Дональд Трамп на передвиборчому мітингу 14 вересня заявив, що голосувати за Камалу Гарріс означає голосувати за війну США з Росією і за повернення призову в армію. Гарріс не обіцяє, що поверне призов. Але про це дискутують у Європі. Литва і Латвія, наприклад, вже повернули обов’язковий призов, міністр оборони Німеччини Пісторіус нещодавно теж запропонував це зробити. А в якихось країнах обов’язок служити не припиняли десятиліттями. Суспільне наводить кілька прикладів.
Чи обов’язковий призов знову актуальний
World Population Review, яка аналізує дані про населення світу, стверджує, що наразі обов'язкова військова служба є у 66 країнах. У минулому столітті європейські війська значною мірою покладалися саме на призов. Але після Холодної війни таки армії скорочувалися. В останні десятиліття багато країн відмовилися від призову на користь професійних військ.
Робили це з декількох причин. І з економічних — залучення великої кількості людей до військової чи цивільної роботи вимагає великих витрат. І з соціальних. "Навіть якщо призов допоможе розв’язати проблеми з набором військовослужбовців, у багатьох країнах він може бути соціально і політично суперечливим настільки, що посилить поляризацію, призведе до зворотної реакції або соціально-політичних заворушень", — говорить експертка американського аналітичного центру RAND Europe Лінда Слапакова.
Проте російське повномасштабне вторгнення в Україну все ж спонукало деякі країни Європи переглянути потребу призову. Ідеї його повернути лунали зокрема в Британії, Сербії та Німеччині. Вже повернулися до такої практики Швеція, Литва і Латвія.
Британія: невтілена ідея Сунака
Вперше обов’язкову військову службу у Великій Британії запровадили після Другої світової війни для всіх працездатних чоловіків віком від 18 до 21 року. Призов призупинився у 1960-х.
Експрем’єр-міністр країни Ріші Сунак у травні обіцяв, що Сполучене Королівство повернеться до призову, якщо Консервативна партія збереже владу після виборів до парламенту у липні.
Задум Сунака полягав у тому, щоб сприяти "спільному почуттю мети" і "подоланню роздробленості суспільства". Призивати мали усіх британців, що досягли 18-річчя. Вони б мали служити в Збройних силах або волонтерити в поліції, рятувальних службах чи в Національній службі охорони здоров’я.
На виборах перемогли лейбористи, тож пропозицію Сунака не втілили.
Сербія: "Ми не хочемо на когось нападати"
Президент Сербії Александар Вучич 14 вересня ініціював проходження строкової військової служби для чоловіків. "Хочу вірити, ви розумієте, як нам потрібна сильна армія, скільки нам доведеться закуповувати та виготовляти зброї. Ми не хочемо на когось нападати і не зробимо цього. Але наше бажання в тому, щоб стримати всіх, хто погрожує нам щодня", — заявив Вучич.
Через кілька годин після цього уряд Сербії зобов'язав Міністерство оборони розпочати процедуру повернення обов'язкової військової служби. Служитимуть лише чоловіки (жінки — добровільно) і протягом лише 75 днів.
Total Defense у Сінгапурі
В Сінгапурі є військовий призов. Кадри війська складаються здебільшого з призовників і резервістів. Їх формує Національна служба країни, також вона формує колективну відданість національній обороні — це частина сінгапурської концепції Total Defense, за якою до оборони залучене все суспільство. Про цілі нацоборони в країні розповідають ще зі школи.

Фінляндія: колективна підготовка
У цій країні є як обов’язкова військова служба, так і можливість невійськової служби. Країна інвестує в курси національної оборони, які забезпечують підготовку для критично важливих галузей промисловості і бізнесу.
Як пише RAND, Фінляндія моделює цивільно-військові відносини і готує активні резервні сили. Йдеться про те, що в разі загрози, цивільні й військові мають працювати у звʼязці, злагоджено.
Альтернативні моделі загального призову
Швеція, Норвегія, Франція та Данія нещодавно знову запровадили національну службу. Вона не обов’язкова, а конкурсна — молодь подає заявки в армію.
Основа Збройних сил у цих країнах — професійна армія, але завдяки такій моделі служби молодь залучається для виконання певних завдань та опановує військові професії. Після, кожен строковик стає резервістом.
Латвія і Литва: поновили військову службу
Сейм Латвії навесні 2023 року проголосував за відновлення призову. Перший був добровольчим, але з 1 січня 2024-го служба в армії визначена як "обов’язкова". В Міноборони пояснювали, що так вчинили через безпекові загрози в регіоні (через Росію).
Обов’язковий призов запровадили як для чоловіків віком від 18 до 27 років, так і для жінок (на добровольчих засадах). Служба триває 11 місяців. Є й альтернативні варіанти служби.
Після її закінчення чоловіки й жінки отримують статус військовослужбовців запасу і будуть зобов’язані періодично проходити короткострокові збори, щоб освіжити навички та знання.
Литва — перша в Європі ще у 2015-му повернула призов до армії — тоді ще вибірковий. У червні цього року Сейм Литви ухвалив закон про обов’язкову військову службу: молоді у віці 18-22 роки треба буде відслужити 9 місяців. З урахуванням потреб литовської армії цей термін можуть скорочувати до 6 місяців. Призовники, які отримали необхідні армії професії, служитимуть ще менше — 3 місяці.
Призов запрацює з 2026 року. Без служби в армії не можна буде вступити до вищих навчальних закладів. Ті, хто не підпадає під обов’язковий призов, можуть долучатися до армії добровільно.
Німеччина: пропозиції Пісторіуса поновити призов
У 2011 році ФРН призупинила обов'язковий військовий призов та перейшла на професійні війська. У березні цього року Der Spiegel повідомляв, що міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус планує повернути обов'язкову військову службу.
12 червня він представив свій підхід: причина замислитися про військову службу — російський напад на Україну і думка військових експертів, що за 5-8 років Росія може напасти на НАТО. Пісторіус запропонував змішану модель обов’язкової та добровільної служби: молоді, яка досягла призовного віку, надсилатимуть анкети. Чоловіки мають їх заповнити обов’язково, жінки — добровільно. Потім частину з них попросять прийти на облік. Оберуть до служби найбільш придатних і мотивованих.
Призовники можуть вирішити, скільки їм служити, — 6 чи 23 місяці. Країна запропонує можливості подальшого навчання для тих, хто запишеться на термін понад пів року. Ті, хто завершив військову службу, потрапляють в резерв і зможуть щороку проходити навчання.
Протягом першого року планують залучити близько 5000 новобранців. Та на сьогодні пропозиції Пісторіуса ще не введені в дію.
Південна Корея: відстрочка для попкультури
Ця країна з 1950-х має військову загрозу з боку Північної Кореї. У жовтні цього року КНДР планує закріпити в Конституції статус Південної Кореї як "головного ворога". Тож в Республіці Корея обов’язкова військова служба.
За законом усі чоловіки віком від 18 до 28 років зобов'язані прослужити 18-36 місяців (залежно від роду військ). Щороку лави призовників поповнюють понад 200 тисяч людей.
Право на відстрочку мають відомі спортсмени, актори й класичні музиканти, а з 2020 року — ще й попзірки, "які досягли успіху в масовій культурі та мистецтві". Відстрочку надаватимуть за рекомендацією Міністерства культури. Це стосується, серед інших, митців музичного жанру K-pop. Так відстрочку отримали учасники гурту BTS, але потім таки доєдналися до війська.
А от у Північній Кореї обов’язкова військова служба триває аж 8-10 років.

Росія
У Російській Федерації обов’язковий призов — це продовження законодавства Радянського Союзу. 1925 року в СРСР з'явився закон, який регулював службу в армії для всіх громадян.
Сьогодні у РФ військовий призов відбувається двічі на рік — навесні й восени — для всіх чоловіків 18-30 років. Термін служби — один рік. Водночас жителів Крайньої Півночі, наприклад, призивають на місяць пізніше, педагогічних працівників — тільки навесні, мешканців сільської місцевості, які працюють на посівній і збиральній кампаніях, — тільки восени.
За новими правилами з 2023 року військовозобов'язаний не зможе покинути Росію, якщо йому вручили повістку. А якщо не з’являється за 20 днів, проти нього вводять низку обмежень.
У певних випадках обов’язкову військову службу можна замінити на альтернативну цивільну (наприклад, коли переконання чи віросповідання призовника суперечить проходженню строкової служби). Така служба триває більше — 18-21 місяць. Серед пропонованих професій — скотар, маляр, машиніст бульдозера, кухар, тракторист.
Від початку повномасштабного вторгнення Кремль запевняє, що строковиків не відправляють на війну. Але це не так — вони воювали з лютого 2022-го. І продовжують, наприклад, в Курській області. За даними ВВС та "Медіазони", Росія втратила на війні понад 150 строковиків.
Ізраїль: підготовка підлітків у ГАДНА
Армія оборони Ізраїлю в основному — призовна. Служать чоловіки (2 роки 8 місяців) та жінки (2 роки). Звільнені від служби ортодоксальні євреї та араби, але вони можуть піти в збройні сили добровільно. За контрактом служать лише офіцери і старшини. Щоб визначити, до якого підрозділу скерувати призовника, 16-17-річним ізраїльтянам видають спеціальні тести. Грошова компенсація для армійців невелика, менша за прожитковий мінімум.
Ізраїльський військовий оглядач Ігаль Левін у колонці для "Мілітарного" розповів, що ізраїльтян до служби готують зі школи: є предмети, націлені на розуміння історії та політичної ситуації в країні. Також підлітки проходять військові збори в ГАДНА — це організація, яка готує до армії дітей 14-18 років.
"Школярі, як правило, "призиваються" на тиждень повного армійського побуту: знайомство з армійськими нормами, рутиною служби, системою звань в армії, гвинтівкою М-16, стрільбами і походами, ночівлею в наметах, польовим побутом", — говорить Левін.
Після служби більшість чоловіків і частина жінок (наприклад, офіцерки) ідуть в резерв, який триває до 40-річного віку та включає щорічні військові збори. У разі великої війни за добу мають організувати загальну мобілізацію.
Індія: ніколи не було призову
В Індії ніколи не було обов’язкової військової служби — ні під час британського правління, ні після здобуття незалежності. Стаття 23 Конституції країни містить положення, яке надає уряду повноваження призвати на військову службу в інтересах національної безпеки та суспільного добробуту. Однак його не застосовували навіть під час воєн.
В індійському війську понад 1 200 000 армійців. Це друга за чисельністю постійна армія після Китаю. За більшість посад в ній платять вище ніж в середньому по країні (400$ проти 600$ і вище).
З червня 2022 року уряд Індії запровадив Agnipath — схему найму на сержантські посади. Претендентів обирають онлайн-тестом, потім — фізичні випробування та медогляд. Термін служби — 4 роки, 25% із набраних бійців лишаються в кадровій армії. Цілі Agnipath — зберегти віковий баланс у збройних силах і скоротити видатки на пенсії військовослужбовцям.
Китай: квоти у провінціях
У Китаї служба виглядає так: влада визначає необхідну кількість призовників, тоді формуються квоти для провінцій. Кожна з них відбирає певну кількість добровольців. Та якщо цифра не відповідає квотам, місцеві органи влади можуть примусово залучити громадян до служби.
Служать два роки — чоловіки віком 18-22 років та жінки 18-19 років, які закінчили середню школу і відповідають вимогам для конкретних військових посад.
Зараз в Пекіні розглядають пропозиції про обов'язкову військову підготовку студентів — на тлі зростання напруженості зі США щодо Тайваню та Південнокитайського моря.
Добровольча служба в США
Збройні сили США повністю добровольчі з 1973 року, але Конгрес може відновити призов у разі надзвичайної ситуації в країні. Чоловіки віком 18-25 років повинні зареєструватися у Відбірковій службі на випадок, якщо призов відновлять.
Добровільно в армію можна іти з 18 років (за згодою батьків — з 17). Усі військові професії та посади відкриті й для жінок. У 2021 році жінки становили понад 17% від загальної кількості військовослужбовців строкової служби США.
Люди, що не є громадянами США, але постійно і легально проживають на території країни, можуть також піти на військову службу. Для цього в них має бути дозвіл на роботу в США, атестат про повну загальну середню освіту та вільна англійська. Служба в збройних силах може дати право на прискорене отримання громадянства.

