Сотні російських солдатів не можуть дістатись з провінції Хомс в Сирії до авіабази у Хмеймімі, оскільки бояться, що їхня колона буде обстріляна.
Про це повідомляє Головне управління розвідки України.
За даними ГУР, деякі озброєні угруповання користуються тим, що росіяни почали виводити свої війська із Сирії. Вони вішають російські прапори на свої машини, щоб безперешкодно пересуватись, зокрема трасою М4.
Полковник російської армії Дмитро Мотрєнко їздить на переговори з військовими інших країн у Сирії, намагаючись отримати гарантії безпеки для російських солдатів, які збираються в районі аеродрому Т4.
Тим часом у Сирії з'явилися найманці з російських приватних військових компаній, таких як "африканський корпус". Вони мають завдання охороняти російські підрозділи, які рухаються з центральних регіонів Сирії до військових баз на узбережжі.
13 грудня 2024 року близько тисячі російських військових вирушили колоною з-під Дамаска до Тартуса та Хмейміма. Для завершення евакуації Росія планує залучити ще щонайменше 25 військово-транспортних літаків, щоб перевезти війська, техніку та зброю з бази Хмеймім до Ростова-на-Дону, Чкаловська та Владивостока.
Захоплення Дамаска і втеча Асада
Сирійські повстанці зранку 8 грудня оголосили про звільнення Дамаска. Президент країни Башар Асад покинув столицю. Reuters, посилаючись на дані сервісу Flightradar24, а також на двох неназваних співрозмовників у Сирії повідомляло, що літак Асада міг зазнати трощі. Однак агентству не вдалося підтвердити, що на борту міг бути Башар Асад.
За даними ГУР Міноборони України, інформацію про "смерть" президента Сирії Башара Асада в авіакатастрофі поширила РФ, щоб прикрити свою операцію з його порятунку.
Прем'єр-міністр Сирії Мухаммад Газі аль-Джалалі заявив, що готовий співпрацювати з будь-яким керівництвом, обраним сирійським народом, та вживати будь-яких заходів щодо передачі влади.
У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що у результаті переговорів з низкою сирійських повстанців Башар Асад вирішив передати владу "мирним шляхом" та покинув країну. Де він може перебувати зараз у відомстві не уточнювали.
Сирійська армія заявила, що її сили продовжують військові операції проти повстанців у сільській місцевості поблизу міст Хама, Хомс та Дараа.
Увечері 8 грудня російські державні ЗМІ повідомили з посиланням на джерела про те, що Асад, який залишив Сирію після взяття повстанцями Дамаска та інших великих міст, прибув до Росії, де отримав притулок.
9 грудня речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив, що Асад з родиною отримали притулок у Росії і це рішення ухвалене Володимиром Путіним.
Що відомо про громадянську війну та розклад сил у Сирії
Громадянська війна у Сирії розпочалась у 2011 році, коли Башар Асад розпочав насильницьке придушення протестів сирійців. Ключові союзники світської диктатури Асада — Іран, Росія та підтримуване іранцями ліванське угрупування "Хезболла".
Сили повстанців підтримували НАТО та частина країн Перської затоки. У 2016 році урядові війська за підтримки російської авіації взяли в облогу Алеппо, ключове місто у протистоянні, повстанцям довелось його здати. До кінця 2018 року всі опорні пункти повстанців, крім частини регіону Ідліб, були взяті урядовими військами за підтримки Росії.
Паралельно із цим у 2014 році угруповання "Ісламська держава" захопило контроль над значною частиною східної Сирії та західного Іраку, що спонукало очолювану США коаліцію розпочати авіабомбардування проти неї, водночас надаючи наземну підтримку Сирійським демократичним силам, що складались з курдів. "Ісламська держава" зазнала поразки, втім її вогнища ще зберігаються у сирійській пустелі.
Приблизно 30% території країни, що не підпорядковується режиму Асада, контролюється низкою опозиційних сил та іноземних військ. Туреччина підтримує опозиційні групи та має військову присутність на північному заході Сирії, водночас США підтримують сирійських курдів на сході.
За даними ООН, за більш ніж десятиліття війни було вбито понад 300 000 мирних жителів, а мільйони людей були змушені покинути свої домівки по всьому регіону.
З 2020 року, відколи Туреччина та Росія домовились про перемирʼя, конфлікт був здебільшого статичним. Нинішній наступ почався наступного дня після оголошення про припинення вогню між Ізраїлем і "Хезболлою" в Лівані.
