Очільник Міністерства закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Україна не заперечує проведення пошукових та ексгумаційних робіт жертв Волинської трагедії на своїй території.
Про це Сікорський заявив на пресконференції після зустрічі з очільником МЗС України Андрієм Сибігою, передає PAP.
Сікорський підкреслив, що це була спільно узгоджена заява.
"Україна підтверджує відсутність перешкод для проведення польськими державними установами та приватними суб'єктами пошуково-ексгумаційних робіт на території України у співпраці з компетентними українськими установами, відповідно до українського законодавства, і заявляє про свою готовність позитивно розглядати звернення у цих питаннях". — заяви міністр закордонних справ Польщі.
Водночас очільник українського МЗС Андрій Сибіга заявив, що і українці, і поляки зацікавлені в усуненні непорозумінь в історичних питаннях.
"Кожна родина має право гідно вшановувати пам'ять про своїх предків і в рамках спільної українсько-польської робочої групи під егідою міністерств культури обох країн ми працюємо над практичними механізмами проведення пошуково-ексгумаційних робіт", – сказав Сибіга.
Що відомо про Волинську трагедію
Як пише Український інститут національної пам'яті (УІНП), соціально-етнічне протистояння між українцями й поляками в роки Другої світової війни та перші повоєнні роки було підігріте нацистським та комуністичним тоталітарними режимами, щоб послабити польське й українське підпілля. Водночас сприяла зростанню міжнаціональної ворожнечі й тривала дискримінаційна політика у міжвоєнній Польській Республіці, до якої належали західноукраїнські землі. У 1930 році за наказом Пілсудського почалася пацифікація, яка супроводжувалася арештами, побиттями, вбивствами українців за етнічною ознакою.
Волинська трагедія — етнічні чистки українців і поляків, які відбулися під час нацистської окупації в 1943–1944 роках. Українська повстанська армія протидіяла Армії Крайовій в умовах партизанської боротьби, що спричиняла жертви серед цивільного населення як поляків, так і українців. Встановлені імена близько 30 тисяч польських та близько 10 тисяч українських жертв.
