Парламент Грузії сьогодні 14 травня ухвалив у третьому читанні законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу" — так званий закон про "іноагентів".
Як повідомляє ехо Кавказу, за ініціативу "Грузинської мрії" проголосували 84 депутати, 30 опозиціонерів проголосували проти.
Загалом у парламенті 150 місць. Деякі депутати від опозиції до голосування було вилучено із зали, але на підсумковий результат це не впливало.
Закон, ухвалений парламентом, у 10-денний термін передається президентові Грузії. Саломе Зурабішвілі раніше пообіцяла, що накладе вето на закон. Згідно з Конституцією Грузії, президент у 2-тижневий термін підписує та публікує закон або з мотивованими зауваженнями повертає його до парламенту.
Видання зазначає, що "Грузинська мрія" має достатньо голосів, щоб подолати вето. Якщо і після цього президент не підпише закону, його підписує та публікує голова парламенту.
Терміни, протягом яких парламент має подолати вето президента, у Конституції не вказано. Імовірно, "Мрія" може остаточно затвердити закон у середині червня.
В уряді заявили, що можуть зважити на "змістовні рекомендації" від західних партнерів у рамках механізму вето. Зурабішвілі ж відповіла Кабміну, що не піде "ні на які маніпуляції з метою його якось ушляхетнити". Вона запропонувала парламентській більшості ввести закон у дію з 1 листопада після проведення у жовтні парламентських виборів.
Напередодні, 13 травня, юридичний комітет парламенту Грузії розглянув та підтримав законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу" — так званий закон про "іноагентів" у третьому читанні за 67 секунд.
До цього вночі у Тбілісі тривала акція протесту проти закону про "іноагентів". Вранці силовики відтіснили демонстрантів від будівлі парламенті, щоб туди могли заїхати депутати. Учасник акції зустріли членів "Грузинської мрії криками: "Раби!"
17 квітня парламент Грузії затвердив у першому читанні законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу" — так званий закон про "іноагентів".
Під час обговорення проєкту закону в парламенті країни, відбулися сутички між протестувальниками і поліцією. Було затримано 63 активісти.
Критики вважають законопроєкт аналогом російського закону про "іноземних агентів" від 2012 року. Влада Грузії каже, що нічого спільного з російським законом у їхнього законопроєкту немає.
Президентка Грузії Зурабішвілі в інтерв'ю ВВС заявила, що накладе вето на закон про "іноагентів" у разі його остаточного ухвалення.
1 травня законопроєкт було ухвалено у другому читанні. “За” відповідне рішення проголосували 83 депутати, 23 — “проти”. Опозиція не брала участі у голосуванні. До остаточного прийняття законопроєкт ще має пройти третє фінальне читання.
Положення законопроєкту "Про прозорість іноземного впливу"
Законопроєкт зобов'язує неурядові організації та ЗМІ, які отримують понад 20% фінансування з-за кордону, зареєструватися як "іноземний агент". Згідно із законопроєктом, кожен, хто вважається "організацією, що просуває іноземні інтереси", має бути зареєстрований у держреєстрі.
Згідно із законопроєктом, підставою для початку моніторингу стане рішення відповідної уповноваженої особи з Міністерства юстиції. Якщо в результаті моніторингу виявиться, що суб'єкт відповідає критеріям "організації-носія інтересів іноземної сили", але уникає реєстрації у відповідній базі, суб'єкта внесуть до неї на підставі звернення уповноваженої особи з Мін'юсту.
Ухилення від реєстрації або відмова від заповнення декларації спричинить штраф у розмірі 25 тисяч ларі (приблизно 370 тисяч гривень).
Якщо організація не усуне упущення у документах у зазначений термін їй буде виписано штраф у 10 тисяч ларі (146 тисяч гривень). Якщо порушення відбувається після закінчення одного місяця — 20 тисяч ларі (290 тисяч гривень).
Прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що таке законодавство необхідне для забезпечення фінансової прозорості одержувачів грантів. Однак опозиційні партії та незалежні журналісти заявили, що законопроєкт є спробою придушити свободу слова в Грузії та зірвати шанси країни на вступ до ЄС. За їхніми словами, законопроєкт є копією російського закону про "іноагентів". Грузинський уряд відкидає будь-які порівняння із законодавством РФ.
