функцій. І вже після цього йде формування у відповідній військовій підрозділ на території України, де ті, хто записався до Українського легіону, вже перебувають у безпосередньому підпорядкуванні тої чи іншої військової частини.
Це тема, над якою треба далі працювати. Звичайно, багато залежить від того, як громадяни сприймають цю інформацію. Треба воювати також, насправді, з російською дезінформацією, оскільки країна-агресор прекрасно розуміє, що цей легіон – це зразок солідарності українців, які виїхали за кордон своєї держави, і (росіяни — ред.) намагаються кожного разу вбивати клин в інформаційну політику щодо цього питання, намагаються розповсюджувати різного роду фейки.
Тому варто довіряти тільки офіційній інформації, яка йде від представників Міністерства оборони, від нашого посольства, а також від наших колег в консульстві у Любліні, де розташований цей пункт, який збирає якраз наших добровольців, і орієнтуватись на їхню інформацію, а не довіряти тим джерелам, які взагалі не в курсі функціонування самого підрозділу.
Також була інформація, що Україна і Польща планують створити Східноєвропейський газовий хаб для постачання палива до Європи, щоб не залежати вже від російського газу. Чи є вже якісь перші домовленості щодо цього, як цей хаб взагалі працюватиме?
Звичайно. У нас ця робота триває з початку року. У нас вже було свого часу підписано відповідний меморандум між Міністерством енергетики України і відповідним Міністерством промисловості Польщі. Він називається "Щодо подальшої інтеграції газового ринку України в газовий ринок Європи". Передбачається використовувати існуючі LNG-термінали Польщі та інших європейських країн для того, щоб скраплений газ з інших регіонів світу постачати до європейської енергетичної системи, а потім закачувати її для зберігання чи для використання в українські підземні газосховища.
Це досить цікавий проєкт, який дозволяє більш серйозно інтегрувати українську енергетичну систему в відповідну європейську систему. Це дозволяє також бути Україні частиною загальноєвропейської системи газової безпеки і формувати можливості для більш тіснішої інтеграції України в європейський газовий ринок. Польща тут безпосередньо важливий партнер.
Країна, як кажуть, входу цього газу з іноземних ринків. І я бачу в цьому майбутнє, особливо враховуючи те, що ми не маємо жодного плану підписувати угоди про продовження транзиту російського газу територією України після 1 січня 2025 року.
1 січня Польща починає своє головування в Раді ЄС. Чи варто Україні очікувати якихось змін на шляху до членства?
Ми говоримо постійно про те, що ми маємо зараз доволі швидко проходити відкриття переговорних глав, які дозволять розпочати як переговори безпосередньо, так і відповідні зміни в Україні для того, щоб вступ України до Європейського Союзу був пришвидшеним.
Ми прекрасно розуміємо, що не можна охопити в піврічний термін одразу все і на раз, але наскільки мені відомо, то Польща узгодила з наступною країною головування спільні плани. Ми мали перед тим минулого тижня зустріч пані віцепрем'єркою Ольгою Стефанішиною, з міністром закордонних справ Польщі, з відповідним державним міністром з питань Європейського Союзу паном Шлапкою в офісі прем'єр-міністра, де обговорили безпосередні пріоритети, що ми хочемо досягти, які глави для нас є пріоритетними, і ми просимо польських партнерів допомагати нам у внутрішній комунікації в Європейському Союзі, а також безпосередньо комунікувати з столицями для того, щоб цей процес мав абсолютну підтримку серед більшості країн Європейського Союзу.
Окрім того, для нас важлива експертна допомога польської сторони, і це стосується не тільки тих офіційних осіб чи колишніх чиновників, які брали участь безпосередньо в вступі Польщі до Європейського Союзу, але й також у навчанні наших експертів, наших фахівців, представників органів влади в системі функціонування Європейського Союзу, безпосереднім практичним навичкам, які потрібні для і переговорів, і пізнішого втілення тих домовленостей в українське законодавство, в українські нормативні акти.
Тому це процес доволі тривалий, але він йде на повну швидкість, і ми сподіваємося, що ми будемо лідером у тому, щоби досягти можливостей швидкої інтеграції до Європейського Союзу, і відповідно створити можливості для пришвидшеного відбудови України після завершення бойових дій.
