Декілька сотень людей Тбілісі протестують біля офісу державної телерадіокомпанії з вимогою відставки гендиректорки Тінатін Бердзенішвілі та голови опікунської ради Васила Маглаперідзе через неправдиве висвітлення подій, що відбуваються у Грузії після відмови влади від переговорів щодо вступу в ЄС.
Про це повідомляє видання News Georgia.
Вказується, що у мітингу беруть участь пересічні громадяни, а також журналісти низки грузинських ЗМІ.
Як пише "Эхо Кавказа", на акції виступив один зі співробітників держтелерадіокомпанії, який закликав гендиректорку Тінатін Бердзенішвілі засудити дії правоохоронців та повідомляти коректну інформацію в ефірі.
"Тінатін, будь ласка, публічно засудіть насильство! Багато наших співробітників побили, і якби я вчора не показав прескарта (йдеться про посвідчення співробітника суспільного мовника — ред.), мене б теж побили. Вчора мені стало соромно. Я опинився серед тих, кого може це посвідчення виручити. Інші не врятувалися, їх побили. Я не хочу, щоби так було. Я хочу, щоб це насильство засудили у прямому ефірі", — сказав він.
Вимогу про відставку Бердзенішвілі та Маглаперидзе почули й від журналістки Софіо Хунцерія, яка заявила, що багато років тому була ученицею Васила Маглаперидзе.
"На кого ви працюєте, Васіко, учителю. Я можу прямо сказати, Тіна (Бердзенішвілі — ред.), вибач, це твоя провина, це провина Екі Шонія, яка відповідає за інформаційну політику, вона моя колега, це її провина. Ми вимагаємо вашої відставки. Громадський канал має повернутися до народу, це канал, створений за наші гроші, з податків" — сказала Хунцерія.
Паралельно з вимогою про відставку гендиректорки та голови опікунської ради учасники акції вимагають надати ефір їм суспільного мовника. Серед них знаходиться кілька співробітників мовника, зокрема Ніно Зауташвілі, яка веде передачу "Реальний простір". Демонстранти вимагають саме її участі у прямому ефірі.
Бердзенішвілі та Маглаперидзе вийшли на до демонстрантів й заявили, що дадуть їм ефір сьогодні, 30 листопада, о 20:00 за місцевим часом.
Своєю чергою учасники акції надають адміністрації пів години на підготовку прямого ефіру, і заявляють, що якщо їхня вимога не буде виконана, акція протесту, яка відбувається біля парламенту Грузії, переміститься до будівлі суспільного мовника.
Водночас на сторінці програми "Реальний простір" у Facebook з'явилася публікація співробітників телеканалу:
"Ми бачимо, як на вулиці безжально б'ють протестувальників, як б'ють по головах наших колег, і підтримуємо їх фізично та морально. Як члени суспільства ми стоїмо на вулиці, але як професіонали, як журналісти, ми перепрошуємо за невиконання свого професійного обов'язку".
Керівництво грузинської держтелерадіокомпанії також опублікувало заяву на офіційному сайті, у якій засуджується "насильство та непропорційне застосування сили".
"Умисне та насильницьке переслідування журналістів є неприпустимим. Ми закликаємо відповідні інституції забезпечити швидке та ефективне розслідування конкретних фактів та забезпечити безпечне середовище для роботи журналістів. Їм потрібно дозволяти виконувати свої професійні обов'язки за будь-яких умов", — йдеться у заяві.
Крім того, там зазначили, що суспільний мовник Грузії, як "європейська ідея та інституція, виконує і продовжуватиме виконувати свої зобов’язання, визначені законом та передбачені європейськими стандартами мовлення".
Закон про суспільний мовник Грузії
Згідно із законом країни, суспільним мовленням Грузії керує опікунська рада та гендиректор. Опікунську раду призначає парламент: двох представників за квотою омбудсмена, трьох — від парламентської більшості, трьох — від опозиції, трьох — від Верховної ради Аджарської Автономної Республіки. Своєю чергою опікунська рада обирає гендиректора. Фінансування мовника розраховується з певного відсотка ВВП Грузії.
Чому розпочались протести у Грузії
28 листопада прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що влада країни відмовляється від переговорів щодо вступу до Європейського Союзу до 2028 року. За його словами, кінець 2028 року – це час, коли Грузія буде готова з економічного погляду розпочати переговори про вступ до ЄС у 2030 році.
Раніше Європейська рада оголосила, що процес інтеграції Грузії фактично припинено через дії "Грузинської мрії", зокрема, через ухвалення законів про "іноагентів" та обмежень прав ЛГБТ-спільноти. Крім цього ЄС не визнав результати парламентських виборів, що відбулись у країні 26 жовтня.
Після цього у Грузії розпочалася нова хвиля протестів. Поліція розігнала учасників акції водометами та перцевим газом. Загалом 28 листопада у сутичках постраждали десятки демонстрантів, журналістів та силовиків. Також правоохоронці затримали щонайменше 43 людини.
Під час розгону багатотисячної акції протесту в Тбілісі з 29 на 30 листопада поліція затримала 107 протестувальників. Силовики використовували проти мітингарів водомети, капсули з газом, перцевий спрей, а також інші спецзасоби.
